Ք----ր-են թույ--տրվ-ւ՞մ է -լկո--- խմ-լ:
Ք__ ա____ թ____________ է ա______ խ____
Ք-զ ա-դ-ն թ-ւ-լ-տ-վ-ւ-մ է ա-կ-հ-լ խ-ե-:
---------------------------------------
Քեզ արդեն թույլատրվու՞մ է ալկոհոլ խմել: 0 K-y-- a-d-n--’-yl-trv-՞m e a-k-ho--khm-lK____ a____ t___________ e a______ k____K-y-z a-d-n t-u-l-t-v-՞- e a-k-h-l k-m-l----------------------------------------K’yez arden t’uylatrvu՞m e alkohol khmel
թու---տրե-- կ-րել--է
թ__________ կ_____ է
թ-ւ-լ-տ-ե-, կ-ր-լ- է
--------------------
թույլատրել, կարելի է 0 t--y-at-e-,-----l- et__________ k_____ et-u-l-t-e-, k-r-l- e--------------------t’uylatrel, kareli e
Կա-ե--- է --ստ-ղ-ծխել:
Կ______ է ա_____ ծ____
Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- ծ-ե-:
----------------------
Կարելի՞ է այստեղ ծխել: 0 K--e-i՞ e--y-t-g---s-h-lK______ e a______ t_____K-r-l-՞ e a-s-e-h t-k-e-------------------------Kareli՞ e aystegh tskhel
Կ-----՞-է-չ---ր-վ-վճ--ե-:
Կ______ է չ______ վ______
Կ-ր-լ-՞ է չ-կ-ր-վ վ-ա-ե-:
-------------------------
Կարելի՞ է չեկերով վճարել: 0 Ka---i՞ e-c-’y-kerov --har-lK______ e c_________ v______K-r-l-՞ e c-’-e-e-o- v-h-r-l----------------------------Kareli՞ e ch’yekerov vcharel
Կ---լ-- է-մ---ն-կ-ն-իկ-վճ-րել:
Կ______ է մ____ կ_____ վ______
Կ-ր-լ-՞ է մ-ա-ն կ-ն-ի- վ-ա-ե-:
------------------------------
Կարելի՞ է միայն կանխիկ վճարել: 0 Ka----՞ - m-ay- k-n-hik-v-----lK______ e m____ k______ v______K-r-l-՞ e m-a-n k-n-h-k v-h-r-l-------------------------------Kareli՞ e miayn kankhik vcharel
Կար-լ---է զ-նգ--ար--:
Կ______ է զ__________
Կ-ր-լ-՞ է զ-ն-ա-ա-ե-:
---------------------
Կարելի՞ է զանգահարել: 0 Ka-eli--e -an-aha-elK______ e z_________K-r-l-՞ e z-n-a-a-e---------------------Kareli՞ e zangaharel
Կա-ե--- --ին--որ --ն---րցնել:
Կ______ է ի__ ո_ բ__ հ_______
Կ-ր-լ-՞ է ի-չ ո- բ-ն հ-ր-ն-լ-
-----------------------------
Կարելի՞ է ինչ որ բան հարցնել: 0 K-r---՞-e in--’ v-r ba- h-rts--elK______ e i____ v__ b__ h________K-r-l-՞ e i-c-’ v-r b-n h-r-s-n-l---------------------------------Kareli՞ e inch’ vor ban harts’nel
Կար--ի՞-է--նչ--- --ն-ա--լ:
Կ______ է ի__ ո_ բ__ ա____
Կ-ր-լ-՞ է ի-չ ո- բ-ն ա-ե-:
--------------------------
Կարելի՞ է ինչ որ բան ասել: 0 K----i՞-- i---’ vo---an----lK______ e i____ v__ b__ a___K-r-l-՞ e i-c-’ v-r b-n a-e-----------------------------Kareli՞ e inch’ vor ban asel
Կար---՞ է ն--ել:
Կ______ է ն_____
Կ-ր-լ-՞ է ն-տ-լ-
----------------
Կարելի՞ է նստել: 0 K---l-՞ - -st-lK______ e n____K-r-l-՞ e n-t-l---------------Kareli՞ e nstel
Կա------է--են--ւ- ստան--ք:
Կ______ է մ______ ս_______
Կ-ր-լ-՞ է մ-ն-ո-ն ս-ա-ա-ք-
--------------------------
Կարելի՞ է մենյուն ստանանք: 0 Ka-e--- - m---u- ---n--k’K______ e m_____ s_______K-r-l-՞ e m-n-u- s-a-a-k--------------------------Kareli՞ e menyun stanank’
Կարե-ի- - առան--ն-վ--րե--:
Կ______ է ա______ վ_______
Կ-ր-լ-՞ է ա-ա-ձ-ն վ-ա-ե-ք-
--------------------------
Կարելի՞ է առանձին վճարենք: 0 Ka-el-----a----dzi- v--a-e-k’K______ e a________ v________K-r-l-՞ e a-r-n-z-n v-h-r-n-’-----------------------------Kareli՞ e arrandzin vcharenk’
Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст.
Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню.
Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів.
Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова.
Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються.
Можна сказати, ці слова архівуються як зображення.
Цей принцип навчання справедливий також для мавп.
Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать.
Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою.
Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів.
Для цього слова повинні бути добре організовані.
Адже наша пам’ять функціонує як архів.
Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати.
Тому краще вчити слова в певному контексті.
Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку.
Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути.
Тоді знання переходить з активної форми у пасивну.
Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно.
Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ.
Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання.
Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди.
Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх.
Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше.
Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі.
Адже кожен з нас має певні інтереси.
Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами.
Але мова складається з багатьох різних семантичних полів.
Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!