Розмовник

uk Присвійні займенники 2   »   hy Possessive pronouns 2

67 [шістдесят сім]

Присвійні займенники 2

Присвійні займенники 2

67 [վաթսունյոթ]

67 [vat’sunyot’]

Possessive pronouns 2

[andznakan deranunner 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Окуляри ա-նոց ա---- ա-ն-ց ----- ակնոց 0
a-no-s’ a------ a-n-t-’ ------- aknots’
Він забув свої окуляри. Նա իր -կ--ցը -ոռ-----է: Ն- ի- ա----- մ------ է- Ն- ի- ա-ն-ց- մ-ռ-ց-լ է- ----------------------- Նա իր ակնոցը մոռացել է: 0
N- -r----o-s’- m-----s-ye- e N- i- a------- m---------- e N- i- a-n-t-’- m-r-a-s-y-l e ---------------------------- Na ir aknots’y morrats’yel e
Де ж його окуляри? Որտե---- ն-- ա--ոց-: Ո----- է ն-- ա------ Ո-տ-՞- է ն-ա ա-ն-ց-: -------------------- Որտե՞ղ է նրա ակնոցը: 0
Vo------ e n-a-ak-ot--y V------- e n-- a------- V-r-e-g- e n-a a-n-t-’- ----------------------- Vorte՞gh e nra aknots’y
Годинник ժ-մ---ւյց ժ-------- ժ-մ-ց-ւ-ց --------- ժամացույց 0
zham-------s’ z------------ z-a-a-s-u-t-’ ------------- zhamats’uyts’
Його годинник попсутий. Ն-ա----ացո-յ- --ա-----: Ն-- ժ-------- փ----- է- Ն-ա ժ-մ-ց-ւ-ց փ-ա-ե- է- ----------------------- Նրա ժամացույց փչացել է: 0
N-a--h--ats-u-ts’-p’ch---s--e--e N-- z------------ p----------- e N-a z-a-a-s-u-t-’ p-c-’-t-’-e- e -------------------------------- Nra zhamats’uyts’ p’ch’ats’yel e
Годинник висить на стіні. Ժամ--ու--ը-----ա--է-պատ--: Ժ--------- կ----- է պ----- Ժ-մ-ց-ւ-ց- կ-խ-ա- է պ-տ-ց- -------------------------- Ժամացույցը կախված է պատից: 0
Z----ts’-y-s-- k---vats e -a--t-’ Z------------- k------- e p------ Z-a-a-s-u-t-’- k-k-v-t- e p-t-t-’ --------------------------------- Zhamats’uyts’y kakhvats e patits’
Паспорт ան-ն-գ-ր ա------- ա-ձ-ա-ի- -------- անձնագիր 0
a-d--agir a-------- a-d-n-g-r --------- andznagir
Він загубив свій паспорт. Ն- կ---րե- է -ր ա-----ի-ը: Ն- կ------ է ի- ա--------- Ն- կ-ր-ր-լ է ի- ա-ձ-ա-ի-ը- -------------------------- Նա կորցրել է իր անձնագիրը: 0
N--k--ts’-e--e -r-a---nagi-y N- k-------- e i- a--------- N- k-r-s-r-l e i- a-d-n-g-r- ---------------------------- Na korts’rel e ir andznagiry
Де ж його паспорт? Որ--՞- է-նր- --ձ----ր-: Ո----- է ն-- ա--------- Ո-տ-՞- է ն-ա ա-ձ-ա-ի-ը- ----------------------- Որտե՞ղ է նրա անձնագիրը: 0
V-r-e՞-h - --- -n-zn-gi-y V------- e n-- a--------- V-r-e-g- e n-a a-d-n-g-r- ------------------------- Vorte՞gh e nra andznagiry
вони – їх նա---իր ն- - ի- ն- - ի- ------- նա - իր 0
na --ir n- - i- n- - i- ------- na - ir
Діти не можуть знайти своїх батьків. Երեխ---րը --ն -ար-ղ--ո----տ--լ իր-ն--ծնո--երի-: Ե-------- չ-- կ--------- գ---- ի---- ծ--------- Ե-ե-ա-ե-ը չ-ն կ-ր-ղ-ն-ւ- գ-ն-լ ի-ե-ց ծ-ո-ն-ր-ն- ----------------------------------------------- Երեխաները չեն կարողանում գտնել իրենց ծնողներին: 0
Y---k--ner--ch’--n-ka-ogha-um-gt-el irents’ -snoghn-rin Y---------- c----- k--------- g---- i------ t---------- Y-r-k-a-e-y c-’-e- k-r-g-a-u- g-n-l i-e-t-’ t-n-g-n-r-n ------------------------------------------------------- Yerekhanery ch’yen karoghanum gtnel irents’ tsnoghnerin
Але ж ось йдуть їх батьки! Ա-ա -ալ-ս ե- -ր-նց-ծ--ղն-րը: Ա-- գ---- ե- ն---- ծ-------- Ա-ա գ-լ-ս ե- ն-ա-ց ծ-ո-ն-ր-: ---------------------------- Ահա գալիս են նրանց ծնողները: 0
A-------s-y-- n-a-t----s---hn--y A-- g---- y-- n------ t--------- A-a g-l-s y-n n-a-t-’ t-n-g-n-r- -------------------------------- Aha galis yen nrants’ tsnoghnery
Ви – Ваш Դուք-----ր Դ--- - Ձ-- Դ-ւ- - Ձ-ր ---------- Դուք - Ձեր 0
Du-’-- D--r D--- - D--- D-k- - D-e- ----------- Duk’ - Dzer
Як ваша подорож, пане Мюллер? Ինչպես է--Ձ-ր-ճ---որդ-ւ--ու-ը,-պար-ն----ւ--ե-: Ի----- է- Ձ-- ճ--------------- պ---- Մ-------- Ի-չ-ե- է- Ձ-ր ճ-մ-ո-դ-ւ-յ-ւ-ը- պ-ր-ն Մ-ո-լ-ե-: ---------------------------------------------- Ինչպես էր Ձեր ճամբորդությունը, պարոն Մյուլլեր: 0
Inch-p---er -zer chamb--du-’yun-, par-- ---l-er I------- e- D--- c--------------- p---- M------ I-c-’-e- e- D-e- c-a-b-r-u-’-u-y- p-r-n M-u-l-r ----------------------------------------------- Inch’pes er Dzer chambordut’yuny, paron Myuller
Де ваша дружина, пане Мюллер? Ո-տե՞--է Ձե-----ը, պ-ր-- Մյ-ւլլ--: Ո----- է Ձ-- կ---- պ---- Մ-------- Ո-տ-՞- է Ձ-ր կ-ն-, պ-ր-ն Մ-ո-լ-ե-: ---------------------------------- Որտե՞ղ է Ձեր կինը, պարոն Մյուլլեր: 0
V-r-e՞-h-e----r ---y- --r-- ---ller V------- e D--- k---- p---- M------ V-r-e-g- e D-e- k-n-, p-r-n M-u-l-r ----------------------------------- Vorte՞gh e Dzer kiny, paron Myuller
Ви – ваша Դ-ւք - Ձեր Դ--- - Ձ-- Դ-ւ- - Ձ-ր ---------- Դուք - Ձեր 0
Du-’ --D-er D--- - D--- D-k- - D-e- ----------- Duk’ - Dzer
Як ваша подорож пані Шмідт? Ինչ-ե՞ս-էր --ր----բորդո-----ն-, տ---ն -մ--: Ի------ է- Ձ-- ճ--------------- տ---- Շ---- Ի-չ-ե-ս է- Ձ-ր ճ-մ-ո-դ-ւ-յ-ւ-ը- տ-կ-ն Շ-ի-: ------------------------------------------- Ինչպե՞ս էր Ձեր ճամբորդությունը, տիկին Շմիդ: 0
Inch-pe՞--er--z-r-cha-bor--t’yuny--tik-- -h--d I-------- e- D--- c--------------- t---- S---- I-c-’-e-s e- D-e- c-a-b-r-u-’-u-y- t-k-n S-m-d ---------------------------------------------- Inch’pe՞s er Dzer chambordut’yuny, tikin Shmid
Де Ваш чоловік, пані Шмідт? Որտե՞- --Ձե- -մո--ի-ը---ի----Շ--դ: Ո----- է Ձ-- ա-------- տ---- Շ---- Ո-տ-՞- է Ձ-ր ա-ո-ս-ն-, տ-կ-ն Շ-ի-: ---------------------------------- Որտե՞ղ է Ձեր ամուսինը, տիկին Շմիդ: 0
V-r---g--- D-er---usiny,---k-n -hmid V------- e D--- a------- t---- S---- V-r-e-g- e D-e- a-u-i-y- t-k-n S-m-d ------------------------------------ Vorte՞gh e Dzer amusiny, tikin Shmid

