Розмовник

uk Прикметники 2   »   sq Mbiemrat 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [shtatёdhjetёenёntё]

Mbiemrat 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
На мені синє плаття. K----e-h-- n-ё -u---- --u. K-- v----- n-- f----- b--- K-m v-s-u- n-ё f-s-a- b-u- -------------------------- Kam veshur njё fustan blu. 0
На мені червоне плаття. Ka---eshur n-ё fu-tan t--k-q. K-- v----- n-- f----- t- k--- K-m v-s-u- n-ё f-s-a- t- k-q- ----------------------------- Kam veshur njё fustan tё kuq. 0
На мені зелене плаття. K-- -es-ur nj----stan-të -j-lbë-. K-- v----- n-- f----- t- g------- K-m v-s-u- n-ё f-s-a- t- g-e-b-r- --------------------------------- Kam veshur njё fustan të gjelbër. 0
Я купую чорну сумку. Un- bl-j--jё --n-- t- zez-. U-- b--- n-- ç---- t- z---- U-ё b-e- n-ё ç-n-ё t- z-z-. --------------------------- Unё blej njё çantё tё zezё. 0
Я купую коричневу сумку. U---ble- njё ça--- ka-e. U-- b--- n-- ç---- k---- U-ё b-e- n-ё ç-n-ё k-f-. ------------------------ Unё blej njё çantё kafe. 0
Я купую білу сумку. U-- -lej---ё -an----ё-b----ё. U-- b--- n-- ç---- t- b------ U-ё b-e- n-ё ç-n-ё t- b-r-h-. ----------------------------- Unё blej njё çantё tё bardhё. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Kam-n---j---ёr---ё ma---ё--- r-. K-- n----- p-- n-- m----- t- r-- K-m n-v-j- p-r n-ё m-k-n- t- r-. -------------------------------- Kam nevojё pёr njё makinё tё re. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. K-m --v-jё--ёr --- -ak------ shpej-ё. K-- n----- p-- n-- m----- t- s------- K-m n-v-j- p-r n-ё m-k-n- t- s-p-j-ё- ------------------------------------- Kam nevojё pёr njё makinё tё shpejtё. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. K-m--ev--- -ё- n-ё m-k-n---- reha-sh-e. K-- n----- p-- n-- m----- t- r--------- K-m n-v-j- p-r n-ё m-k-n- t- r-h-t-h-e- --------------------------------------- Kam nevojё pёr njё makinё tё rehatshme. 0
Там нагорі живе стара жінка. A-j--l-r------- n-ё--ru-----je-ёr. A--- l--- b---- n-- g--- e v------ A-j- l-r- b-n-n n-ё g-u- e v-e-ё-. ---------------------------------- Atje lart banon njё grua e vjetёr. 0
Там нагорі живе товста жінка. A--- ---t b-n---njё ---a e-shёndoshё. A--- l--- b---- n-- g--- e s--------- A-j- l-r- b-n-n n-ё g-u- e s-ё-d-s-ё- ------------------------------------- Atje lart banon njё grua e shёndoshё. 0
Там внизу живе допитлива жінка. At-- -os-tё--an-n nj--gr---k-resh---e. A--- p----- b---- n-- g--- k---------- A-j- p-s-t- b-n-n n-ё g-u- k-r-s-t-r-. -------------------------------------- Atje poshtё banon njё grua kureshtare. 0
Наші гості були люб’язними людьми. T---t--rit -a-- -s-in njer-z-tё-m-rё. T- f------ t--- i---- n----- t- m---- T- f-u-r-t t-n- i-h-n n-e-ё- t- m-r-. ------------------------------------- Tё ftuarit tanё ishin njerёz tё mirё. 0
Наші гості були ввічливими людьми. Tё----a-i---a-ё--sh-n--je-ё------je----ё-. T- f------ t--- i---- n----- t- s--------- T- f-u-r-t t-n- i-h-n n-e-ё- t- s-e-l-h-m- ------------------------------------------ Tё ftuarit tanё ishin njerёz tё sjellshёm. 0
Наші гості були цікавими людьми. Tё -tua-it ta-ё--s--n-n----z -n--re--nt. T- f------ t--- i---- n----- i---------- T- f-u-r-t t-n- i-h-n n-e-ё- i-t-r-s-n-. ---------------------------------------- Tё ftuarit tanё ishin njerёz interesant. 0
Я маю милих дітей. U-- -a- -ёm--ё--- da---r. U-- k-- f----- t- d------ U-ё k-m f-m-j- t- d-s-u-. ------------------------- Unё kam fёmijё tё dashur. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. P-r f-in--- -a---fё-ij--tё--a-ipё. P-- f------ k--- f----- t- p------ P-r f-i-j-t k-n- f-m-j- t- p-c-p-. ---------------------------------- Por fqinjёt kanё fёmijё tё pacipё. 0
Ваші діти чемні? A-j--ё --m-j-t-tu-- t---i-ё? A j--- f------ t--- t- m---- A j-n- f-m-j-t t-a- t- m-r-? ---------------------------- A janё fёmijёt tuaj tё mirё? 0

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…