Розмовник

uk Прикметники 2   »   cs Přídavná jména 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [sedmdesát devět]

Přídavná jména 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
На мені синє плаття. Má--na so-ě--od-é--at-. M-- n- s--- m---- š---- M-m n- s-b- m-d-é š-t-. ----------------------- Mám na sobě modré šaty. 0
На мені червоне плаття. M-m -a -o-- če---------y. M-- n- s--- č------ š---- M-m n- s-b- č-r-e-é š-t-. ------------------------- Mám na sobě červené šaty. 0
На мені зелене плаття. M-m -- --b- ------ -aty. M-- n- s--- z----- š---- M-m n- s-b- z-l-n- š-t-. ------------------------ Mám na sobě zelené šaty. 0
Я купую чорну сумку. K---í---ern-u t-š--. K----- č----- t----- K-u-í- č-r-o- t-š-u- -------------------- Koupím černou tašku. 0
Я купую коричневу сумку. Koup----ně--------u. K----- h----- t----- K-u-í- h-ě-o- t-š-u- -------------------- Koupím hnědou tašku. 0
Я купую білу сумку. K-upím-bí---------. K----- b---- t----- K-u-í- b-l-u t-š-u- ------------------- Koupím bílou tašku. 0
Мені потрібен новий автомобіль. Po-ř----i n-v---uto. P-------- n--- a---- P-t-e-u-i n-v- a-t-. -------------------- Potřebuji nové auto. 0
Мені потрібен швидкий автомобіль. Potř-buj--rych---auto. P-------- r----- a---- P-t-e-u-i r-c-l- a-t-. ---------------------- Potřebuji rychlé auto. 0
Мені потрібен зручний автомобіль. Potř----i p-h--lné ----. P-------- p------- a---- P-t-e-u-i p-h-d-n- a-t-. ------------------------ Potřebuji pohodlné auto. 0
Там нагорі живе стара жінка. T-- nah-ře by-lí-ně---á s-ará--e-a. T-- n----- b---- n----- s---- ž---- T-m n-h-ř- b-d-í n-j-k- s-a-á ž-n-. ----------------------------------- Tam nahoře bydlí nějaká stará žena. 0
Там нагорі живе товста жінка. Tam naho-- -y--í n---ká---us------a. T-- n----- b---- n----- t----- ž---- T-m n-h-ř- b-d-í n-j-k- t-u-t- ž-n-. ------------------------------------ Tam nahoře bydlí nějaká tlustá žena. 0
Там внизу живе допитлива жінка. Tam-nahoř--b--l--ně-a-á-z---avá --n-. T-- n----- b---- n----- z------ ž---- T-m n-h-ř- b-d-í n-j-k- z-ě-a-á ž-n-. ------------------------------------- Tam nahoře bydlí nějaká zvědavá žena. 0
Наші гості були люб’язними людьми. N--i ---té b-l- ---í. N--- h---- b--- m---- N-š- h-s-é b-l- m-l-. --------------------- Naši hosté byli milí. 0
Наші гості були ввічливими людьми. Naš---o----byli --voři-- lidé. N--- h---- b--- z------- l---- N-š- h-s-é b-l- z-v-ř-l- l-d-. ------------------------------ Naši hosté byli zdvořilí lidé. 0
Наші гості були цікавими людьми. Na-i -o-t--byl--za--maví --dé. N--- h---- b--- z------- l---- N-š- h-s-é b-l- z-j-m-v- l-d-. ------------------------------ Naši hosté byli zajímaví lidé. 0
Я маю милих дітей. M-m--ilé----i. M-- m--- d---- M-m m-l- d-t-. -------------- Mám milé děti. 0
Але сусіди мають зухвалих дітей. A----- sous--é-m-j- -----děti. A-- m- s------ m--- d--- d---- A-e m- s-u-e-é m-j- d-z- d-t-. ------------------------------ Ale mí sousedé mají drzé děti. 0
Ваші діти чемні? Jso- -aše-d--------é? J--- v--- d--- h----- J-o- v-š- d-t- h-d-é- --------------------- Jsou vaše děti hodné? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…