Розмовник

uk Покупки   »   lt Pirkiniai

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [penkiasdešimt keturi]

Pirkiniai

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська литовська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. (Aš--n--ė-i-- pirkt-----a-ą. (Aš) norėčiau pirkti dovaną. (-š- n-r-č-a- p-r-t- d-v-n-. ---------------------------- (Aš) norėčiau pirkti dovaną. 0
Але не дуже дорогий. Bet--- nors-neb--ngau-. Bet ką nors nebrangaus. B-t k- n-r- n-b-a-g-u-. ----------------------- Bet ką nors nebrangaus. 0
Можливо сумку? Ga---an-inę? Gal rankinę? G-l r-n-i-ę- ------------ Gal rankinę? 0
Якого кольору Ви б хотіли? Ko---s--p---os-norėt----e? Kokios spalvos norėtumėte? K-k-o- s-a-v-s n-r-t-m-t-? -------------------------- Kokios spalvos norėtumėte? 0
Чорного, коричневого чи білого? Juodą-------ar bal-ą? Juodą, rudą ar baltą? J-o-ą- r-d- a- b-l-ą- --------------------- Juodą, rudą ar baltą? 0
Велику чи маленьку? D-de-- -r -a-ą? Didelę ar mažą? D-d-l- a- m-ž-? --------------- Didelę ar mažą? 0
Чи можу я на цю глянути? A--gal-- ---ą pas-žiūrėti? Ar galiu šitą pasižiūrėti? A- g-l-u š-t- p-s-ž-ū-ė-i- -------------------------- Ar galiu šitą pasižiūrėti? 0
Вона шкіряна? Ar j- --i--? Ar ji odinė? A- j- o-i-ė- ------------ Ar ji odinė? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? A---- -š ---s pa-----lo? Ar ji iš odos pakaitalo? A- j- i- o-o- p-k-i-a-o- ------------------------ Ar ji iš odos pakaitalo? 0
Зі шкіри, звичайно. Ži---a--i--odos. Žinoma, iš odos. Ž-n-m-, i- o-o-. ---------------- Žinoma, iš odos. 0
Це дуже хороша якість. Tai la----g-ra-k-k-bė. Tai labai gera kokybė. T-i l-b-i g-r- k-k-b-. ---------------------- Tai labai gera kokybė. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. Ir---n--nė-ti-r-- n-brangi. Ir rankinė tikrai nebrangi. I- r-n-i-ė t-k-a- n-b-a-g-. --------------------------- Ir rankinė tikrai nebrangi. 0
Ця мені подобається. J- m-n pat-nka. Ji man patinka. J- m-n p-t-n-a- --------------- Ji man patinka. 0
Я цю візьму. A- ją perku. Aš ją perku. A- j- p-r-u- ------------ Aš ją perku. 0
Чи можу я цю обміняти? A--p-----kus-g--------- p----sti ---a? Ar prireikus galėsiu ją pakeisti kita? A- p-i-e-k-s g-l-s-u j- p-k-i-t- k-t-? -------------------------------------- Ar prireikus galėsiu ją pakeisti kita? 0
Звичайно. S-va--- -----nt---. Savaime suprantama. S-v-i-e s-p-a-t-m-. ------------------- Savaime suprantama. 0
Ми запакуємо її як подарунок. M---j- s-pa-----me k-ip --v-ną. Mes ją supakuosime kaip dovaną. M-s j- s-p-k-o-i-e k-i- d-v-n-. ------------------------------- Mes ją supakuosime kaip dovaną. 0
Каса там. Št-- ten yr---as-. Štai ten yra kasa. Š-a- t-n y-a k-s-. ------------------ Štai ten yra kasa. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…