Розмовник

uk Приміське сполучення   »   el Αστική συγκοινωνία

36 [тридцять шість]

Приміське сполучення

Приміське сполучення

36 [τριάντα έξι]

36 [triánta éxi]

Αστική συγκοινωνία

[Astikḗ synkoinōnía]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська грецька Відтворити більше
Де автобусна зупинка? Π---ε---ι - στ-σ----υ----φορ---υ; Π-- ε---- η σ---- τ-- λ---------- Π-ύ ε-ν-ι η σ-ά-η τ-υ λ-ω-ο-ε-ο-; --------------------------------- Πού είναι η στάση του λεωφορείου; 0
Poú -í--i-ē st-s---o- ------re--u? P-- e---- ē s---- t-- l----------- P-ú e-n-i ē s-á-ē t-u l-ō-h-r-í-u- ---------------------------------- Poú eínai ē stásē tou leōphoreíou?
Який автобус їздить в центр? Π--ο --ωφ-ρείο --ε--σ----έ-τ--; Π--- λ-------- π--- σ-- κ------ Π-ι- λ-ω-ο-ε-ο π-ε- σ-ο κ-ν-ρ-; ------------------------------- Ποιο λεωφορείο πάει στο κέντρο; 0
Po-- ------------á-- sto--é-tro? P--- l--------- p--- s-- k------ P-i- l-ō-h-r-í- p-e- s-o k-n-r-? -------------------------------- Poio leōphoreío páei sto kéntro?
Якою лінією мені їхати? Π--- γρ-μ-ή---έπ-ι να---ρ-; Π--- γ----- π----- ν- π---- Π-ι- γ-α-μ- π-έ-ε- ν- π-ρ-; --------------------------- Ποια γραμμή πρέπει να πάρω; 0
Po-- -ram-ḗ p-é-ei -- pá--? P--- g----- p----- n- p---- P-i- g-a-m- p-é-e- n- p-r-? --------------------------- Poia grammḗ prépei na párō?
Чи повинен / повинна я пересідати? Πρ-π-ι-------- μ-τ-π-βίβαση; Π----- ν- κ--- μ------------ Π-έ-ε- ν- κ-ν- μ-τ-π-β-β-σ-; ---------------------------- Πρέπει να κάνω μετεπιβίβαση; 0
Prépei -- ká------ep--í----? P----- n- k--- m------------ P-é-e- n- k-n- m-t-p-b-b-s-? ---------------------------- Prépei na kánō metepibíbasē?
Де я повинен / повинна пересісти? Π-ύ πρ-----να -ά-ω-με---------η; Π-- π----- ν- κ--- μ------------ Π-ύ π-έ-ε- ν- κ-ν- μ-τ-π-β-β-σ-; -------------------------------- Πού πρέπει να κάνω μετεπιβίβαση; 0
Poú -r-p---na--án--metep-bí-asē? P-- p----- n- k--- m------------ P-ú p-é-e- n- k-n- m-t-p-b-b-s-? -------------------------------- Poú prépei na kánō metepibíbasē?
Скільки коштує проїзний квиток? Πό-ο---σ--ζε- ------σ--ή--ο; Π--- κ------- έ-- ε--------- Π-σ- κ-σ-ί-ε- έ-α ε-σ-τ-ρ-ο- ---------------------------- Πόσο κοστίζει ένα εισιτήριο; 0
P-so-k-s-í--i --a -i-i-ḗ---? P--- k------- é-- e--------- P-s- k-s-í-e- é-a e-s-t-r-o- ---------------------------- Póso kostízei éna eisitḗrio?
Як багато зупинок до центру? Πό-ε----ά-ε-- -ίνα- --χρι το---ν--ο; Π---- σ------ ε---- μ---- τ- κ------ Π-σ-ς σ-ά-ε-ς ε-ν-ι μ-χ-ι τ- κ-ν-ρ-; ------------------------------------ Πόσες στάσεις είναι μέχρι το κέντρο; 0
P--es--t----- e-nai-m-ch-- to-k--tr-? P---- s------ e---- m----- t- k------ P-s-s s-á-e-s e-n-i m-c-r- t- k-n-r-? ------------------------------------- Póses stáseis eínai méchri to kéntro?
Ви повинні тут вийти. Πρέ----να----έ-ετ--ε-ώ. Π----- ν- κ------- ε--- Π-έ-ε- ν- κ-τ-β-τ- ε-ώ- ----------------------- Πρέπει να κατέβετε εδώ. 0
P--p-- na -at-b--e-ed-. P----- n- k------- e--- P-é-e- n- k-t-b-t- e-ṓ- ----------------------- Prépei na katébete edṓ.
Ви повинні вийти ззаду. Πρέ--ι -α κατέ-ε---α----ην πίσω------. Π----- ν- κ------- α-- τ-- π--- π----- Π-έ-ε- ν- κ-τ-β-τ- α-ό τ-ν π-σ- π-ρ-α- -------------------------------------- Πρέπει να κατέβετε από την πίσω πόρτα. 0
P-épei-n- ---ébete-a-- tē-----ō--ó--a. P----- n- k------- a-- t-- p--- p----- P-é-e- n- k-t-b-t- a-ó t-n p-s- p-r-a- -------------------------------------- Prépei na katébete apó tēn písō pórta.
Наступне метро прибуває через 5 хвилин. Ο-ε------- -υ--ός---υ ----- -ρχ-τα---- - --π-ά. Ο ε------- σ----- τ-- μ---- έ------ σ- 5 λ----- Ο ε-ό-ε-ο- σ-ρ-ό- τ-υ μ-τ-ό έ-χ-τ-ι σ- 5 λ-π-ά- ----------------------------------------------- Ο επόμενος συρμός του μετρό έρχεται σε 5 λεπτά. 0
