Розмовник

uk Особи   »   mk Лица

1 [один]

Особи

Особи

1 [еден]

1 [eden]

Лица

[Lica]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська македонська Відтворити більше
Я jас j-- j-с --- jас 0
jas j-- j-s --- jas
я і ти j-----ти j-- и т- j-с и т- -------- jас и ти 0
jas i -i j-- i t- j-s i t- -------- jas i ti
ми обидва / обидві ние д------а н-- д------- н-е д-а-ц-т- ------------ ние двајцата 0
niy--d----za-a n--- d-------- n-y- d-a-t-a-a -------------- niye dvaјtzata
Він т-ј т-- т-ј --- тој 0
toј t-- t-ј --- toј
він і вона тој ---аа т-- и т-- т-ј и т-а --------- тој и таа 0
to----t-a t-- i t-- t-ј i t-a --------- toј i taa
вони обидва / обидві ти--д-а-ц--а т-- д------- т-е д-а-ц-т- ------------ тие двајцата 0
t-ye d-aјtz--a t--- d-------- t-y- d-a-t-a-a -------------- tiye dvaјtzata
Чоловік маж м-- м-ж --- маж 0
m-ʐ m-- m-ʐ --- maʐ
Жінка ж--а ж--- ж-н- ---- жена 0
ʐ-e-a ʐ---- ʐ-e-a ----- ʐyena
Дитина де-е д--- д-т- ---- дете 0
d-e--e d----- d-e-y- ------ dyetye
сім’я ед-- фа-----а е--- ф------- е-н- ф-м-л-ј- ------------- една фамилија 0
y---- -am----a y---- f------- y-d-a f-m-l-ј- -------------- yedna familiјa
моя сім’я м---т---амил--а м----- ф------- м-ј-т- ф-м-л-ј- --------------- мојата фамилија 0
moј--a fam--i-a m----- f------- m-ј-t- f-m-l-ј- --------------- moјata familiјa
Моя сім’я тут. Мојата--а----ј- - -вд-. М----- ф------- е о---- М-ј-т- ф-м-л-ј- е о-д-. ----------------------- Мојата фамилија е овде. 0
M-јat--fa-il-јa--- ovdy-. M----- f------- y- o----- M-ј-t- f-m-l-ј- y- o-d-e- ------------------------- Moјata familiјa ye ovdye.
Я тут. Ј-с---- ---е. Ј-- с-- о---- Ј-с с-м о-д-. ------------- Јас сум овде. 0
Ј-s so-m o----. Ј-- s--- o----- Ј-s s-o- o-d-e- --------------- Јas soom ovdye.
Ти тут. Ти-с--ов--. Т- с- о---- Т- с- о-д-. ----------- Ти си овде. 0
T---i o----. T- s- o----- T- s- o-d-e- ------------ Ti si ovdye.
Він тут і вона тут. Т-ј-----д--- -аа-е--вд-. Т-- е о--- и т-- е о---- Т-ј е о-д- и т-а е о-д-. ------------------------ Тој е овде и таа е овде. 0
To--ye-o---e-i-t-- ---ovd-e. T-- y- o---- i t-- y- o----- T-ј y- o-d-e i t-a y- o-d-e- ---------------------------- Toј ye ovdye i taa ye ovdye.
Ми тут. Н-е-с-- -в-е. Н-- с-- о---- Н-е с-е о-д-. ------------- Ние сме овде. 0
Niy- ---- --dye. N--- s--- o----- N-y- s-y- o-d-e- ---------------- Niye smye ovdye.
Ви тут. Вие ст---в-е. В-- с-- о---- В-е с-е о-д-. ------------- Вие сте овде. 0
Viye-sty- -vdye. V--- s--- o----- V-y- s-y- o-d-e- ---------------- Viye stye ovdye.
Вони всі тут. Ти- с-т- с- овд-. Т-- с--- с- о---- Т-е с-т- с- о-д-. ----------------- Тие сите се овде. 0
T----si-ye-s-- o---e. T--- s---- s-- o----- T-y- s-t-e s-e o-d-e- --------------------- Tiye sitye sye ovdye.

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!