Розмовник

Прикметники 2   »   विशेषण २

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

७९ [उन्यासी]

79 [unyaasee]

+

विशेषण २

[visheshan 2]

+

Ви можете натиснути на кожний бланк, щоб побачити текст або:   

українська гінді Відтворити більше
На мені синє плаття. मै--- न--- क---- प--- ह-ं मैंने नीले कपड़े पहने हैं 0
ma---- n---- k----- p----- h--n mainne neele kapade pahane hain 		+
На мені червоне плаття. मै--- ल-- क---- प--- ह-ं मैंने लाल कपड़े पहने हैं 0
ma---- l--- k----- p----- h--n mainne laal kapade pahane hain 		+
На мені зелене плаття. मै--- ह-- क---- प--- ह-ं मैंने हरे कपड़े पहने हैं 0
ma---- h--- k----- p----- h--n mainne hare kapade pahane hain 		+
     
Я купую чорну сумку. मै- क--- ब-- ख----- / ख----- ह-ँ मैं काला बैग खरीदता / खरीदती हूँ 0
ma-- k---- b--- k--------- / k---------- h--n main kaala baig khareedata / khareedatee hoon 		+
Я купую коричневу сумку. मै- भ--- ब-- ख----- / ख----- ह-ँ मैं भूरा बैग खरीदता / खरीदती हूँ 0
ma-- b----- b--- k--------- / k---------- h--n main bhoora baig khareedata / khareedatee hoon 		+
Я купую білу сумку. मै- स--- ब-- ख----- / ख----- ह-ँ मैं सफ़ेद बैग खरीदता / खरीदती हूँ 0
ma-- s---- b--- k--------- / k---------- h--n main safed baig khareedata / khareedatee hoon 		+
     
Мені потрібен новий автомобіль. मु-- ए- न-- ग--- च---ए मुझे एक नयी गाड़ी चाहिए 0
mu--- e- n---- g----- c-----e mujhe ek nayee gaadee chaahie 		+
Мені потрібен швидкий автомобіль. मु-- ए- त--- ग--- च---ए मुझे एक तेज़ गाड़ी चाहिए 0
mu--- e- t-- g----- c-----e mujhe ek tez gaadee chaahie 		+
Мені потрібен зручний автомобіль. मु-- ए- आ------- ग--- च---ए मुझे एक आरामदायी गाड़ी चाहिए 0
mu--- e- a------------ g----- c-----e mujhe ek aaraamadaayee gaadee chaahie 		+
     
Там нагорі живе стара жінка. वह-- ऊ-- ए- ब---- स----- र--- है वहाँ ऊपर एक बूढ़ी स्त्री रहती है 0
va---- o---- e- b------ s---- r------ h-i vahaan oopar ek boodhee stree rahatee hai 		+
Там нагорі живе товста жінка. वह-- ऊ-- ए- म--- स----- र--- है वहाँ ऊपर एक मोटी स्त्री रहती है 0
va---- o---- e- m---- s---- r------ h-i vahaan oopar ek motee stree rahatee hai 		+
Там внизу живе допитлива жінка. वह-- न--- ए- ज------- स----- र--- है वहाँ नीचे एक जिज्ञासु स्त्री रहती है 0
va---- n----- e- j------- s---- r------ h-i vahaan neeche ek jigyaasu stree rahatee hai 		+
     
Наші гості були люб’язними людьми. हम--- म----- अ---- ल-- थे हमारे मेहमान अच्छे लोग थे 0
ha----- m------- a------ l-- t-e hamaare mehamaan achchhe log the 		+
Наші гості були ввічливими людьми. हम--- म----- व----- ल-- थे हमारे मेहमान विनम्र लोग थे 0
ha----- m------- v----- l-- t-e hamaare mehamaan vinamr log the 		+
Наші гості були цікавими людьми. हम--- म----- द------ ल-- थे हमारे मेहमान दिलचस्प लोग थे 0
ha----- m------- d-------- l-- t-e hamaare mehamaan dilachasp log the 		+
     
Я маю милих дітей. मे-- ब---- प----- ह-ं मेरे बच्चे प्यारे हैं 0
me-- b------ p----- h--n mere bachche pyaare hain 		+
Але сусіди мають зухвалих дітей. ले--- प------- क- ब---- ढ-- ह-ं लेकिन पड़ोसियों के बच्चे ढीठ हैं 0
le--- p-------- k- b------ d----- h--n lekin padosiyon ke bachche dheeth hain 		+
Ваші діти чемні? क्-- आ--- ब---- आ-------- ह--? क्या आपके बच्चे आज्ञाकारी हैं? 0
ky- a----- b------ a----------- h---? kya aapake bachche aagyaakaaree hain? 		+
     

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…