Розмовник

uk У поїзді   »   hy On the train

34 [тридцять чотири]

У поїзді

У поїзді

34 [երեսունչորս]

34 [yeresunch’vors]

On the train

[gnats’k’um]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Це потяг до Берліна? Ս- ----ի- --կնող --ա՞ց----: Ս- Բ----- մ----- գ------ է- Ս- Բ-ռ-ի- մ-կ-ո- գ-ա-ց-ն է- --------------------------- Սա Բեռլին մեկնող գնա՞ցքն է: 0
Sa-B-rr--n--e-nogh gna----k-- e S- B------ m------ g--------- e S- B-r-l-n m-k-o-h g-a-t-’-’- e ------------------------------- Sa Berrlin meknogh gna՞ts’k’n e
Коли відправляється потяг? Ե----է --կ------յս-գնաց-ը: Ե--- է մ------ ա-- գ------ Ե-ր- է մ-կ-ո-մ ա-ս գ-ա-ք-: -------------------------- Ե՞րբ է մեկնում այս գնացքը: 0
Ye-r-----ek--m --s gn------y Y---- e m----- a-- g-------- Y-՞-b e m-k-u- a-s g-a-s-k-y ---------------------------- Ye՞rb e meknum ays gnats’k’y
Коли прибуває потяг до Берліна? Ե--բ---ժ-մա-ու- գնաց-ը-Բ-----: Ե--- է ժ------- գ----- Բ------ Ե-ր- է ժ-մ-ն-ւ- գ-ա-ք- Բ-ռ-ի-: ------------------------------ Ե՞րբ է ժամանում գնացքը Բեռլին: 0
Y-՞-b e z-a--nu----a-s’--- B--rlin Y---- e z------- g-------- B------ Y-՞-b e z-a-a-u- g-a-s-k-y B-r-l-n ---------------------------------- Ye՞rb e zhamanum gnats’k’y Berrlin
Пробачте, можна пройти? Կն--ե- կ--ե--՞ ----ցն-լ: Կ----- կ------ է ա------ Կ-ե-ե- կ-ր-լ-՞ է ա-ց-ե-: ------------------------ Կներեք կարելի՞ է անցնել: 0
K-ere-- --r---՞-- --t--nel K------ k------ e a------- K-e-e-’ k-r-l-՞ e a-t-’-e- -------------------------- Knerek’ kareli՞ e ants’nel
Мені здається, це – моє місце. Ես-կ-ր-ո-- եմ--ո--սա-ի---եղ- է: Ե- կ------ ե-- ո- ս- ի- տ--- է- Ե- կ-ր-ո-մ ե-, ո- ս- ի- տ-ղ- է- ------------------------------- Ես կարծում եմ, որ սա իմ տեղն է: 0
Y-s -a-t-um-y--,-v-- sa -m---ghn-e Y-- k------ y--- v-- s- i- t---- e Y-s k-r-s-m y-m- v-r s- i- t-g-n e ---------------------------------- Yes kartsum yem, vor sa im teghn e
Мені здається, Ви сидите на моєму місці. Ե- կ----ւմ ե-- ո- Դ--- ի---ե-- ե--զբաղ---ե-: Ե- կ------ ե-- ո- Դ--- ի- տ--- ե- զ--------- Ե- կ-ր-ո-մ ե-, ո- Դ-ւ- ի- տ-ղ- ե- զ-ա-ե-ր-լ- -------------------------------------------- Ես կարծում եմ, որ Դուք իմ տեղն եք զբաղեցրել: 0
Ye- ka--sum--em,---r D-k--im --ghn y--’-z----et--rel Y-- k------ y--- v-- D--- i- t---- y--- z----------- Y-s k-r-s-m y-m- v-r D-k- i- t-g-n y-k- z-a-h-t-’-e- ---------------------------------------------------- Yes kartsum yem, vor Duk’ im teghn yek’ zbaghets’rel
Де спальний вагон? Որտ-ղ---վա-ո---նջ---ն-: Ո---- է վ-------------- Ո-տ-ղ է վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-: ----------------------- Որտեղ է վագոն-ննջարանը: 0
V--teg--------n--n-a-any V------ e v------------- V-r-e-h e v-g-n-n-j-r-n- ------------------------ Vortegh e vagon-nnjarany
Спальний вагон у кінці потягу. Վ-գոն-----րանվագ-ն----նվ-ւ-----ն---- -եր--ւմ: Վ------------------ գ------ է գ----- վ------- Վ-գ-ն-ն-ջ-ր-ն-ա-ո-ը գ-ն-ո-մ է գ-ա-ք- վ-ր-ո-մ- --------------------------------------------- Վագոն-ննջարանվագոնը գտնվում է գնացքի վերջում: 0
Va-o--nnja--nv---ny---nvu--e-gn--s-k’--ver-um V------------------ g----- e g-------- v----- V-g-n-n-j-r-n-a-o-y g-n-u- e g-a-s-k-i v-r-u- --------------------------------------------- Vagon-nnjaranvagony gtnvum e gnats’k’i verjum
А де вагон – ресторан? – На початку поїзда. Իսկ---տե------ա-----ե-տ-րանը - Ա--ջ-ա--ս--մ: Ի-- ո----- է վ-------------- - Ա------------ Ի-կ ո-տ-՞- է վ-գ-ն-ռ-ս-ո-ա-ը - Ա-ա-ն-մ-ս-ւ-: -------------------------------------------- Իսկ որտե՞ղ է վագոն-ռեստորանը - Առաջնամասում: 0
