Розмовник

uk Родовий відмінок   »   hy Genitive

99 [дев’яносто дев’ять]

Родовий відмінок

Родовий відмінок

99 [իննսունինը]

99 [innsuniny]

Genitive

[serrakan holov]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
кішка моєї подруги ի----կե-ուհ-- -ատուն ի- ը--------- կ----- ի- ը-կ-ր-ւ-ո- կ-տ-ւ- -------------------- իմ ընկերուհու կատուն 0
i---nk-ruh- k--un i- y------- k---- i- y-k-r-h- k-t-n ----------------- im ynkeruhu katun
собака мого друга իմ -նկ---ջ շ-ւնը ի- ը------ շ---- ի- ը-կ-ր-ջ շ-ւ-ը ---------------- իմ ընկերոջ շունը 0
im yn--roj-shuny i- y------ s---- i- y-k-r-j s-u-y ---------------- im ynkeroj shuny
іграшки моїх дітей իմ-------ե-- խաղ---ք--րը ի- ե-------- խ---------- ի- ե-ե-ա-ե-ի խ-ղ-լ-ք-ե-ը ------------------------ իմ երեխաների խաղալիքները 0
i---e-e----er- -haghalik’ne-y i- y---------- k------------- i- y-r-k-a-e-i k-a-h-l-k-n-r- ----------------------------- im yerekhaneri khaghalik’nery
це – пальто мого колеги. Սա--մ աշ--տակց------ր-ու- -: Ս- ի- ա-------- վ-------- է- Ս- ի- ա-խ-տ-կ-ի վ-ր-ր-ո-ն է- ---------------------------- Սա իմ աշխատակցի վերարկուն է: 0
Sa im a--k--ta-t--i ver-rkun e S- i- a------------ v------- e S- i- a-h-h-t-k-s-i v-r-r-u- e ------------------------------ Sa im ashkhatakts’i verarkun e
Це – автомобіль моєї колеги. Սա--մ -շ-ատակ-----ւ մ--ե--ն-է: Ս- ի- ա------------ մ------ է- Ս- ի- ա-խ-տ-կ-ո-հ-ւ մ-ք-ն-ն է- ------------------------------ Սա իմ աշխատակցուհու մեքենան է: 0
S- i- -s-k-atak----h- --k’---an-e S- i- a-------------- m-------- e S- i- a-h-h-t-k-s-u-u m-k-y-n-n e --------------------------------- Sa im ashkhatakts’uhu mek’yenan e
Це – робота моїх колег. Սա--մ աշխ-տ-կցո-հու ա-խ--ա-ք- է: Ս- ի- ա------------ ա-------- է- Ս- ի- ա-խ-տ-կ-ո-հ-ւ ա-խ-տ-ն-ն է- -------------------------------- Սա իմ աշխատակցուհու աշխատանքն է: 0
S---m as--h-t-kt-’-h--ash---tan----e S- i- a-------------- a----------- e S- i- a-h-h-t-k-s-u-u a-h-h-t-n-’- e ------------------------------------ Sa im ashkhatakts’uhu ashkhatank’n e
Ґудзик відлетів від сорочки. Վ-ր-աշ-պ-կ-----ակը-պո-վ-ծ է: Վ---------- կ----- պ----- է- Վ-ր-ա-ա-ի-ի կ-ճ-կ- պ-կ-ա- է- ---------------------------- Վերնաշապիկի կոճակը պոկված է: 0
Vernashapi-- ----aky-p-kvats e V----------- k------ p------ e V-r-a-h-p-k- k-c-a-y p-k-a-s e ------------------------------ Vernashapiki kochaky pokvats e
Немає ключа від гаража. Ա-տոտ---- --ն--ին-կո-ել է: Ա-------- բ------ կ---- է- Ա-տ-տ-ա-ի բ-ն-լ-ն կ-ր-լ է- -------------------------- Ավտոտնակի բանալին կորել է: 0
A--o-n-ki---n-l---k-r-l e A-------- b------ k---- e A-t-t-a-i b-n-l-n k-r-l e ------------------------- Avtotnaki banalin korel e
Комп’ютер керівника зіпсований. Դիր-կ-ո-ի----ակար--չը --ացե--է: Դ-------- հ---------- փ----- է- Դ-ր-կ-ո-ի հ-մ-կ-ր-ի-ը փ-ա-ե- է- ------------------------------- Դիրեկտորի համակարգիչը փչացել է: 0
Dir--t--- -ama-a-gich’--p-ch’at-’y-l-e D-------- h------------ p----------- e D-r-k-o-i h-m-k-r-i-h-y p-c-’-t-’-e- e -------------------------------------- Direktori hamakargich’y p’ch’ats’yel e
Хто батьки дівчинки? Ա-ջ-- ծն-ղ-եր- --քե՞---ն: Ա---- ծ------- ո----- ե-- Ա-ջ-ա ծ-ո-ն-ր- ո-ք-՞- ե-: ------------------------- Աղջկա ծնողները ովքե՞ր են: 0
Aghjk----nog-n-ry--v----՞--yen A----- t--------- o------- y-- A-h-k- t-n-g-n-r- o-k-y-՞- y-n ------------------------------ Aghjka tsnoghnery ovk’ye՞r yen
