Розмовник

uk Особи   »   bg Лица

1 [один]

Особи

Особи

1 [едно]

1 [edno]

Лица

[Litsa]

українська болгарська Відтворити більше
Я аз аз 0
a- az az a- --
я і ти аз и ти аз и ти 0
a- i t- az i ti az i ti a- i t- -------
ми обидва / обидві ни- д-----а ние двамата 0
n-- d------ ni- d-----a nie dvamata n-e d-a-a-a -----------
Він той той 0
t-- toy toy t-y ---
він і вона то- и тя той и тя 0
t-- i t-- to- i t-a toy i tya t-y i t-a ---------
вони обидва / обидві те д-----а те двамата 0
t- d------ te d-----a te dvamata t- d-a-a-a ----------
Чоловік мъж мъж 0
m--- my-h myzh m-z- ----
Жінка же-а жена 0
z---- zh--a zhena z-e-a -----
Дитина де-е дете 0
d--- de-e dete d-t- ----
сім’я се------о семейство 0
s-------- se------o semeystvo s-m-y-t-o ---------
моя сім’я мо--- с-------о моето семейство 0
m---- s-------- mo--- s-------o moeto semeystvo m-e-o s-m-y-t-o ---------------
Моя сім’я тут. Мо--- с-------- е т--. Моето семейство е тук. 0
M---- s-------- y- t--. Mo--- s-------- y- t--. Moeto semeystvo ye tuk. M-e-o s-m-y-t-o y- t-k. ----------------------.
Я тут. Аз с-- т--. Аз съм тук. 0
A- s-- t--. Az s-- t--. Az sym tuk. A- s-m t-k. ----------.
Ти тут. Ти с- т--. Ти си тук. 0
T- s- t--. Ti s- t--. Ti si tuk. T- s- t-k. ---------.
Він тут і вона тут. То- е т-- и т- е т--. Той е тук и тя е тук. 0
T-- y- t-- i t-- y- t--. To- y- t-- i t-- y- t--. Toy ye tuk i tya ye tuk. T-y y- t-k i t-a y- t-k. -----------------------.
Ми тут. Ни- с-- т--. Ние сме тук. 0
N-- s-- t--. Ni- s-- t--. Nie sme tuk. N-e s-e t-k. -----------.
Ви тут. Ви- с-- т--. Вие сте тук. 0
V-- s-- t--. Vi- s-- t--. Vie ste tuk. V-e s-e t-k. -----------.
Вони всі тут. Те в----- с- т--. Те всички са тук. 0
T- v------ s- t--. Te v------ s- t--. Te vsichki sa tuk. T- v-i-h-i s- t-k. -----------------.

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!