Ե-րբ է-մ---ում-ա---գ-աց-ը:
Ե___ է մ______ ա__ գ______
Ե-ր- է մ-կ-ո-մ ա-ս գ-ա-ք-:
--------------------------
Ե՞րբ է մեկնում այս գնացքը: 0 Ye--b e m-kn-m --s -na--’--yY____ e m_____ a__ g________Y-՞-b e m-k-u- a-s g-a-s-k-y----------------------------Ye՞rb e meknum ays gnats’k’y
Կներեք ----լ-՞ - --ցն--:
Կ_____ կ______ է ա______
Կ-ե-ե- կ-ր-լ-՞ է ա-ց-ե-:
------------------------
Կներեք կարելի՞ է անցնել: 0 K-er-k------l-՞---a-ts’-elK______ k______ e a_______K-e-e-’ k-r-l-՞ e a-t-’-e---------------------------Knerek’ kareli՞ e ants’nel
Ես կ-ր--ւմ--մ- -ր--ա ---տ-ղ- -:
Ե_ կ______ ե__ ո_ ս_ ի_ տ___ է_
Ե- կ-ր-ո-մ ե-, ո- ս- ի- տ-ղ- է-
-------------------------------
Ես կարծում եմ, որ սա իմ տեղն է: 0 Y----arts-m y-----or--- im-teghn-eY__ k______ y___ v__ s_ i_ t____ eY-s k-r-s-m y-m- v-r s- i- t-g-n e----------------------------------Yes kartsum yem, vor sa im teghn e
Որ-եղ ----գո--նն--ր-ն-:
Ո____ է վ______________
Ո-տ-ղ է վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-:
-----------------------
Որտեղ է վագոն-ննջարանը: 0 Vo-t--h - v----------anyV______ e v_____________V-r-e-h e v-g-n-n-j-r-n-------------------------Vortegh e vagon-nnjarany
Վա-ոն--նջ--ան----ն---տն---- --գ-աց-ի-վ---ո--:
Վ__________________ գ______ է գ_____ վ_______
Վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-ա-ո-ը գ-ն-ո-մ է գ-ա-ք- վ-ր-ո-մ-
---------------------------------------------
Վագոն-ննջարանվագոնը գտնվում է գնացքի վերջում: 0 V-----n-jar-nva-----gt-v---e-gn----k-- v---umV__________________ g_____ e g________ v_____V-g-n-n-j-r-n-a-o-y g-n-u- e g-a-s-k-i v-r-u----------------------------------------------Vagon-nnjaranvagony gtnvum e gnats’k’i verjum
Կ-րելի--է----ն-ր--ո-մ քն--:
Կ______ է ե_ ն_______ ք____
Կ-ր-լ-՞ է ե- ն-ր-և-ւ- ք-ե-:
---------------------------
Կարելի՞ է ես ներքևում քնեմ: 0 Kar-l-- - --------’y-v-m -’n-mK______ e y__ n_________ k____K-r-l-՞ e y-s n-r-’-e-u- k-n-m------------------------------Kareli՞ e yes nerk’yevum k’nem
Կա-ելի--է----վ--ևու---ն-մ:
Կ______ է ե_ վ______ ք____
Կ-ր-լ-՞ է ե- վ-ր-ո-մ ք-ե-:
--------------------------
Կարելի՞ է ես վերևում քնեմ: 0 K-r--i- - -es-----v-- -’n-mK______ e y__ v______ k____K-r-l-՞ e y-s v-r-v-m k-n-m---------------------------Kareli՞ e yes verevum k’nem
Կ--ելի- է -յստե- -նչ--- -----ու և -մել-- բ-- -տ-ն--:
Կ______ է ա_____ ի_____ ո______ և խ_____ բ__ ս______
Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- ի-չ-ո- ո-տ-լ-ւ և խ-ե-ո- բ-ն ս-ա-ա-:
----------------------------------------------------
Կարելի՞ է այստեղ ինչ-որ ուտելու և խմելու բան ստանալ: 0 K-r-l---- a-s---- -nc----or-utelu --- -hm--- ba------alK______ e a______ i________ u____ y__ k_____ b__ s_____K-r-l-՞ e a-s-e-h i-c-’-v-r u-e-u y-v k-m-l- b-n s-a-a--------------------------------------------------------Kareli՞ e aystegh inch’-vor utelu yev khmelu ban stanal
Більше мов
Натисніть на прапор!
Тут можна поїсти та попити?
Կարելի՞ է այստեղ ինչ-որ ուտելու և խմելու բան ստանալ:
Kareli՞ e aystegh inch’-vor utelu yev khmelu ban stanal
Коли немовлята вчаться говорити, вони дивляться на вуста своїх батьків.
Це виявили психологи, що вивчають розвиток.
Приблизно у шість місяців немовлята починають читати по губам.
Так вони вчаться, як слід складати свої вуста, щоб вимовляти звуки.
Коли дітям виповнюється рік, вони вже розуміють деякі слова.
З цього віку вони знов дивляться людям у очі.
Так вони отримують багато важливої інформації.
По очах вони визначають, чи їх батьки веселі чи сумні.
Завдяки цьому вони знайомляться із світом почуттів.
Цікаво спостерігати, коли з ними говорять іноземною мовою.
Оскільки тоді діти починають знов читати по губам.
За допомогою цього вони навчаються також будувати чужі звуки.
Тому коли розмовляють з немовлятами, слід завжди на них дивитися.
Крім того, для свого мовного розвитку діти потребують діалогу.
Оскільки батьки дуже часто повторюють те, що кажуть діти.
Так діти отримують зворотній зв’язок.
Це дуже важливо для маленьких дітей.
Тоді вони знають, що їх зрозуміли.
Це підтвердження мотивує немовлят.
Вони мають позитивний настрій на те, щоб далі вчитися розмовляти.
Таким чином, недостатньо лише програвати дітям аудіо файли.
Те, що діти дійсно можуть читати по губам, доводять дослідження.
В експериментах маленьким дітям показали відео без звуку.
Це були відео на рідній мові дітей та на іноземній мові.
Немовлята роздивлялися відео на своїй рідній мові довше.
При цьому вони були також явно уважнішими.
Але перші слова немовлят в усьому світі однакові.
Мама та папа – це легко вимовити на всіх мовах!