Розмовник

uk Заперечення 2   »   hy Negation 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [վաթսունհինգ]

65 [vat’sunhing]

Negation 2

[zhkhtum 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Перстень дорогий? Այս---տա--- ---ն---: Ա-- մ------ թ---- է- Ա-ս մ-տ-ն-ն թ-՞-կ է- -------------------- Այս մատանին թա՞նկ է: 0
A-s -at-n-- -’--nk-e A-- m------ t----- e A-s m-t-n-n t-a-n- e -------------------- Ays matanin t’a՞nk e
Ні, він коштує тільки сто євро. Ոչ, դա-արժ--միա-- ---յ--ր -վ-ո: Ո-- դ- ա--- մ---- հ------ ե---- Ո-, դ- ա-ժ- մ-ա-ն հ-ր-ո-ր ե-ր-: ------------------------------- Ոչ, դա արժե միայն հարյուր եվրո: 0
Vo------- ----e m--yn ha-y-r--ev-o V----- d- a---- m---- h----- y---- V-c-’- d- a-z-e m-a-n h-r-u- y-v-o ---------------------------------- Voch’, da arzhe miayn haryur yevro
Але я маю тільки п’ятдесят. Բա-ց--ս մի--ն-հ-ս-ւ--ու-ե-: Բ--- ե- մ---- հ----- ո----- Բ-յ- ե- մ-ա-ն հ-ս-ւ- ո-ն-մ- --------------------------- Բայց ես միայն հիսուն ունեմ: 0
B--ts’---s miay----su--unem B----- y-- m---- h---- u--- B-y-s- y-s m-a-n h-s-n u-e- --------------------------- Bayts’ yes miayn hisun unem
Ти вже готовий / готова? Ար-ե- պ-տր-՞-----: Ա---- պ------- ե-- Ա-դ-ն պ-տ-ա-ս- ե-: ------------------ Արդեն պատրա՞ստ ես: 0
A-den-p-t-a՞s----s A---- p------- y-- A-d-n p-t-a-s- y-s ------------------ Arden patra՞st yes
Ні, ще ні. Ոչ- -ե- ո-: Ո-- դ-- ո-- Ո-, դ-ռ ո-: ----------- Ոչ, դեռ ոչ: 0
Voc-’- d--r v-ch’ V----- d--- v---- V-c-’- d-r- v-c-’ ----------------- Voch’, derr voch’
Але скоро буду готовий / готова. Բայ--շ--ո----տ--ստ կլինե-: Բ--- շ---- պ------ կ------ Բ-յ- շ-տ-վ պ-տ-ա-տ կ-ի-ե-: -------------------------- Բայց շոտով պատրաստ կլինեմ: 0
Ba---- s---ov ---ra---kli-em B----- s----- p------ k----- B-y-s- s-o-o- p-t-a-t k-i-e- ---------------------------- Bayts’ shotov patrast klinem
Хочеш ще супу? Ապո-ր ո---ւ-- ե-: Ա---- ո------ ե-- Ա-ո-ր ո-զ-ւ-մ ե-: ----------------- Ապուր ուզու՞մ ես: 0
A-ur -z-՞m y-s A--- u---- y-- A-u- u-u-m y-s -------------- Apur uzu՞m yes
Ні, я більше не хочу. Ո-,-ե- ---չ---ուզու-: Ո-- ե- է- չ-- ո------ Ո-, ե- է- չ-մ ո-զ-ւ-: --------------------- Ոչ, ես էլ չեմ ուզում: 0
V-ch’, --s -l-c---em-uz-m V----- y-- e- c----- u--- V-c-’- y-s e- c-’-e- u-u- ------------------------- Voch’, yes el ch’yem uzum
Але ще одне морозиво. Բա-- --կ-պ-ղպ-ղ-կ: Բ--- մ-- պ-------- Բ-յ- մ-կ պ-ղ-ա-ա-: ------------------ Բայց մեկ պաղպաղակ: 0
Ba------ek p---p---ak B----- m-- p--------- B-y-s- m-k p-g-p-g-a- --------------------- Bayts’ mek paghpaghak
Ти довго вже тут живеш? Ա-ստ----ր--ն-ե---՞- -- ապ--ւմ: Ա----- ա---- ե----- ե- ա------ Ա-ս-ե- ա-դ-ն ե-կ-՞- ե- ա-ր-ւ-: ------------------------------ Այստեղ արդեն երկա՞ր ես ապրում: 0