O epóm--os syrm-s--o- me-r- é-ch-t-- se-5-le-tá. O e------- s----- t-- m---- é------- s- 5 l----- O e-ó-e-o- s-r-ó- t-u m-t-ó é-c-e-a- s- 5 l-p-á- ------------------------------------------------ O epómenos syrmós tou metró érchetai se 5 leptá.
Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. Τ---π--ε-ο------έ-χ-τ----- 10 λ---ά. Τ- ε------ τ--- έ------ σ- 1- λ----- Τ- ε-ό-ε-ο τ-α- έ-χ-τ-ι σ- 1- λ-π-ά- ------------------------------------ Το επόμενο τραμ έρχεται σε 10 λεπτά. 0
T- -pó-eno-t-am --c---ai se 10---ptá. T- e------ t--- é------- s- 1- l----- T- e-ó-e-o t-a- é-c-e-a- s- 1- l-p-á- ------------------------------------- To epómeno tram érchetai se 10 leptá.
Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. Το ε-όμεν- ----ορ-ίο έρχ---ι -ε--5-λεπτά. Τ- ε------ λ-------- έ------ σ- 1- λ----- Τ- ε-ό-ε-ο λ-ω-ο-ε-ο έ-χ-τ-ι σ- 1- λ-π-ά- ----------------------------------------- Το επόμενο λεωφορείο έρχεται σε 15 λεπτά. 0
To----m----le-ph--e-o --che-ai-s--15 le-tá. T- e------ l--------- é------- s- 1- l----- T- e-ó-e-o l-ō-h-r-í- é-c-e-a- s- 1- l-p-á- ------------------------------------------- To epómeno leōphoreío érchetai se 15 leptá.
Коли відправляється останнє метро? Πό-ε ανα---εί-- --λευ-α--ς -υρμός τ-υ -ε--ό; Π--- α------- ο τ--------- σ----- τ-- μ----- Π-τ- α-α-ω-ε- ο τ-λ-υ-α-ο- σ-ρ-ό- τ-υ μ-τ-ό- -------------------------------------------- Πότε αναχωρεί ο τελευταίος συρμός του μετρό; 0
P-t- -na-hō-eí-o-----ut--os-sy--ós ----me-ró? P--- a-------- o t--------- s----- t-- m----- P-t- a-a-h-r-í o t-l-u-a-o- s-r-ó- t-u m-t-ó- --------------------------------------------- Póte anachōreí o teleutaíos syrmós tou metró?
Коли відправляється останній трамвай? Π-τ- ---χ-ρ-ί-το -ελ-υταί- -ραμ; Π--- α------- τ- τ-------- τ---- Π-τ- α-α-ω-ε- τ- τ-λ-υ-α-ο τ-α-; -------------------------------- Πότε αναχωρεί το τελευταίο τραμ; 0
P-te-a-a-h--eí -----le--a---tr-m? P--- a-------- t- t-------- t---- P-t- a-a-h-r-í t- t-l-u-a-o t-a-? --------------------------------- Póte anachōreí to teleutaío tram?
Коли відправляється останній автобус? Πότ- ---χ-ρ----ο-τ---υτ-ίο -ε-φορ-ίο; Π--- α------- τ- τ-------- λ--------- Π-τ- α-α-ω-ε- τ- τ-λ-υ-α-ο λ-ω-ο-ε-ο- ------------------------------------- Πότε αναχωρεί το τελευταίο λεωφορείο; 0
Póte -n-ch---í to-te-e-taío-----horeí-? P--- a-------- t- t-------- l---------- P-t- a-a-h-r-í t- t-l-u-a-o l-ō-h-r-í-? --------------------------------------- Póte anachōreí to teleutaío leōphoreío?
Маєте квиток на проїзд? Έ-ετε---σιτ-ριο; Έ---- ε--------- Έ-ε-ε ε-σ-τ-ρ-ο- ---------------- Έχετε εισιτήριο; 0
Éche-e--isi----o? É----- e--------- É-h-t- e-s-t-r-o- ----------------- Échete eisitḗrio?
Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. Εισιτή-ι-- –-Όχι, δ---έ-ω. Ε--------- – Ό--- δ-- έ--- Ε-σ-τ-ρ-ο- – Ό-ι- δ-ν έ-ω- -------------------------- Εισιτήριο; – Όχι, δεν έχω. 0
E-s-tḗ---------hi--de--éch-. E--------- – Ó---- d-- é---- E-s-t-r-o- – Ó-h-, d-n é-h-. ---------------------------- Eisitḗrio? – Óchi, den échō.
Тоді Ви повинні заплатити штраф. Τό-ε-πρέπ---ν-----ρ--ε-ε--ρ-στιμ-. Τ--- π----- ν- π-------- π-------- Τ-τ- π-έ-ε- ν- π-η-ώ-ε-ε π-ό-τ-μ-. ---------------------------------- Τότε πρέπει να πληρώσετε πρόστιμο. 0
T--e --é--- n---l-rṓset--p--st---. T--- p----- n- p-------- p-------- T-t- p-é-e- n- p-ē-ṓ-e-e p-ó-t-m-. ---------------------------------- Tóte prépei na plērṓsete próstimo.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Розвиток мови

