Розмовник

uk Приміське сполучення   »   am የህዝብ ማመላለሻ

36 [тридцять шість]

Приміське сполучення

Приміське сполучення

36 [ሰላሣ ስድስት]

36 [ሰላሣ ስድስት]

የህዝብ ማመላለሻ

[የህዝብ ትራንስፖርት]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська амхарська Відтворити більше
Де автобусна зупинка? የ--ቶቢ- ፌር----የ- --? የ----- ፌ---- የ- ነ-- የ-ው-ቢ- ፌ-ማ-ው የ- ነ-? ------------------- የአውቶቢስ ፌርማታው የት ነው? 0
የህዝብ-ትራንስፖርት የ--- ት------ የ-ዝ- ት-ን-ፖ-ት ------------ የህዝብ ትራንስፖርት
Який автобус їздить в центр? የትኛው----ቢስ--ው-ወ--መሃል---ማ-የሚ---? የ--- አ---- ነ- ወ- መ-- ከ-- የ----- የ-ኛ- አ-ቶ-ስ ነ- ወ- መ-ል ከ-ማ የ-ሄ-ው- ------------------------------- የትኛው አውቶቢስ ነው ወደ መሃል ከተማ የሚሄደው? 0
የአ-ቶ-ስ-ፌ---ው የ- ነው? የ----- ፌ---- የ- ነ-- የ-ው-ቢ- ፌ-ማ-ው የ- ነ-? ------------------- የአውቶቢስ ፌርማታው የት ነው?
Якою лінією мені їхати? የት--ን-ቁ-------ስ--ው--ያ---ለብ-? የ---- ቁ-- አ---- ነ- መ-- ያ---- የ-ኛ-ን ቁ-ር አ-ቶ-ስ ነ- መ-ዝ ያ-ብ-? ---------------------------- የትኛውን ቁጥር አውቶቢስ ነው መያዝ ያለብኝ? 0
የአ-ቶቢስ--ር-ታው-የ---ው? የ----- ፌ---- የ- ነ-- የ-ው-ቢ- ፌ-ማ-ው የ- ነ-? ------------------- የአውቶቢስ ፌርማታው የት ነው?
Чи повинен / повинна я пересідати? መ--ር-አ--ኝ? መ--- አ---- መ-የ- አ-ብ-? ---------- መቀየር አለብኝ? 0
የትኛ- አ-ቶቢ--ነው-ወ----- -ተ--የሚሄ--? የ--- አ---- ነ- ወ- መ-- ከ-- የ----- የ-ኛ- አ-ቶ-ስ ነ- ወ- መ-ል ከ-ማ የ-ሄ-ው- ------------------------------- የትኛው አውቶቢስ ነው ወደ መሃል ከተማ የሚሄደው?
Де я повинен / повинна пересісти? የት--- -ቀየ---ለ--? የ- ነ- መ--- ያ---- የ- ነ- መ-የ- ያ-ብ-? ---------------- የት ነው መቀየር ያለብኝ? 0
የት----ው-ቢ---- ወደ መሃ- ከተ----ሄ-ው? የ--- አ---- ነ- ወ- መ-- ከ-- የ----- የ-ኛ- አ-ቶ-ስ ነ- ወ- መ-ል ከ-ማ የ-ሄ-ው- ------------------------------- የትኛው አውቶቢስ ነው ወደ መሃል ከተማ የሚሄደው?
Скільки коштує проїзний квиток? ት-ቱ-ስን- ነ- --ው? ት-- ስ-- ነ- ዋ--- ት-ቱ ስ-ት ነ- ዋ-ው- --------------- ትኬቱ ስንት ነው ዋጋው? 0
የ-ኛው--ቁ-ር-አ------ው --ዝ-ያ-ብ-? የ---- ቁ-- አ---- ነ- መ-- ያ---- የ-ኛ-ን ቁ-ር አ-ቶ-ስ ነ- መ-ዝ ያ-ብ-? ---------------------------- የትኛውን ቁጥር አውቶቢስ ነው መያዝ ያለብኝ?
Як багато зупинок до центру? መ-ል---ማ -መድረሴ --ት--ን- -ር-- -ለ? መ-- ከ-- ከ---- በ-- ስ-- ፌ--- አ-- መ-ል ከ-ማ ከ-ድ-ሴ በ-ት ስ-ት ፌ-ማ- አ-? ------------------------------ መሃል ከተማ ከመድረሴ በፊት ስንት ፌርማታ አለ? 0
የትኛ-- --ር ---ቢስ ነው-መ-ዝ--ለ--? የ---- ቁ-- አ---- ነ- መ-- ያ---- የ-ኛ-ን ቁ-ር አ-ቶ-ስ ነ- መ-ዝ ያ-ብ-? ---------------------------- የትኛውን ቁጥር አውቶቢስ ነው መያዝ ያለብኝ?
Ви повинні тут вийти. እዚህ -ው-ድ----ዎ። እ-- መ--- አ---- እ-ህ መ-ረ- አ-ብ-። -------------- እዚህ መውረድ አለብዎ። 0
መቀየ--አ--ኝ? መ--- አ---- መ-የ- አ-ብ-? ---------- መቀየር አለብኝ?
Ви повинні вийти ззаду. ከኋላ-መውረ--አ-ብዎ። ከ-- መ--- አ---- ከ-ላ መ-ረ- አ-ብ-። -------------- ከኋላ መውረድ አለብዎ። 0
መ-የር አለ-ኝ? መ--- አ---- መ-የ- አ-ብ-? ---------- መቀየር አለብኝ?
