Розмовник

uk Особи   »   fa ‫اشخاص/مردم‬

1 [один]

Особи

Особи

‫1 [یک]‬

1 [yek]

‫اشخاص/مردم‬

[ash-khâs]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська перська Відтворити більше
Я ‫من‬ ‫--- ‫-ن- ---- ‫من‬ 0
m-n m-- m-n --- man
я і ти ‫-ن---ت-‬ ‫-- و ت-- ‫-ن و ت-‬ --------- ‫من و تو‬ 0
m-- v- -o m-- v- t- m-n v- t- --------- man va to
ми обидва / обидві ‫ه---- -ا‬ ‫----- م-- ‫-ر-و- م-‬ ---------- ‫هردوی ما‬ 0
h-r do-e-mâ h-- d--- m- h-r d-y- m- ----------- har doye mâ
Він ‫---(م-د-‬ ‫-- (----- ‫-و (-ر-)- ---------- ‫او (مرد)‬ 0
o--(ma-d) o- (----- o- (-a-d- --------- oo (mard)
він і вона ‫-ن --- و-آ----‬ ‫-- م-- و آ- ز-- ‫-ن م-د و آ- ز-‬ ---------------- ‫آن مرد و آن زن‬ 0
ân m--- va--n---n â- m--- v- â- z-- â- m-r- v- â- z-n ----------------- ân mard va ân zan
вони обидва / обидві ‫-ردوی--ن-ا‬ ‫----- آ---- ‫-ر-و- آ-ه-‬ ------------ ‫هردوی آنها‬ 0
har --y----hâ h-- d--- â--- h-r d-y- â-h- ------------- har doye ânhâ
Чоловік ‫-ن م--‬ ‫-- م--- ‫-ن م-د- -------- ‫آن مرد‬ 0
â----rd â- m--- â- m-r- ------- ân mard
Жінка ‫-ن --‬ ‫-- ز-- ‫-ن ز-‬ ------- ‫آن زن‬ 0
â---an â- z-- â- z-n ------ ân zan
Дитина ‫آ- کو--‬ ‫-- ک---- ‫-ن ک-د-‬ --------- ‫آن کودک‬ 0
â--k-d-k â- k---- â- k-d-k -------- ân kudak
сім’я ‫-ک---ن-ا-ه‬ ‫-- خ------- ‫-ک خ-ن-ا-ه- ------------ ‫یک خانواده‬ 0
y-- ----e-â-e y-- k-------- y-k k-â-e-â-e ------------- yek khânevâde
моя сім’я ‫-ا---ده--ن‬ ‫------- م-- ‫-ا-و-د- م-‬ ------------ ‫خانواده من‬ 0
kh-nev--eye---n k---------- m-- k-â-e-â-e-e m-n --------------- khânevâdeye man
Моя сім’я тут. ‫خ-نو-د- م- -ین-ا--.‬ ‫------- م- ا-------- ‫-ا-و-د- م- ا-ن-ا-ت-‬ --------------------- ‫خانواده من اینجاست.‬ 0
k-ân--âd----m-- -njâst k---------- m-- i----- k-â-e-â-e-e m-n i-j-s- ---------------------- khânevâdeye man injâst
Я тут. ‫-- ا--------م-‬ ‫-- ا---- ه----- ‫-ن ا-ن-ا ه-ت-.- ---------------- ‫من اینجا هستم.‬ 0
man-i--- h--tam m-- i--- h----- m-n i-j- h-s-a- --------------- man injâ hastam
Ти тут. ‫تو (---) اینجا-ی-/-----زن---ی--ا---‬ ‫-- (---- ا------ / ت- (--- ا-------- ‫-و (-ر-) ا-ن-ا-ی / ت- (-ن- ا-ن-ا-ی-‬ ------------------------------------- ‫تو (مرد) اینجایی / تو (زن) اینجایی.‬ 0
t----jâ -a-ti t- i--- h---- t- i-j- h-s-i ------------- to injâ hasti
Він тут і вона тут. ‫آ- مر- ای------و ----- ا-ن--ست.‬ ‫-- م-- ا------ و آ- ز- ا-------- ‫-ن م-د ا-ن-ا-ت و آ- ز- ا-ن-ا-ت-‬ --------------------------------- ‫آن مرد اینجاست و آن زن اینجاست.‬ 0
ân--a-- --j--t--a ân -------âst â- m--- i----- v- â- z-- i----- â- m-r- i-j-s- v- â- z-n i-j-s- ------------------------------- ân mard injâst va ân zan injâst
Ми тут. ‫---ا-نج- ه--یم-‬ ‫-- ا---- ه------ ‫-ا ا-ن-ا ه-ت-م-‬ ----------------- ‫ما اینجا هستیم.‬ 0
m- inj- h---im. m- i--- h------ m- i-j- h-s-i-. --------------- mâ injâ hastim.
Ви тут. ‫ش-ا--ینج- ه-تی--‬ ‫--- ا---- ه------ ‫-م- ا-ن-ا ه-ت-د-‬ ------------------ ‫شما اینجا هستید.‬ 0
sh--- ---------id s---- i--- h----- s-o-â i-j- h-s-i- ----------------- shomâ injâ hastid
Вони всі тут. ‫ه-- -ن-- ا-ن-ا --تند.‬ ‫--- آ--- ا---- ه------ ‫-م- آ-ه- ا-ن-ا ه-ت-د-‬ ----------------------- ‫همه آنها اینجا هستند.‬ 0
h-m-ye ânhâ--n-â-h--tand. h----- â--- i--- h------- h-m-y- â-h- i-j- h-s-a-d- ------------------------- hameye ânhâ injâ hastand.

З мовами проти хвороби Альцгеймера

Хто хоче довго залишитися психічно здоровим, повинен вивчати мови. Знання мов може захистити від деменції. Про це свідчать численні наукові дослідження. При цьому вік того, хто вивчає, не має значення. Важливо лише те, що мозок регулярно тренується. Вивчення слів активізує різні зони мозку. Ці зони керують важливими пізнавальними процесами. Люди, що володіють багатьма мовами, через це більш уважні. Також вони можуть краще концентруватися. Але багатомовність має також інші переваги. Багатомовні люди краще приймають рішення. Вони швидше приймають рішення. Це пов’язане з тим, що їх мозок навчився робити вибір. Завжди відомо принаймні два поняття для будь якої речі. Кожне з цих понять надає можливість вибору. Отже, багатомовні люди повинні постійно приймати рішення. Їхній мозок натренований в тім, щоб вибирати з багатьох речей. І це тренування сприяє не лише мовному центру. Від багатомовності виграють багато зон мозку. Знання мов означає разом з тим кращий пізнавальний контроль. Звичайно, завдяки знанню мов не можна запобігти деменції. Але у людей, що володіють багатьма мовами, хвороба розвивається повільніше. І їхній мозок, здається, може краще компенсувати негативні наслідки. Симптоми деменції в тих, хто вчить мови, виявляють себе у ослабленій формі. Розгубленість та забудькуватість виявляються менш важкими. Таким чином, від вивчення мов виграють рівною мірою як люди похилого віку, так і молоді. До того ж: з кожною мовою стає легше вивчати нову. Отже, замість того, щоб ковтати ліки, ми маємо звернутися до словника!