Розмовник

uk Особи   »   hy People

1 [один]

Особи

Особи

1 [մեկ]

1 [mek]

People

[andzer (andzink’)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Я ե- ե- ե- -- ես 0
yes y-- y-s --- yes
я і ти ես և---ւ ե- և դ-- ե- և դ-ւ -------- ես և դու 0
y-- --v-du y-- y-- d- y-s y-v d- ---------- yes yev du
ми обидва / обидві Մե-ք եր----ս Մ--- ե------ Մ-ն- ե-կ-ւ-ս ------------ Մենք երկուսս 0
M-n-’ ye-k--s M---- y------ M-n-’ y-r-u-s ------------- Menk’ yerkuss
Він ն- ն- -- նա 0
-a n- n- -- na
він і вона ն--և--ա ն- և ն- ն- և ն- ------- նա և նա 0
n--y-v na n- y-- n- n- y-v n- --------- na yev na
вони обидва / обидві ն--նք --կ-ւ-ը ն---- ե------ ն-ա-ք ե-կ-ւ-ը ------------- նրանք երկուսը 0
n---k- yer---y n----- y------ n-a-k- y-r-u-y -------------- nrank’ yerkusy
Чоловік տ--մարդ տ------ տ-ա-ա-դ ------- տղամարդ 0
tg--m-rd t------- t-h-m-r- -------- tghamard
Жінка կին կ-- կ-ն --- կին 0
kin k-- k-n --- kin
Дитина եր-խա ե---- ե-ե-ա ----- երեխա 0
y-r-k-a y------ y-r-k-a ------- yerekha
сім’я մ- -ն--նիք մ- ը------ մ- ը-տ-ն-ք ---------- մի ընտանիք 0
mi---tani-’ m- y------- m- y-t-n-k- ----------- mi yntanik’
моя сім’я ի- ընտա---ը ի- ը------- ի- ը-տ-ն-ք- ----------- իմ ընտանիքը 0
i- y---n-k-y i- y-------- i- y-t-n-k-y ------------ im yntanik’y
Моя сім’я тут. Իմ--նտ---քը --ստ---է: Ի- ը------- ա----- է- Ի- ը-տ-ն-ք- ա-ս-ե- է- --------------------- Իմ ընտանիքը այստեղ է: 0
Im ----ni-’y -ystegh-e I- y-------- a------ e I- y-t-n-k-y a-s-e-h e ---------------------- Im yntanik’y aystegh e
Я тут. Ե--ա---եղ---: Ե- ա----- ե-- Ե- ա-ս-ե- ե-: ------------- Ես այստեղ եմ: 0
Y---a--t----y-m Y-- a------ y-- Y-s a-s-e-h y-m --------------- Yes aystegh yem
Ти тут. Դ-- -յ-----ես: Դ-- ա----- ե-- Դ-ւ ա-ս-ե- ե-: -------------- Դու այստեղ ես: 0
Du -yst-gh yes D- a------ y-- D- a-s-e-h y-s -------------- Du aystegh yes
Він тут і вона тут. Ն--այ-տե--- և նա է--- -յ-տեղ: Ն- ա----- է և ն- է- է ա------ Ն- ա-ս-ե- է և ն- է- է ա-ս-ե-: ----------------------------- Նա այստեղ է և նա էլ է այստեղ: 0
N----s-egh-e-y-- n-----e --ste-h N- a------ e y-- n- e- e a------ N- a-s-e-h e y-v n- e- e a-s-e-h -------------------------------- Na aystegh e yev na el e aystegh
Ми тут. Մե---ա-ս--ղ---ք: Մ--- ա----- ե--- Մ-ն- ա-ս-ե- ե-ք- ---------------- Մենք այստեղ ենք: 0
Me--’-a-s---h y---’ M---- a------ y---- M-n-’ a-s-e-h y-n-’ ------------------- Menk’ aystegh yenk’
Ви тут. Դո-ք-ա--տե--եք: Դ--- ա----- ե-- Դ-ւ- ա-ս-ե- ե-: --------------- Դուք այստեղ եք: 0
D--’ a------ ---’ D--- a------ y--- D-k- a-s-e-h y-k- ----------------- Duk’ aystegh yek’
Вони всі тут. Նր-նք-բ--որ---յ-տ-ղ ե-: Ն---- բ----- ա----- ե-- Ն-ա-ք բ-լ-ր- ա-ս-ե- ե-: ----------------------- Նրանք բոլորը այստեղ են: 0
Nr-----bol-ry-a-ste-h-y-n N----- b----- a------ y-- N-a-k- b-l-r- a-s-e-h y-n ------------------------- Nrank’ bolory aystegh yen

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!