Розмовник

uk На дискотеці   »   hy In the discotheque

46 [сосок шість]

На дискотеці

На дискотеці

46 [քառասունվեց]

46 [k’arrasunvets’]

In the discotheque

[diskotekum]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська вірменська Відтворити більше
Це місце вільне? Ա-- տեղն--զ-՞տ է: Ա-- տ--- ա---- է- Ա-ս տ-ղ- ա-ա-տ է- ----------------- Այս տեղն ազա՞տ է: 0
Ay--teg-n a-a՞t e A-- t---- a---- e A-s t-g-n a-a-t e ----------------- Ays teghn aza՞t e
Можна сісти біля Вас? Կ-ր-լ-- ---եր-մ-տ -ս-ե-: Կ------ է Ձ-- մ-- ն----- Կ-ր-լ-՞ է Ձ-ր մ-տ ն-տ-լ- ------------------------ Կարելի՞ է Ձեր մոտ նստել: 0
K-re-i--e Dz-- m-t nst-l K------ e D--- m-- n---- K-r-l-՞ e D-e- m-t n-t-l ------------------------ Kareli՞ e Dzer mot nstel
Із задоволенням Հաճու----: Հ--------- Հ-ճ-ւ-ք-վ- ---------- Հաճույքով: 0
H--huy-’-v H--------- H-c-u-k-o- ---------- Hachuyk’ov
Чи подобається вам музика? Ի-չպե-ս--ք գ-ն-----ր-ժշտո-թյո---: Ի------ ե- գ----- ե-------------- Ի-չ-ե-ս ե- գ-ն-ւ- ե-ա-շ-ո-թ-ո-ն-: --------------------------------- Ինչպե՞ս եք գտնում երաժշտությունը: 0
I-----e՞--ye-’--t-um ye--z-s----’yu-y I-------- y--- g---- y--------------- I-c-’-e-s y-k- g-n-m y-r-z-s-t-t-y-n- ------------------------------------- Inch’pe՞s yek’ gtnum yerazhshtut’yuny
Трохи заголосно. Մ- -իչ--------: Մ- ք-- բ---- է- Մ- ք-չ բ-ր-ր է- --------------- Մի քիչ բարձր է: 0
M--k’---- bardzr e M- k----- b----- e M- k-i-h- b-r-z- e ------------------ Mi k’ich’ bardzr e
Але цей гурт грає цілком добре. Բ-յց--ումբը-----է նվ-գ---: Բ--- խ----- լ-- է ն------- Բ-յ- խ-ւ-բ- լ-վ է ն-ա-ո-մ- -------------------------- Բայց խումբը լավ է նվագում: 0
B-yts- khumb- l-v-e --a-um B----- k----- l-- e n----- B-y-s- k-u-b- l-v e n-a-u- -------------------------- Bayts’ khumby lav e nvagum
Ви тут часто буваєте? Հ------եք այս--- -ին--մ: Հ----- ե- ա----- լ------ Հ-ճ-՞- ե- ա-ս-ե- լ-ն-ւ-: ------------------------ Հաճա՞խ եք այստեղ լինում: 0
Ha-ha՞---y--’-ay-te-h -in-m H------- y--- a------ l---- H-c-a-k- y-k- a-s-e-h l-n-m --------------------------- Hacha՞kh yek’ aystegh linum
Ні, це перший раз. Ոչ- սա-ա--ջի- --գամն -: Ո-- ս- ա----- ա----- է- Ո-, ս- ա-ա-ի- ա-գ-մ- է- ----------------------- Ոչ, սա առաջին անգամն է: 0
Vo-h’,-s- a--ajin -ngamn e V----- s- a------ a----- e V-c-’- s- a-r-j-n a-g-m- e -------------------------- Voch’, sa arrajin angamn e
Я ще ніколи тут не був / була. Ե- ա--տ-ղ ե--եք---- ---լ: Ե- ա----- ե---- չ-- ե---- Ե- ա-ս-ե- ե-բ-ք չ-մ ե-ե-: ------------------------- Ես այստեղ երբեք չեմ եղել: 0
Y-- ---t--- y---ek- c-’--- ---h-l Y-- a------ y------ c----- y----- Y-s a-s-e-h y-r-e-’ c-’-e- y-g-e- --------------------------------- Yes aystegh yerbek’ ch’yem yeghel
Ви танцюєте? Պարո--մ---: Պ------ ե-- Պ-ր-ւ-մ ե-: ----------- Պարու՞մ եք: 0
P-r--- ---’ P----- y--- P-r-՞- y-k- ----------- Paru՞m yek’
Можливо пізніше. Մ-----ե ավ--ի ուշ: Մ------ ա---- ո--- Մ-գ-ւ-ե ա-ե-ի ո-շ- ------------------ Միգուցե ավելի ուշ: 0
M-gu-s’-- --el----h M-------- a---- u-- M-g-t-’-e a-e-i u-h ------------------- Miguts’ye aveli ush
Я танцюю не дуже добре. Ես-լա---ե---ար--մ: Ե- լ-- չ-- պ------ Ե- լ-վ չ-մ պ-ր-ւ-: ------------------ Ես լավ չեմ պարում: 0
Yes -av ch’--- pa-um Y-- l-- c----- p---- Y-s l-v c-’-e- p-r-m -------------------- Yes lav ch’yem parum
Це зовсім просто. Դա --- ---ա-ակ--ա- -: Դ- շ-- հ------ բ-- է- Դ- շ-տ հ-ս-ր-կ բ-ն է- --------------------- Դա շատ հասարակ բան է: 0
D- s-a- -as--ak -an e D- s--- h------ b-- e D- s-a- h-s-r-k b-n e --------------------- Da shat hasarak ban e
Я Вам покажу. Ե---եզ --ւյ- կտ-մ: Ե- Ձ-- ց---- կ---- Ե- Ձ-զ ց-ւ-ց կ-ա-: ------------------ Ես Ձեզ ցույց կտամ: 0
Yes-Dzez--s’-y-s- -tam Y-- D--- t------- k--- Y-s D-e- t-’-y-s- k-a- ---------------------- Yes Dzez ts’uyts’ ktam
Ні, краще іншим разом. Ոչ- ----- լա--է----ո----ն-ա-: Ո-- ա---- լ-- է հ----- ա----- Ո-, ա-ե-ի լ-վ է հ-ջ-ր- ա-գ-մ- ----------------------------- Ոչ, ավելի լավ է հաջորդ անգամ: 0
V-ch’- aveli--a--e ----rd a--am V----- a---- l-- e h----- a---- V-c-’- a-e-i l-v e h-j-r- a-g-m ------------------------------- Voch’, aveli lav e hajord angam
Ви чекаєте на когось? Սպ--ու՞--եք-----որ---կ--: Ս------- ե- ի-- ո- մ----- Ս-ա-ո-՞- ե- ի-չ ո- մ-կ-ն- ------------------------- Սպասու՞մ եք ինչ որ մեկին: 0
S-as--m---k’-in--- vo- ---in S------ y--- i---- v-- m---- S-a-u-m y-k- i-c-’ v-r m-k-n ---------------------------- Spasu՞m yek’ inch’ vor mekin
Так, на мого друга. Այ-- -մ --կ-ր-ջը: Ա--- ի- ը-------- Ա-ո- ի- ը-կ-ր-ջ-: ----------------- Այո, իմ ընկերոջը: 0
A--- i--yn----jy A--- i- y------- A-o- i- y-k-r-j- ---------------- Ayo, im ynkerojy
Ось і він! Ահ- -- -ալիս -: Ա-- ն- գ---- է- Ա-ա ն- գ-լ-ս է- --------------- Ահա նա գալիս է: 0
A-a -a------ e A-- n- g---- e A-a n- g-l-s e -------------- Aha na galis e