I-k vo-----h e va-on---es-o-an--- -r---n----um I-- v------- e v--------------- - A----------- I-k v-r-e-g- e v-g-n-r-e-t-r-n- - A-r-j-a-a-u- ---------------------------------------------- Isk vorte՞gh e vagon-rrestorany - Arrajnamasum
Можна мені спати на нижній полиці? Կար---՞-- ե- -եր---ւմ-----: Կ------ է ե- ն------- ք---- Կ-ր-լ-՞ է ե- ն-ր-և-ւ- ք-ե-: --------------------------- Կարելի՞ է ես ներքևում քնեմ: 0
K--eli--e -e- --r-’-e----k-n-m K------ e y-- n--------- k---- K-r-l-՞ e y-s n-r-’-e-u- k-n-m ------------------------------ Kareli՞ e yes nerk’yevum k’nem
Можна мені спати посередині? Կ-րե-ի՞ - ---միջ-- -ար-ու--ք--մ: Կ------ է ե- մ---- հ------ ք---- Կ-ր-լ-՞ է ե- մ-ջ-ն հ-ր-ո-մ ք-ե-: -------------------------------- Կարելի՞ է ես միջին հարկում քնեմ: 0
K------ e-yes mij-n--a-k-m k--em K------ e y-- m---- h----- k---- K-r-l-՞ e y-s m-j-n h-r-u- k-n-m -------------------------------- Kareli՞ e yes mijin harkum k’nem
Можна мені спати на верхній полиці? Կ---լ-՞---ես-վ-ր--ւ--ք--մ: Կ------ է ե- վ------ ք---- Կ-ր-լ-՞ է ե- վ-ր-ո-մ ք-ե-: -------------------------- Կարելի՞ է ես վերևում քնեմ: 0
Kareli- e---s-v-r---- k’n-m K------ e y-- v------ k---- K-r-l-՞ e y-s v-r-v-m k-n-m --------------------------- Kareli՞ e yes verevum k’nem
Коли ми будемо на кордоні? Ե-րբ---ք---ս--ւ----հման-ն: Ե--- ե-- հ------ ս-------- Ե-ր- ե-ք հ-ս-ո-մ ս-հ-ա-ի-: -------------------------- Ե՞րբ ենք հասնում սահմանին: 0
Y-՞rb--enk---a---- --h-a--n Y---- y---- h----- s------- Y-՞-b y-n-’ h-s-u- s-h-a-i- --------------------------- Ye՞rb yenk’ hasnum sahmanin
Як довго триває поїздка до Берліна? Ո---՞--- ----մ ճ-նա--րհ---եպի-----ի-: Ո----- է տ---- ճ-------- դ--- Բ------ Ո-ք-՞- է տ-ո-մ ճ-ն-պ-ր-ը դ-պ- Բ-ռ-ի-: ------------------------------------- Որքա՞ն է տևում ճանապարհը դեպի Բեռլին: 0
V--k’a՞n-e--e--m -h-naparhy-depi -errlin V------- e t---- c--------- d--- B------ V-r-’-՞- e t-v-m c-a-a-a-h- d-p- B-r-l-n ---------------------------------------- Vork’a՞n e tevum chanaparhy depi Berrlin
Чи потяг запізнюється? Գ--ցք- ուշ-ն-ւ՞--է: Գ----- ո-------- է- Գ-ա-ք- ո-շ-ն-ւ-մ է- ------------------- Գնացքը ուշանու՞մ է: 0
Gn-t-’-’- -s--nu՞--e G-------- u------- e G-a-s-k-y u-h-n-՞- e -------------------- Gnats’k’y ushanu՞m e
Чи маєте Ви щось почитати? Կարդալ-ւ-ի------------ն--ք: Կ------- ի-- ո- բ-- ո------ Կ-ր-ա-ո- ի-չ ո- բ-ն ո-ն-՞-: --------------------------- Կարդալու ինչ որ բան ունե՞ք: 0
K-rd-lu-i-ch- vo- -an u--՞k’ K------ i---- v-- b-- u----- K-r-a-u i-c-’ v-r b-n u-e-k- ---------------------------- Kardalu inch’ vor ban une՞k’
Тут можна поїсти та попити? Կա-ե-ի- --այ-տե---ն--որ--ւ-ելո----խ---ո----ն--տա---: Կ------ է ա----- ի----- ո------ և խ----- բ-- ս------ Կ-ր-լ-՞ է ա-ս-ե- ի-չ-ո- ո-տ-լ-ւ և խ-ե-ո- բ-ն ս-ա-ա-: ---------------------------------------------------- Կարելի՞ է այստեղ ինչ-որ ուտելու և խմելու բան ստանալ: 0
K-------e--y---g- --c-’---r---e-----v---m-lu b-- --a--l K------ e a------ i-------- u---- y-- k----- b-- s----- K-r-l-՞ e a-s-e-h i-c-’-v-r u-e-u y-v k-m-l- b-n s-a-a- ------------------------------------------------------- Kareli՞ e aystegh inch’-vor utelu yev khmelu ban stanal
Можете мене розбудити, будь-ласка, о 7.00 годині? Կար--- -ք ին- ժ--ը-7----ա-թ-ա-նե-: Կ----- ե- ի-- ժ--- 7--- ա--------- Կ-ր-՞- ե- ի-ձ ժ-մ- 7-ի- ա-թ-ա-ն-լ- ---------------------------------- Կարո՞ղ եք ինձ ժամը 7-ին արթնացնել: 0
K--o՞-- --k’ i--z----m--7-i- -rt--a----el K------ y--- i--- z---- 7--- a----------- K-r-՞-h y-k- i-d- z-a-y 7-i- a-t-n-t-’-e- ----------------------------------------- Karo՞gh yek’ indz zhamy 7-in art’nats’nel

