Розмовник

uk Щось просити   »   hy asking for something

74 [сімдесят чотири]

Щось просити

Щось просити

74 [յոթանասունչորս]

74 [yot’anasunch’vors]

asking for something

[inch’ vor ban khndrel]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Можете мене постригти? Կ--ո-- -ք -ազեր---տ---: Կ----- ե- մ----- կ----- Կ-ր-՞- ե- մ-զ-ր- կ-ր-լ- ----------------------- Կարո՞ղ եք մազերս կտրել: 0
K---՞gh-yek- m--e-s ktrel K------ y--- m----- k---- K-r-՞-h y-k- m-z-r- k-r-l ------------------------- Karo՞gh yek’ mazers ktrel
Не дуже коротко, будь-ласка. Շ-- ---ճ --- -նդ-ում եմ: Շ-- կ--- չ-- խ------ ե-- Շ-տ կ-ր- չ-, խ-դ-ո-մ ե-: ------------------------ Շատ կարճ չէ, խնդրում եմ: 0
S-at --rc- --’e- ---dr-m yem S--- k---- c---- k------ y-- S-a- k-r-h c-’-, k-n-r-m y-m ---------------------------- Shat karch ch’e, khndrum yem
Дещо коротше, будь-ласка. Մի ք-չ կա-ճ,--ն-րո---եմ: Մ- ք-- կ---- խ------ ե-- Մ- ք-չ կ-ր-, խ-դ-ո-մ ե-: ------------------------ Մի քիչ կարճ, խնդրում եմ: 0
M---’i--’ -ar----k-n-r-- --m M- k----- k----- k------ y-- M- k-i-h- k-r-h- k-n-r-m y-m ---------------------------- Mi k’ich’ karch, khndrum yem
Можете проявити фотографії? Կ----ղ ե- ն---ն-ր- մ-ա-ել: Կ----- ե- ն------- մ------ Կ-ր-՞- ե- ն-ա-ն-ր- մ-ա-ե-: -------------------------- Կարո՞ղ եք նկարները մշակել: 0
Ka--՞-- y-k’---arnery -sh---l K------ y--- n------- m------ K-r-՞-h y-k- n-a-n-r- m-h-k-l ----------------------------- Karo՞gh yek’ nkarnery mshakel
Фотографії – на диску. Ն---ն-րը C--- մե----: Ն------- C--- մ-- ե-- Ն-ա-ն-ր- C--- մ-ջ ե-: --------------------- Նկարները CD-ի մեջ են: 0
N-ar---y C--- -e- yen N------- C--- m-- y-- N-a-n-r- C--- m-j y-n --------------------- Nkarnery CD-i mej yen
Фотографії – у фотоапараті. Նկ--ն-րը-ֆո-ոխ-իկի-մեջ-ե-: Ն------- ֆ-------- մ-- ե-- Ն-ա-ն-ր- ֆ-տ-խ-ի-ի մ-ջ ե-: -------------------------- Նկարները ֆոտոխցիկի մեջ են: 0
N-a-n-r------kht---ki-mej---n N------- f----------- m-- y-- N-a-n-r- f-t-k-t-’-k- m-j y-n ----------------------------- Nkarnery fotokhts’iki mej yen
Чи можете Ви відремонтувати годинник? Կ-րո՞ղ եք-ճ-մ-ց-ւ-ցը վ--ան-րոգ-լ: Կ----- ե- ճ--------- վ----------- Կ-ր-՞- ե- ճ-մ-ց-ւ-ց- վ-ր-ն-ր-գ-լ- --------------------------------- Կարո՞ղ եք ճամացույցը վերանորոգել: 0
Ka-o՞-h---k’ -h-m-ts’uyt--y--e-a----g-l K------ y--- c------------- v---------- K-r-՞-h y-k- c-a-a-s-u-t-’- v-r-n-r-g-l --------------------------------------- Karo՞gh yek’ chamats’uyts’y veranorogel
Скло розбите. Ապ-կ-- կ-տրվա---: Ա----- կ------ է- Ա-ա-ի- կ-տ-վ-ծ է- ----------------- Ապակին կոտրված է: 0
A--ki- --t-va-s-e A----- k------- e A-a-i- k-t-v-t- e ----------------- Apakin kotrvats e
Батарея розряджена. Մարտկ-ցը-նստ-լ--: Մ------- ն---- է- Մ-ր-կ-ց- ն-տ-լ է- ----------------- Մարտկոցը նստել է: 0
Ma--ko------s--l e M--------- n---- e M-r-k-t-’- n-t-l e ------------------ Martkots’y nstel e
Чи можете попрасувати сорочку? Կ-ր----եք վե--աշապ-կ-----ո--ել: Կ----- ե- վ---------- ա-------- Կ-ր-՞- ե- վ-ր-ա-ա-ի-ը ա-դ-ւ-ե-: ------------------------------- Կարո՞ղ եք վերնաշապիկը արդուկել: 0
K-r---h -ek’--ern---a--k--ar-u-el K------ y--- v----------- a------ K-r-՞-h y-k- v-r-a-h-p-k- a-d-k-l --------------------------------- Karo՞gh yek’ vernashapiky ardukel
Чи можете почистити штани? Կա-----ե- շա----ը-մ-քրե-: Կ----- ե- շ------ մ------ Կ-ր-՞- ե- շ-լ-ա-ը մ-ք-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ եք շալվարը մաքրել: 0
Karo-gh y--’ ---l-a-y-ma--rel K------ y--- s------- m------ K-r-՞-h y-k- s-a-v-r- m-k-r-l ----------------------------- Karo՞gh yek’ shalvary mak’rel
Чи можете відремонтувати черевики? Կ----- ե--կոշի-ն--ը---ր-նո--գ--: Կ----- ե- կ-------- վ----------- Կ-ր-՞- ե- կ-շ-կ-ե-ը վ-ր-ն-ր-գ-լ- -------------------------------- Կարո՞ղ եք կոշիկները վերանորոգել: 0
Karo՞g---e-- kosh----r--ve-----o--l K------ y--- k--------- v---------- K-r-՞-h y-k- k-s-i-n-r- v-r-n-r-g-l ----------------------------------- Karo՞gh yek’ koshiknery veranorogel
Чи можете Ви дати мені запальничку? Կա---ղ -ք-ի-ձ-վառ----ա-: Կ----- ե- ի-- վ---- տ--- Կ-ր-՞- ե- ի-ձ վ-ռ-չ տ-լ- ------------------------ Կարո՞ղ եք ինձ վառիչ տալ: 0
K---՞-h yek’ -n-- -arri-h’-tal K------ y--- i--- v------- t-- K-r-՞-h y-k- i-d- v-r-i-h- t-l ------------------------------ Karo՞gh yek’ indz varrich’ tal
Чи маєте Ви сірники або запальничку? Լ--ց------տի---- կա- --ռ-- --ն-ք: Լ------ հ------- կ-- վ---- ո----- Լ-ւ-կ-ւ հ-տ-կ-ե- կ-մ վ-ռ-չ ո-ն-ք- --------------------------------- Լուցկու հատիկներ կամ վառիչ ունեք: 0
Lu-s-k--ha--k-e- k-------ich--u-e-’ L------ h------- k-- v------- u---- L-t-’-u h-t-k-e- k-m v-r-i-h- u-e-’ ----------------------------------- Luts’ku hatikner kam varrich’ unek’
Чи маєте Ви попільничку? Մո-րա-ան ունե-ք: Մ------- ո------ Մ-խ-ա-ա- ո-ն-՞-: ---------------- Մոխրաման ունե՞ք: 0
Mo--r-m-- --e-k’ M-------- u----- M-k-r-m-n u-e-k- ---------------- Mokhraman une՞k’
Чи палите Ви сигари? Ս-գար ծ--ւ՞մ-ե-: Ս---- ծ----- ե-- Ս-գ-ր ծ-ո-՞- ե-: ---------------- Սիգար ծխու՞մ եք: 0
Si----tskh-՞--yek’ S---- t------ y--- S-g-r t-k-u-m y-k- ------------------ Sigar tskhu՞m yek’
Чи палите Ви сигарети? Ծխա--- ծ---՞մ-եք: Ծ----- ծ----- ե-- Ծ-ա-ո- ծ-ո-՞- ե-: ----------------- Ծխախոտ ծխու՞մ եք: 0
Tsk--kh-t -skhu՞- y-k’ T-------- t------ y--- T-k-a-h-t t-k-u-m y-k- ---------------------- Tskhakhot tskhu՞m yek’
Чи палите Ви люльку? Ծխ---տ ծ-ու՞մ-ե-: Ծ----- ծ----- ե-- Ծ-ա-ո- ծ-ո-՞- ե-: ----------------- Ծխախոտ ծխու՞մ եք: 0
T-k-a---t---k--՞- y-k’ T-------- t------ y--- T-k-a-h-t t-k-u-m y-k- ---------------------- Tskhakhot tskhu՞m yek’

