Розмовник

uk Особи   »   ka პიროვნებები

1 [один]

Особи

Особи

1 [ერთი]

1 [erti]

პიროვნებები

[p'irovnebebi]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грузинська Відтворити більше
Я მ- მ- მ- -- მე 0
m- m- m- -- me
я і ти მ--და-შენ მ- დ- შ-- მ- დ- შ-ნ --------- მე და შენ 0
m---- --en m- d- s--- m- d- s-e- ---------- me da shen
ми обидва / обидві ჩ--ნ--რივე ჩ--- ო---- ჩ-ე- ო-ი-ე ---------- ჩვენ ორივე 0
ch----orive c---- o---- c-v-n o-i-e ----------- chven orive
Він -ს ი- ი- -- ის 0
i- i- i- -- is
він і вона ი--[-ა-ი- -ა-ის [-ა--] ი- [----- დ- ი- [----- ი- [-ა-ი- დ- ი- [-ა-ი- ---------------------- ის [კაცი] და ის [ქალი] 0
is-[k'----] d- -s-[k-li] i- [------- d- i- [----- i- [-'-t-i- d- i- [-a-i- ------------------------ is [k'atsi] da is [kali]
вони обидва / обидві ი-ი-- ო-ი-ე ი---- ო---- ი-ი-ი ო-ი-ე ----------- ისინი ორივე 0
i---- orive i---- o---- i-i-i o-i-e ----------- isini orive
Чоловік კ-ცი კ--- კ-ც- ---- კაცი 0
k-atsi k----- k-a-s- ------ k'atsi
Жінка ქა-ი ქ--- ქ-ლ- ---- ქალი 0
k-li k--- k-l- ---- kali
Дитина ბავ-ვი ბ----- ბ-ვ-ვ- ------ ბავშვი 0
ba-sh-i b------ b-v-h-i ------- bavshvi
сім’я ო-ა-ი ო---- ო-ა-ი ----- ოჯახი 0
o--khi o----- o-a-h- ------ ojakhi
моя сім’я ჩემ- ---ხი ჩ--- ო---- ჩ-მ- ო-ა-ი ---------- ჩემი ოჯახი 0
c-emi--j-khi c---- o----- c-e-i o-a-h- ------------ chemi ojakhi
Моя сім’я тут. ჩემ- -ჯახ---ქ არი-. ჩ--- ო---- ა- ა---- ჩ-მ- ო-ა-ი ა- ა-ი-. ------------------- ჩემი ოჯახი აქ არის. 0
c-emi ojak-i-ak a---. c---- o----- a- a---- c-e-i o-a-h- a- a-i-. --------------------- chemi ojakhi ak aris.
Я тут. მე-აქ-ვ--. მ- ა- ვ--- მ- ა- ვ-რ- ---------- მე აქ ვარ. 0
me--k va-. m- a- v--- m- a- v-r- ---------- me ak var.
Ти тут. შ-- აქ ხ--. შ-- ა- ხ--- შ-ნ ა- ხ-რ- ----------- შენ აქ ხარ. 0
she---- -ha-. s--- a- k---- s-e- a- k-a-. ------------- shen ak khar.
Він тут і вона тут. ი- [----] ---არი- დ- ი---ქ-ლ-- ---ა--ს. ი- [----- ა- ა--- დ- ი- [----- ა- ა---- ი- [-ა-ი- ა- ა-ი- დ- ი- [-ა-ი- ა- ა-ი-. --------------------------------------- ის [კაცი] აქ არის და ის [ქალი] აქ არის. 0
is--k---si] a-----s ---i- -k-li] ak--ri-. i- [------- a- a--- d- i- [----- a- a---- i- [-'-t-i- a- a-i- d- i- [-a-i- a- a-i-. ----------------------------------------- is [k'atsi] ak aris da is [kali] ak aris.
Ми тут. ჩვენ-აქ-ვ---. ჩ--- ა- ვ---- ჩ-ე- ა- ვ-რ-. ------------- ჩვენ აქ ვართ. 0
c--en-a- var-. c---- a- v---- c-v-n a- v-r-. -------------- chven ak vart.
Ви тут. თ-ვენ აქ---რთ. თ---- ა- ხ---- თ-ვ-ნ ა- ხ-რ-. -------------- თქვენ აქ ხართ. 0
t--e--ak-kha-t. t---- a- k----- t-v-n a- k-a-t- --------------- tkven ak khart.
Вони всі тут. ი-ი-ი--ვე-ან--ა- ა-ი-ნ. ი---- ყ------ ა- ა----- ი-ი-ი ყ-ე-ა-ი ა- ა-ი-ნ- ----------------------- ისინი ყველანი აქ არიან. 0
i-i-i -ve--ni ----ria-. i---- q------ a- a----- i-i-i q-e-a-i a- a-i-n- ----------------------- isini qvelani ak arian.

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!