Розмовник

uk В басейні   »   hy In the swimming pool

50 [п’ятдесят]

В басейні

В басейні

50 [հիսուն]

50 [hisun]

In the swimming pool

[loghavazanum]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Сьогодні гаряче. Այ-----ո- -: Ա---- շ-- է- Ա-ս-ր շ-գ է- ------------ Այսոր շոգ է: 0
A---r -h-g-e A---- s--- e A-s-r s-o- e ------------ Aysor shog e
Йдемо в басейн? Գնա՞----ո--վ-զան: Գ----- լ--------- Գ-ա-ն- լ-ղ-վ-զ-ն- ----------------- Գնա՞նք լողավազան: 0
Gna՞n-’--ogh---z-n G------ l--------- G-a-n-’ l-g-a-a-a- ------------------ Gna՞nk’ loghavazan
Маєш бажання йти плавати? Ո--ու՞մ -ս-գ-ան- --ղ--ազա-: Ո------ ե- գ---- լ--------- Ո-զ-ւ-մ ե- գ-ա-ք լ-ղ-վ-զ-ն- --------------------------- ՈՒզու՞մ ես գնանք լողավազան: 0
Uzu՞m y----n--k’-l-gha--z-n U---- y-- g----- l--------- U-u-m y-s g-a-k- l-g-a-a-a- --------------------------- Uzu՞m yes gnank’ loghavazan
Маєш рушник? Սրբիչ ուն-՞ս: Ս---- ո------ Ս-բ-չ ո-ն-՞-: ------------- Սրբիչ ունե՞ս: 0
Sr--c---un-՞s S------ u---- S-b-c-’ u-e-s ------------- Srbich’ une՞s
Маєш плавки? Լո--վ-րտիք----ե--: Լ--------- ո------ Լ-ղ-վ-ր-ի- ո-ն-՞-: ------------------ Լողավարտիք ունե՞ս: 0
L-----a--i-’ u---s L----------- u---- L-g-a-a-t-k- u-e-s ------------------ Loghavartik’ une՞s
Маєш купальник? Լ-ղ-զ--ստ -ւ---ս: Լ-------- ո------ Լ-ղ-զ-ե-տ ո-ն-՞-: ----------------- Լողազգեստ ունե՞ս: 0
L---azgest---e-s L--------- u---- L-g-a-g-s- u-e-s ---------------- Loghazgest une՞s
Чи ти вмієш плавати? Լո-ա----տե՞ս: Լ---- գ------ Լ-ղ-լ գ-տ-՞-: ------------- Լողալ գիտե՞ս: 0
L----l--i-e-s L----- g----- L-g-a- g-t-՞- ------------- Loghal gite՞s
Чи ти вмієш пірнати? Ս--զվ-լ--իտ-՞-: Ս------ գ------ Ս-ւ-վ-լ գ-տ-՞-: --------------- Սուզվել գիտե՞ս: 0
Suzve--g-te-s S----- g----- S-z-e- g-t-՞- ------------- Suzvel gite՞s
Чи ти вмієш стрибати у воду? Կա-----ե------մեջ-ց-տ--լ: Կ----- ե- ջ-- մ-- ց------ Կ-ր-՞- ե- ջ-ի մ-ջ ց-տ-ե-: ------------------------- Կարո՞ղ ես ջրի մեջ ցատկել: 0
K--o------- -r- m-- -s----el K------ y-- j-- m-- t------- K-r-՞-h y-s j-i m-j t-’-t-e- ---------------------------- Karo՞gh yes jri mej ts’atkel
Де є душ? Որ-ե՞----ցն-ուղը: Ո----- է ց------- Ո-տ-՞- է ց-ց-ւ-ը- ----------------- Որտե՞ղ է ցնցուղը: 0
V-r--՞---- t--n---ughy V------- e t---------- V-r-e-g- e t-’-t-’-g-y ---------------------- Vorte՞gh e ts’nts’ughy
Де є кабіни для перевдягання? Որտ----է փ-խ-ե-ու----կ-: Ո----- է փ------- խ----- Ո-տ-՞- է փ-խ-ե-ո- խ-ի-ը- ------------------------ Որտե՞ղ է փոխվելու խցիկը: 0