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

На мову впливають гени

Якою мовою ми говоримо – залежить від нашого походження. Але наші гени також відповідальні за нашу мову. Цього висновку дійшли шотландські дослідники. Вони вивчали, чому англійська не така як китайська. Під час цього вони відкрили, що певну роль відіграють також гени. Адже гени впливають на розвиток нашого мозку. Це означає, вони створюють структури нашого мозку. Тим самим визначається також наша здібність до вивчення мов. Вирішальним при цьому є варіанти форм двох генів. Якщо одна певна форма є рідкою, то розвиваються тональні мови. Отже тональними мовами говорять народи без цієї форми гена. В тональних мовах висота звуку визначає значення слів. До тональних мов належить, наприклад, китайська. Але якщо форма гену є домінантною, то розвиваються інші мови. Англійська не є тональною мовою. Форми цих генів розподілено нерівномірно. Це означає, що вони зустрічаються у світі з різною частотою. Але мови виживають лише тоді, коли вони передаються наступним поколінням. Для цього діти повинні мати змогу імітувати мову своїх батьків. Тобто вони повинні мати можливість добре вчити мову. Лише тоді вона передається від покоління до покоління. Більш старими формами генів є ті, що сприяють тональним мовам. Тобто раніше, мабуть, було більше тональних мов, ніж сьогодні. Але генетичні компоненти не можна переоцінювати. Вони можуть лише допомогти у пояснені розвитку мов. Але не існує ніякого гену англійської, а також ніякого гену китайської. Кожен може вчити кожну мову. Для цього потрібні не гени, а лише зацікавленість та дисципліна!