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Вчитися та читати

Навчання і читання невід’ємні. Особливо це справедливо при вивченні іноземних мов. Хто прагне добре вивчити нову мову, повинен читати багато текстів. Під час читання іноземної літератури ми обробляємо всі речення. Так наш мозок може вчити слова та граматику в одному контексті. Це допомагає йому водночас добре запам’ятовувати новий зміст. Окремі слова наша пам’ять запам’ятовує набагато гірше. Під час читання ми вивчаємо, яке значення можуть мати слова. Завдяки цьому ми розвиваємо відчуття нової мови. Звісно, що не слід читати дуже складну іноземну літературу. Сучасні короткі історії або детективи часто захопливі. Щоденні газети мають ту перевагу, що вони завжди актуальні. Дитячі книжки або комікси також добре підходять для навчання. Малюнки полегшують розуміння нової мови. Байдуже, яку літературу вибирають – вона повинна бути жвавою. Це означає, має бути багато подій, які варіюють мову. Хто нічого не знаходить, може використовувати також спеціальні підручники. Є багато книжок з легкими текстами для початківців. Важливо, що під час читання завжди використовують словник. Якщо не розуміють слово, його слід знайти в словнику. Наш мозок завдяки читанню активується і вчить нове швидко. Для всіх незрозумілих слів ведеться власний словник. Так їх можна часто повторювати. Також допомагає, коли незнайомі слова в тексті помічають маркером. Тоді при наступному читанні їх зразу взнають. Хто щодня багато читає іноземною мовою, робить швидкий прогрес. Адже наш мозок швидко вчиться імітувати нову мову. Може бути, що ми колись будемо також думати на іноземній мові…