Як пройти до будинку її батьків? Ի-նչ-ես-կարող-ե- -եր -նողն-ր- ---ն--ն-լ: Ի------ կ---- ե- ձ-- ծ------- տ--- գ---- Ի-ն-պ-ս կ-ր-ղ ե- ձ-ր ծ-ո-ն-ր- տ-ւ- գ-ա-: ---------------------------------------- Ի՞նչպես կարող եմ ձեր ծնողների տուն գնալ: 0
I-n-h’pes------h yem-dz-r -s-o--n-r- tun----l I-------- k----- y-- d--- t--------- t-- g--- I-n-h-p-s k-r-g- y-m d-e- t-n-g-n-r- t-n g-a- --------------------------------------------- I՞nch’pes karogh yem dzer tsnoghneri tun gnal
Будинок в кінці вулиці. Տ--նը ------մ---փո---ի-վ---ու-: Տ---- գ------ է փ----- վ------- Տ-ւ-ը գ-ն-ո-մ է փ-ղ-ց- վ-ր-ո-մ- ------------------------------- Տունը գտնվում է փողոցի վերջում: 0
T--y---nvu- e p’--gho--’---er--m T--- g----- e p---------- v----- T-n- g-n-u- e p-v-g-o-s-i v-r-u- -------------------------------- Tuny gtnvum e p’voghots’i verjum
Як називається столиця Швейцарії? Ի՞----ս-է կ----ւմ -վեցարիայի մ-յ------քը: Ի------ է կ------ Շ--------- մ----------- Ի-ն-պ-ս է կ-չ-ո-մ Շ-ե-ա-ի-յ- մ-յ-ա-ա-ա-ը- ----------------------------------------- Ի՞նչպես է կոչվում Շվեցարիայի մայրաքաղաքը: 0
I--ch-p-s e--och-vum-Sh---s-aria-i-may-a-’-----’y I-------- e k------- S------------ m------------- I-n-h-p-s e k-c-’-u- S-v-t-’-r-a-i m-y-a-’-g-a-’- ------------------------------------------------- I՞nch’pes e koch’vum Shvets’ariayi mayrak’aghak’y
Як називається книга? Ի-ն---ս-է--րք---ե-նա--րը: Ի------ է գ--- վ--------- Ի-ն-պ-ս է գ-ք- վ-ր-ա-ի-ը- ------------------------- Ի՞նչպես է գրքի վերնագիրը: 0
I-n-h-----e-grk---v--n-g-ry I-------- e g---- v-------- I-n-h-p-s e g-k-i v-r-a-i-y --------------------------- I՞nch’pes e grk’i vernagiry
Як звати дітей сусідів? Ի-----------արևա-ն-րի-եր-խ--երի--ն--նն--ը: Ի------ ե- հ--------- ե-------- ա--------- Ի-ն-պ-ս ե- հ-ր-ա-ն-ր- ե-ե-ա-ե-ի ա-ո-ն-ե-ը- ------------------------------------------ Ի՞նչպես են հարևանների երեխաների անունները: 0
I-nc--p-s yen-ha-e--nne-i----ek-a--ri a---n-ry I-------- y-- h---------- y---------- a------- I-n-h-p-s y-n h-r-v-n-e-i y-r-k-a-e-i a-u-n-r- ---------------------------------------------- I՞nch’pes yen harevanneri yerekhaneri anunnery
Коли у дітей канікули? Ե-րբ--ն ե------րի -պր-----ն-ա--------ն-րը: Ե--- ե- ե-------- դ-------- ա------------- Ե-ր- ե- ե-ե-ա-ե-ի դ-ր-ց-կ-ն ա-ձ-կ-ւ-դ-ե-ը- ------------------------------------------ Ե՞րբ են երեխաների դպրոցական արձակուրդները: 0
Ye՞r- ye--y--e-----r- d-r--s’--an ardz-k-r-ne-y Y---- y-- y---------- d---------- a------------ Y-՞-b y-n y-r-k-a-e-i d-r-t-’-k-n a-d-a-u-d-e-y ----------------------------------------------- Ye՞rb yen yerekhaneri dprots’akan ardzakurdnery
Коли приймає лікар? Ե՞րբ -- բ-շկ--բ---ա----մե--: Ե--- ե- բ---- բ----- ժ------ Ե-ր- ե- բ-շ-ի բ-ց-ա- ժ-մ-ր-: ---------------------------- Ե՞րբ են բժշկի բացման ժամերը: 0
Ye-r- yen -zhs-k--b---’--n---a-e-y Y---- y-- b------ b------- z------ Y-՞-b y-n b-h-h-i b-t-’-a- z-a-e-y ---------------------------------- Ye՞rb yen bzhshki bats’man zhamery
Коли музей відчинений? Ե--բ ե- -ան-արա---բա-------մ-ր-: Ե--- ե- թ-------- բ----- ժ------ Ե-ր- ե- թ-ն-ա-ա-ի բ-ց-ա- ժ-մ-ր-: -------------------------------- Ե՞րբ են թանգարանի բացման ժամերը: 0
Ye՞r--y-- -’-ngaran- -at-’-an-z-a-ery Y---- y-- t--------- b------- z------ Y-՞-b y-n t-a-g-r-n- b-t-’-a- z-a-e-y ------------------------------------- Ye՞rb yen t’angarani bats’man zhamery

