Розмовник

uk Прикметники 2   »   am መግለጫዎች 2

79 [сімдесят дев’ять]

Прикметники 2

Прикметники 2

79 [ሰባ ዘጠኝ]

79 [seba zet’enyi]

መግለጫዎች 2

[k’it͟s’ili 2]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
На мені синє плаття. ስማ-ዊ-ቀሚ-------። ስማያዊ ቀሚስ ለብሻለው። ስ-ያ- ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- --------------- ስማያዊ ቀሚስ ለብሻለው። 0
sim-y-----’---s- l-bisha--wi. simayawī k’emīsi lebishalewi. s-m-y-w- k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- ----------------------------- simayawī k’emīsi lebishalewi.
На мені червоне плаття. ቀይ ----ለብ-ለ-። ቀይ ቀሚስ ለብሻለው። ቀ- ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- ------------- ቀይ ቀሚስ ለብሻለው። 0
k’e-i-k--mīs--l-b------wi. k’eyi k’emīsi lebishalewi. k-e-i k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- -------------------------- k’eyi k’emīsi lebishalewi.
На мені зелене плаття. አ-ንጋዴ---ስ-ለ--ለው። አረንጋዴ ቀሚስ ለብሻለው። አ-ን-ዴ ቀ-ስ ለ-ሻ-ው- ---------------- አረንጋዴ ቀሚስ ለብሻለው። 0
ā--n-ga-----em-si--eb-s-al-w-. ārenigadē k’emīsi lebishalewi. ā-e-i-a-ē k-e-ī-i l-b-s-a-e-i- ------------------------------ ārenigadē k’emīsi lebishalewi.
Я купую чорну сумку. ጥ-----ሳ-እየ-ዛው ነኝ። ጥቁር ቦርሳ እየገዛው ነኝ። ጥ-ር ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ----------------- ጥቁር ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
t-ik’--i bor--a iye-ezawi-nen-i. t’ik’uri borisa iyegezawi nenyi. t-i-’-r- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- -------------------------------- t’ik’uri borisa iyegezawi nenyi.
Я купую коричневу сумку. ቡኒ ቦር------ው ነኝ። ቡኒ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። ቡ- ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ---------------- ቡኒ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
bu-ī ------ -ye-eza-- ne--i. bunī borisa iyegezawi nenyi. b-n- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- ---------------------------- bunī borisa iyegezawi nenyi.
Я купую білу сумку. ነ----ሳ--የ--- ነ-። ነጭ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። ነ- ቦ-ሳ እ-ገ-ው ነ-። ---------------- ነጭ ቦርሳ እየገዛው ነኝ። 0
n-c--i -ori------g-z-w- n---i. nech’i borisa iyegezawi nenyi. n-c-’- b-r-s- i-e-e-a-i n-n-i- ------------------------------ nech’i borisa iyegezawi nenyi.
Мені потрібен новий автомобіль. አ-ስ-መኪ--ያስ--ገኛ-። አዲስ መኪና ያስፈልገኛል። አ-ስ መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- ---------------- አዲስ መኪና ያስፈልገኛል። 0
ā-īsi m-k-n--y-s-f--i-en---i. ādīsi mekīna yasifeligenyali. ā-ī-i m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ----------------------------- ādīsi mekīna yasifeligenyali.
Мені потрібен швидкий автомобіль. ፈ-- መኪ- ----ገኛል። ፈጣን መኪና ያስፈልገኛል። ፈ-ን መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- ---------------- ፈጣን መኪና ያስፈልገኛል። 0
fet’ani me--------i-el--en-al-. fet’ani mekīna yasifeligenyali. f-t-a-i m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ------------------------------- fet’ani mekīna yasifeligenyali.
Мені потрібен зручний автомобіль. ም--መ-ና--ስ-ልገ--። ምቹ መኪና ያስፈልገኛል። ም- መ-ና ያ-ፈ-ገ-ል- --------------- ምቹ መኪና ያስፈልገኛል። 0
m-----me--n---asi-eli-------. michu mekīna yasifeligenyali. m-c-u m-k-n- y-s-f-l-g-n-a-i- ----------------------------- michu mekīna yasifeligenyali.
Там нагорі живе стара жінка. ትል---ት-ከ-- -ኖ---። ትልቅ ሴት ከላይ ትኖራለች። ት-ቅ ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ----------------- ትልቅ ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
t-lik’- -ē-- ke------ino-a----i. tilik’i sēti kelayi tinoralechi. t-l-k-i s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- -------------------------------- tilik’i sēti kelayi tinoralechi.
Там нагорі живе товста жінка. ወፍ------ከላ--ትኖ-ለ-። ወፍራም ሴት ከላይ ትኖራለች። ወ-ራ- ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ------------------ ወፍራም ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
w--ira-i--ēt- k-l-yi t-n--ale--i. wefirami sēti kelayi tinoralechi. w-f-r-m- s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- --------------------------------- wefirami sēti kelayi tinoralechi.
Там внизу живе допитлива жінка. ጉ- ሴ--ከላይ ት-ራለች። ጉጉ ሴት ከላይ ትኖራለች። ጉ- ሴ- ከ-ይ ት-ራ-ች- ---------------- ጉጉ ሴት ከላይ ትኖራለች። 0
g-g----ti-k----i-tin-ra--ch-. gugu sēti kelayi tinoralechi. g-g- s-t- k-l-y- t-n-r-l-c-i- ----------------------------- gugu sēti kelayi tinoralechi.
Наші гості були люб’язними людьми. እንግዶቻ-ን ጥሩ-ሰ-ች-ነ-ሩ። እንግዶቻችን ጥሩ ሰዎች ነበሩ። እ-ግ-ቻ-ን ጥ- ሰ-ች ነ-ሩ- ------------------- እንግዶቻችን ጥሩ ሰዎች ነበሩ። 0
i---i-oc-a--i----’ir- s--o-hi -ebe--. inigidochachini t’iru sewochi neberu. i-i-i-o-h-c-i-i t-i-u s-w-c-i n-b-r-. ------------------------------------- inigidochachini t’iru sewochi neberu.
Наші гості були ввічливими людьми. እንግ--ች--ትሁ- ሰዎች-ነ-ሩ። እንግዶቻችን ትሁት ሰዎች ነበሩ። እ-ግ-ቻ-ን ት-ት ሰ-ች ነ-ሩ- -------------------- እንግዶቻችን ትሁት ሰዎች ነበሩ። 0
in--i-ochac-i-- tih--- s-w-c-i-neb-ru. inigidochachini tihuti sewochi neberu. i-i-i-o-h-c-i-i t-h-t- s-w-c-i n-b-r-. -------------------------------------- inigidochachini tihuti sewochi neberu.
Наші гості були цікавими людьми. እ-ግዶቻች- አ-ደሳች ሰ---ነበሩ። እንግዶቻችን አስደሳች ሰዎች ነበሩ። እ-ግ-ቻ-ን አ-ደ-ች ሰ-ች ነ-ሩ- ---------------------- እንግዶቻችን አስደሳች ሰዎች ነበሩ። 0
i-i---och--h-----s-d--------e---h--ne----. inigidochachini āsidesachi sewochi neberu. i-i-i-o-h-c-i-i ā-i-e-a-h- s-w-c-i n-b-r-. ------------------------------------------ inigidochachini āsidesachi sewochi neberu.
Я маю милих дітей. ፍቅር -ሆኑ ል-----ኝ ፍቅር የሆኑ ልጆች አሉኝ ፍ-ር የ-ኑ ል-ች አ-ኝ --------------- ፍቅር የሆኑ ልጆች አሉኝ 0
fik’-ri --h-nu---joc-i--lunyi fik’iri yehonu lijochi ālunyi f-k-i-i y-h-n- l-j-c-i ā-u-y- ----------------------------- fik’iri yehonu lijochi ālunyi
Але сусіди мають зухвалих дітей. ግን-ጎረ--ቼ ----- ልጆ- አላቸው ግን ጎረቤቶቼ አስቸጋሪ ልጆች አላቸው ግ- ጎ-ቤ-ቼ አ-ቸ-ሪ ል-ች አ-ቸ- ----------------------- ግን ጎረቤቶቼ አስቸጋሪ ልጆች አላቸው 0
g-n- --r--ē--chē -si--eg-rī l--ochi ā-ach-wi gini gorebētochē āsichegarī lijochi ālachewi g-n- g-r-b-t-c-ē ā-i-h-g-r- l-j-c-i ā-a-h-w- -------------------------------------------- gini gorebētochē āsichegarī lijochi ālachewi
Ваші діти чемні? የእናን- --- -- -ቸው? የእናንተ ልጆች ጨዋ ናቸው? የ-ና-ተ ል-ች ጨ- ና-ው- ----------------- የእናንተ ልጆች ጨዋ ናቸው? 0
y---n----e lijo-h- ---e-- -----wi? ye’inanite lijochi ch’ewa nachewi? y-’-n-n-t- l-j-c-i c-’-w- n-c-e-i- ---------------------------------- ye’inanite lijochi ch’ewa nachewi?