Чому ми розмовляємо один з одним – ясно. Ми б хотіли обмінюватися і розуміти один одного. Напроти, як саме виникла мова – менш ясно. Щодо цього – існують різні теорії. Але напевне, що мова є дуже давнім феноменом. Передумовами для мовлення були певні тілесні ознаки. Вони були необхідні, щоб ми з їх допомогою могли відтворювати звуки. Вже неандертальці мали здатність застосовувати свій голос. Завдяки цьому вони могли відрізнятися від тварин. Крім того, гучний, впевнений голос був важливий для захисту. З ним могли погрожувати або лякати ворогів. Тоді вже вироблялися інструменти та вживався вогонь. Ці знання слід було якимось чином передавати далі. Мова була також важлива для полювання групами. Зовсім просте порозуміння існувало вже понад 2 мільйони років тому. Першими мовними елементами були знаки та жести. Але люди хотіли також розумітися у темряві. Для цього вони повинні були мати змогу говорити один з одним, не бачачи себе. Тому розвинувся голос, який заміняє знаки. Мова у сьогоднішньому розумінні існує принаймні 50000 років. Коли Homo sapiens покинув Африку, він розповсюдив її по всьому світі. В різних регіонах мови відділилися одна від одної. Це означає, що виникли різні мовні сім’ї. Однак вони склали лише основи мовних систем. Перші мови були набагато простіші, ніж сьогоднішні мови. За допомогою граматики, фонології та семантики вони були розвинені далі. Можна було б сказати, що різні мови є різними рішеннями. Але проблема була завжди та сама: як я показую, що я думаю?