A-st--- ---en y--k-՞- y----p--m A------ a---- y------ y-- a---- A-s-e-h a-d-n y-r-a-r y-s a-r-m ------------------------------- Aystegh arden yerka՞r yes aprum
Ні, тільки місяць. Ոչ, -ե---ե--ամ-ս-է: Ո-- դ-- մ-- ա--- է- Ո-, դ-ռ մ-կ ա-ի- է- ------------------- Ոչ, դեռ մեկ ամիս է: 0
V-ch’,---rr mek--mi--e V----- d--- m-- a--- e V-c-’- d-r- m-k a-i- e ---------------------- Voch’, derr mek amis e
Але я знаю вже багато людей. Բ-յց ես ---են-շատ----դկա-ց-եմ ----չու-: Բ--- ե- ա---- շ-- մ------- ե- ճ-------- Բ-յ- ե- ա-դ-ն շ-տ մ-ր-կ-ն- ե- ճ-ն-չ-ւ-: --------------------------------------- Բայց ես արդեն շատ մարդկանց եմ ճանաչում: 0
Bayt-’ -es--rde---h-- m-rdkan--’-yem --a-ach’um B----- y-- a---- s--- m--------- y-- c--------- B-y-s- y-s a-d-n s-a- m-r-k-n-s- y-m c-a-a-h-u- ----------------------------------------------- Bayts’ yes arden shat mardkants’ yem chanach’um
Їдеш завтра додому? Վ----տո----ե------մ: Վ--- տ---- ե- գ----- Վ-ղ- տ-ւ-ն ե- գ-ո-մ- -------------------- Վաղը տու՞ն ես գնում: 0
Vag-- t-՞n -es -num V---- t--- y-- g--- V-g-y t-՞- y-s g-u- ------------------- Vaghy tu՞n yes gnum
Ні, тільки у вихідні. Ո------աթավե--ի-: Ո-- շ------------ Ո-, շ-բ-թ-վ-ր-ի-: ----------------- Ոչ, շաբաթավերջին: 0
V-c--,-sha-at’ave---n V----- s------------- V-c-’- s-a-a-’-v-r-i- --------------------- Voch’, shabat’averjin
Але я повертаюся вже у неділю. Բ--ց ----ի--կի -ր- ա-դեն-հ-- ե- գ---ս: Բ--- ե- կ----- օ-- ա---- հ-- ե- գ----- Բ-յ- ե- կ-ր-կ- օ-ը ա-դ-ն հ-տ ե- գ-լ-ս- -------------------------------------- Բայց ես կիրակի օրը արդեն հետ եմ գալիս: 0
Bay--’--------a-i --y -rden--e- ye- gal-s B----- y-- k----- o-- a---- h-- y-- g---- B-y-s- y-s k-r-k- o-y a-d-n h-t y-m g-l-s ----------------------------------------- Bayts’ yes kiraki ory arden het yem galis
Твоя дочка вже доросла? Քո --ւ-----ա---ն -ա-ա---ս-է: Ք- դ------ ա---- չ------- է- Ք- դ-ւ-տ-ը ա-դ-ն չ-փ-հ-՞- է- ---------------------------- Քո դուստրը արդեն չափահա՞ս է: 0
K’v- ----ry-ar--n --’a--aha՞--e K--- d----- a---- c---------- e K-v- d-s-r- a-d-n c-’-p-a-a-s e ------------------------------- K’vo dustry arden ch’ap’aha՞s e
Ні, їй тільки сімнадцять. Ո-,--------տա-նյ-- տ--եկ---է: Ո-- ն- դ-- տ------ տ------ է- Ո-, ն- դ-ռ տ-ս-յ-թ տ-ր-կ-ն է- ----------------------------- Ոչ, նա դեռ տասնյոթ տարեկան է: 0
Vo-h-- -- --rr --s------tar-k-n e V----- n- d--- t------- t------ e V-c-’- n- d-r- t-s-y-t- t-r-k-n e --------------------------------- Voch’, na derr tasnyot’ tarekan e
Але вона вже має хлопця. Բ--ց նա--րդ-ն ընկե--ո-ն-: Բ--- ն- ա---- ը---- ո---- Բ-յ- ն- ա-դ-ն ը-կ-ր ո-ն-: ------------------------- Բայց նա արդեն ընկեր ունի: 0
B-yts’ n------n-ynk-- u-i B----- n- a---- y---- u-- B-y-s- n- a-d-n y-k-r u-i ------------------------- Bayts’ na arden ynker uni

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!