Одна мова – багато варіантів

Навіть коли ми розмовляємо лише однією мовою – ми розмовляємо багатьмамовами. Адже ніяка мова не є замкненою в собі системою. В кожній мові виявляється багато різних вимірів. Мова є живим конструктом. Ті, хто говорить, завжди орієнтуються на своїх співбесідників. Тому люди варіюють мову, якою розмовляють. Ці варіанти проявляються у різних формах. Кожна мова, наприклад, має історію. Вона змінювалася і буде змінюватися також надалі. Це можна побачити по тому, що старі люди інакше розмовляють, ніж молоді. Також в більшості мов є різні діалекти. Але багато людей, що розмовляють діалектами, можуть пристосуватися до свого оточення. В певних ситуаціях вони говорять літературною мовою. Різні соціальні групи мають різні мови. Молодіжний сленг чи мисливський жаргон є такими прикладами. На роботі люди часто говорять інакше, ніж вдома. Багато людей використовують на роботі також фахову мову. Відмінності виявляються також в усній та в письмовій мові. Розмовна мова часто набагато простіша, ніж письмова. Ця відмінність може бути дуже великою. Це справедливо тоді, коли письмова форма мов довго не змінюється. Тоді ті, хто розмовляє, повинні спершу вчитися використовувати мову письмово. Часто також відрізняються мови жінок та чоловіків. У західних суспільствах ця відмінність не дуже велика. Але є країни, в яких жінки розмовляють зовсім інакше, ніж чоловіки. В деяких культурах ввічливість також має власні мовні форми. Отже – говорити не так просто! Під час цього ми мусимо одночасно звертати увагу на багато різних речей…