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Немовлята читають по губам!

Коли немовлята вчаться говорити, вони дивляться на вуста своїх батьків. Це виявили психологи, що вивчають розвиток. Приблизно у шість місяців немовлята починають читати по губам. Так вони вчаться, як слід складати свої вуста, щоб вимовляти звуки. Коли дітям виповнюється рік, вони вже розуміють деякі слова. З цього віку вони знов дивляться людям у очі. Так вони отримують багато важливої інформації. По очах вони визначають, чи їх батьки веселі чи сумні. Завдяки цьому вони знайомляться із світом почуттів. Цікаво спостерігати, коли з ними говорять іноземною мовою. Оскільки тоді діти починають знов читати по губам. За допомогою цього вони навчаються також будувати чужі звуки. Тому коли розмовляють з немовлятами, слід завжди на них дивитися. Крім того, для свого мовного розвитку діти потребують діалогу. Оскільки батьки дуже часто повторюють те, що кажуть діти. Так діти отримують зворотній зв’язок. Це дуже важливо для маленьких дітей. Тоді вони знають, що їх зрозуміли. Це підтвердження мотивує немовлят. Вони мають позитивний настрій на те, щоб далі вчитися розмовляти. Таким чином, недостатньо лише програвати дітям аудіо файли. Те, що діти дійсно можуть читати по губам, доводять дослідження. В експериментах маленьким дітям показали відео без звуку. Це були відео на рідній мові дітей та на іноземній мові. Немовлята роздивлялися відео на своїй рідній мові довше. При цьому вони були також явно уважнішими. Але перші слова немовлят в усьому світі однакові. Мама та папа – це легко вимовити на всіх мовах!