Розмовник

uk Прикметники 2   »   lt Būdvardžiai 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [septyniasdešimt devyni]

Būdvardžiai 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська литовська Відтворити більше
На мені синє плаття. (A-----l-i--m----ą-s-kn---. (Aš) vilkiu mėlyną suknelę. (-š- v-l-i- m-l-n- s-k-e-ę- --------------------------- (Aš) vilkiu mėlyną suknelę. 0
На мені червоне плаття. (-š- vilki----u--ną---k--lę. (Aš) vilkiu raudoną suknelę. (-š- v-l-i- r-u-o-ą s-k-e-ę- ---------------------------- (Aš) vilkiu raudoną suknelę. 0
На мені зелене плаття. (A-)---lk---ž-l-- ---ne-ę. (Aš) vilkiu žalią suknelę. (-š- v-l-i- ž-l-ą s-k-e-ę- -------------------------- (Aš) vilkiu žalią suknelę. 0
Я купую чорну сумку. (-š- --rk--j-odą -a--inę. (Aš) perku juodą rankinę. (-š- p-r-u j-o-ą r-n-i-ę- ------------------------- (Aš) perku juodą rankinę. 0
Я купую коричневу сумку. (Aš) --rk- -udą --nk---. (Aš) perku rudą rankinę. (-š- p-r-u r-d- r-n-i-ę- ------------------------ (Aš) perku rudą rankinę. 0
Я купую білу сумку. (A-----rku b--tą -a---n-. (Aš) perku baltą rankinę. (-š- p-r-u b-l-ą r-n-i-ę- ------------------------- (Aš) perku baltą rankinę. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Man-r---i- na----auto--b----. Man reikia naujo automobilio. M-n r-i-i- n-u-o a-t-m-b-l-o- ----------------------------- Man reikia naujo automobilio. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. M-----iki- ---ito---to-ob-lio. Man reikia greito automobilio. M-n r-i-i- g-e-t- a-t-m-b-l-o- ------------------------------ Man reikia greito automobilio. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. M----e-kia--a-----s---to-ob-li-. Man reikia patogaus automobilio. M-n r-i-i- p-t-g-u- a-t-m-b-l-o- -------------------------------- Man reikia patogaus automobilio. 0
Там нагорі живе стара жінка. T----ir---e gy---a-sen- ------s. Ten viršuje gyvena sena moteris. T-n v-r-u-e g-v-n- s-n- m-t-r-s- -------------------------------- Ten viršuje gyvena sena moteris. 0
Там нагорі живе товста жінка. T-n-v-rš--e g-ve-- s--r------ri-. Ten viršuje gyvena stora moteris. T-n v-r-u-e g-v-n- s-o-a m-t-r-s- --------------------------------- Ten viršuje gyvena stora moteris. 0
Там внизу живе допитлива жінка. T-n---ačioje-gy---a-sm-l---mo---i-. Ten apačioje gyvena smalsi moteris. T-n a-a-i-j- g-v-n- s-a-s- m-t-r-s- ----------------------------------- Ten apačioje gyvena smalsi moteris. 0
Наші гості були люб’язними людьми. M--ų -v-č--- bu----a---ū- -monės. Mūsų svečiai buvo malonūs žmonės. M-s- s-e-i-i b-v- m-l-n-s ž-o-ė-. --------------------------------- Mūsų svečiai buvo malonūs žmonės. 0
Наші гості були ввічливими людьми. M----s-e-i-- --v- manda-ūs -m-nės. Mūsų svečiai buvo mandagūs žmonės. M-s- s-e-i-i b-v- m-n-a-ū- ž-o-ė-. ---------------------------------- Mūsų svečiai buvo mandagūs žmonės. 0
Наші гості були цікавими людьми. M-s- s-e---- -----įd-m-s ž-----. Mūsų svečiai buvo įdomūs žmonės. M-s- s-e-i-i b-v- į-o-ū- ž-o-ė-. -------------------------------- Mūsų svečiai buvo įdomūs žmonės. 0
Я маю милих дітей. Aš -ur---mie------ikus. Aš turiu mielus vaikus. A- t-r-u m-e-u- v-i-u-. ----------------------- Aš turiu mielus vaikus. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. Be----im--ai t-r---žū-i---v-----. Bet kaimynai turi įžūlius vaikus. B-t k-i-y-a- t-r- į-ū-i-s v-i-u-. --------------------------------- Bet kaimynai turi įžūlius vaikus. 0
Ваші діти чемні? Ar ---ų va-k-i š-u---? Ar jūsų vaikai šaunūs? A- j-s- v-i-a- š-u-ū-? ---------------------- Ar jūsų vaikai šaunūs? 0

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…