Vo-te--h-e -’v-----l---h-s’--y V------- e p--------- k------- V-r-e-g- e p-v-k-v-l- k-t-’-k- ------------------------------ Vorte՞gh e p’vokhvelu khts’iky
Де є окуляри для плавання? Որտ-՞ղ-- լո-- -կն-ցը: Ո----- է լ--- ա------ Ո-տ-՞- է լ-ղ- ա-ն-ց-: --------------------- Որտե՞ղ է լողի ակնոցը: 0
V--te-g--e -o----a-no---y V------- e l---- a------- V-r-e-g- e l-g-i a-n-t-’- ------------------------- Vorte՞gh e loghi aknots’y
Тут глибоко? Ջ-ւ-- խ------: Ջ---- խ---- է- Ջ-ւ-ը խ-՞-ն է- -------------- Ջուրը խո՞րն է: 0
Jur- kh--rn-e J--- k----- e J-r- k-o-r- e ------------- Jury kho՞rn e
Вода чиста? Ջո-ր----ք--՞ր--: Ջ---- մ------ է- Ջ-ւ-ը մ-ք-ւ-ր է- ---------------- Ջուրը մաքու՞ր է: 0
Jury-mak-u-r-e J--- m------ e J-r- m-k-u-r e -------------- Jury mak’u՞r e
Вода тепла? Ջ--ր- -ա՞- -: Ջ---- տ--- է- Ջ-ւ-ը տ-՞- է- ------------- Ջուրը տա՞ք է: 0
J-ry t-՞k- e J--- t---- e J-r- t-՞-’ e ------------ Jury ta՞k’ e
Мені холодно. Ե------ւմ ե-: Ե- մ----- ե-- Ե- մ-ս-ւ- ե-: ------------- Ես մրսում եմ: 0
Y-s-mr-u----m Y-- m---- y-- Y-s m-s-m y-m ------------- Yes mrsum yem
Вода надто холодна. Ջ-----սառ--է: Ջ---- ս--- է- Ջ-ւ-ը ս-ռ- է- ------------- Ջուրը սառն է: 0
Ju-y-s---n e J--- s---- e J-r- s-r-n e ------------ Jury sarrn e
Я йду тепер з води. Ե- հ-մա ջ----դ---- -մ--ա-իս: Ե- հ--- ջ--- դ---- ե- գ----- Ե- հ-մ- ջ-ի- դ-ւ-ս ե- գ-լ-ս- ---------------------------- Ես հիմա ջրից դուրս եմ գալիս: 0
Ye--hi-a --i--’-du-s-ye- ga-is Y-- h--- j----- d--- y-- g---- Y-s h-m- j-i-s- d-r- y-m g-l-s ------------------------------ Yes hima jrits’ durs yem galis

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Невідомі мови

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. Скільки мов є в центральній Африці – ми ще не знаємо. І Нова Гвінея у мовному відношенні також ще не зовсім досліджена. Коли відкривається нова мова – це завжди сенсація. Дещо два роки тому науковці відкрили коро. На коро розмовляють в маленьких селах на півночі Індії. Цією мовою володіють лише близько 1000 чоловік. Це виключно усна мова. У письмовій формі коро не існує. Дослідники гадають, як змогла коро так довго зберегтися. Коро належить до сім’ї тібето-бірманських мов. По всій Азії існує близько 300 цих мов. Але коро не має тісного споріднення з жодною з цих мов. Це означає, що вона повинна маті цілком власну історію. Нажаль, малі мови вимирають дуже швидко. Інколи мова зникає в межах лише одного покоління. То ж дослідникам часто залишається дуже мало часу для вивчення. Але для коро існує невелика надія. Вона повинна бути документована у формі аудіо-словника…