Краще концентрація = краще навчання

Коли ми вчимося, ми повинні концентруватися. Вся наша увага повинна бути спрямована на одне діло. Здатність до концентрації не є природженою. Спочатку ми повинні вчитися концентруватися. Це відбувається найчастіше у дитячому садку чи в школі. У шість років дитина може бути сконцентрована близько 15 хвилин. Підлітки від 14 років працюють концентровано вдвічі довше. Фаза зосередженості у дорослих триває дещо 45 хвилин. Через певний час концентрація зменшується. Тоді учні втрачають інтерес до матеріалу. Також може бути, що вони втомилися або перевантажилися. Через це навчання стає складнішим. Пам’ять більше не може так добре зберігати матеріал. Але можна свою концентрацію також підвищити! Дуже важливо перед навчанням добре виспатися. Хто втомлений, той може зосереджуватися лише короткий час. Наш мозок робить більше помилок, якщо ми втомлені. Наші емоції також впливають на нашу концентрацію. Хто хоче ефективно вчитися, повинен мати нейтральний емоційний стан. Занадто багато позитивних чи негативних емоцій перешкоджають успішному навчанню. Певна річ, що свої почуття не завжди можна контролювати. Але можна спробувати ігнорувати їх під час навчання. Хто прагне бути зосередженим, повинен бути мотивованим. Під час навчання ми завжди повинні мати перед очима мету. Лише тоді наший мозок готовий зосереджуватися. Для хорошої концентрації також є важливим спокійне оточення. І ще: під час навчання слід пити багато води, це підтримує бадьорість… Хто бере все це до уваги, залишається впевнено довго концентрованим!