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Генетичні мутації роблять можливим мовлення

З усіх живих істот у світі лише людина може говорити. Це відрізняє її від тварин і рослин. Природно, спілкуються між собою також тварини і рослини. Однак вони не володіють складною складовою мовою. Але чому люди можуть розмовляти? Щоб говорити, потрібні певні органічні ознаки. Ці тілесні властивості є лише у людини. Але це не само собою зрозуміле, що вона їх розвинула. В історії еволюції нічого не відбувається без причини. Колись людина почала говорити. Коли це сталося точно – ще невідомо. Але повинно було щось трапитися, що дало людям мову. Дослідники вважають, що за це відповідальна генетична мутація. Антропологи порівняли спадковість різних живих істот. Відомо, що на мову впливає певний ген. Люди, в яких він пошкоджений, мають проблеми з мовами. Вони не можуть добре висловлюватися і гірше розуміють слова. Цей ген було досліджено в людей, мавп та мишей. В людей та шимпанзе він дуже подібний. Можна виявити лише дві невеликі відмінності. Але в мозку ці відмінності стають помітними. Разом з іншими генами вони впливають на певні види активності мозку. Завдяки цьому людина може говорити, а мавпа – ні. Але це ще не вирішує загадку людської мови. Адже лише однієї генетичної мутації недостатньо, щоб можна було говорити. Дослідники імплантували людський ген мишам. Через це вони не змогли говорити… Їх писк мав інший тон!