Наступне метро прибуває через 5 хвилин. የሚቀጥለው-የ-ድ--ባ-ር-- 5 -ቂቃ ----። የ----- የ--- ባ-- በ 5 ደ-- ይ---- የ-ቀ-ለ- የ-ድ- ባ-ር በ 5 ደ-ቃ ይ-ጣ-። ----------------------------- የሚቀጥለው የምድር ባቡር በ 5 ደቂቃ ይመጣል። 0
የ- -ው--ቀየር--ለ--? የ- ነ- መ--- ያ---- የ- ነ- መ-የ- ያ-ብ-? ---------------- የት ነው መቀየር ያለብኝ?
Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. የሚ-ጥለ- የ--ና-ባ-ር ---0 ደቂቃ ይ--ል። የ----- የ--- ባ-- በ 1- ደ-- ይ---- የ-ቀ-ለ- የ-ዳ- ባ-ር በ 1- ደ-ቃ ይ-ጣ-። ------------------------------ የሚቀጥለው የጎዳና ባቡር በ 10 ደቂቃ ይመጣል። 0
የ--ነው -ቀየ- ያ---? የ- ነ- መ--- ያ---- የ- ነ- መ-የ- ያ-ብ-? ---------------- የት ነው መቀየር ያለብኝ?
Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. የ-ቀጥ-ው--ው--ስ-- 1--ደ-ቃ --ጣ-። የ----- አ---- በ 1- ደ-- ይ---- የ-ቀ-ለ- አ-ቶ-ስ በ 1- ደ-ቃ ይ-ጣ-። --------------------------- የሚቀጥለው አውቶቢስ በ 15 ደቂቃ ይመጣል። 0
ትኬ- ስ-- -ው ዋ-ው? ት-- ስ-- ነ- ዋ--- ት-ቱ ስ-ት ነ- ዋ-ው- --------------- ትኬቱ ስንት ነው ዋጋው?
Коли відправляється останнє метро? የመ-ረሻ--የ-ድር-ባ-ር-መ---ው-----ው? የ----- የ--- ባ-- መ- ነ- የ----- የ-ጨ-ሻ- የ-ድ- ባ-ር መ- ነ- የ-ነ-ው- ---------------------------- የመጨረሻው የምድር ባቡር መቼ ነው የሚነሳው? 0
ት-ቱ ስ-ት ነ--ዋጋው? ት-- ስ-- ነ- ዋ--- ት-ቱ ስ-ት ነ- ዋ-ው- --------------- ትኬቱ ስንት ነው ዋጋው?
Коли відправляється останній трамвай? የ-ጨ-ሻ- -ጎ-ና ባቡ---- -- የሚነ-ው? የ----- የ--- ባ-- መ- ነ- የ----- የ-ጨ-ሻ- የ-ዳ- ባ-ር መ- ነ- የ-ነ-ው- ---------------------------- የመጨረሻው የጎዳና ባቡር መቼ ነው የሚነሳው? 0
መ-----ማ--መ----በ---ስ-ት--ርማታ አ-? መ-- ከ-- ከ---- በ-- ስ-- ፌ--- አ-- መ-ል ከ-ማ ከ-ድ-ሴ በ-ት ስ-ት ፌ-ማ- አ-? ------------------------------ መሃል ከተማ ከመድረሴ በፊት ስንት ፌርማታ አለ?
Коли відправляється останній автобус? የመጨረ---አ-----------የሚነሳው? የ----- አ---- መ- ነ- የ----- የ-ጨ-ሻ- አ-ቶ-ስ መ- ነ- የ-ነ-ው- ------------------------- የመጨረሻው አውቶቢስ መቼ ነው የሚነሳው? 0
መሃ- ከ-ማ--መ-ረ--በፊ- --ት --ማ--አ-? መ-- ከ-- ከ---- በ-- ስ-- ፌ--- አ-- መ-ል ከ-ማ ከ-ድ-ሴ በ-ት ስ-ት ፌ-ማ- አ-? ------------------------------ መሃል ከተማ ከመድረሴ በፊት ስንት ፌርማታ አለ?
Маєте квиток на проїзд? ት-ት አለ-ት--? ት-- አ------ ት-ት አ-ዎ-ወ-? ----------- ትኬት አለዎትወይ? 0
እዚ- መው-ድ-አ-ብ-። እ-- መ--- አ---- እ-ህ መ-ረ- አ-ብ-። -------------- እዚህ መውረድ አለብዎ።
Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. ት--?-አ----ለ-ም። ት--- አ-- የ---- ት-ት- አ-ይ የ-ኝ-። -------------- ትኬት? አያይ የለኝም። 0
እ-ህ መ-ረ- --ብዎ። እ-- መ--- አ---- እ-ህ መ-ረ- አ-ብ-። -------------- እዚህ መውረድ አለብዎ።
Тоді Ви повинні заплатити штраф. ስለ-ህ-ቅጣት መ----ይ---ዎታ-። ስ--- ቅ-- መ--- ይ------- ስ-ዚ- ቅ-ት መ-ፈ- ይ-ር-ዎ-ል- ---------------------- ስለዚህ ቅጣት መክፈል ይኖርብዎታል። 0
ከ-ላ-መ-ረ--አለብ-። ከ-- መ--- አ---- ከ-ላ መ-ረ- አ-ብ-። -------------- ከኋላ መውረድ አለብዎ።

Розвиток мови

Чому ми розмовляємо один з одним – ясно. Ми б хотіли обмінюватися і розуміти один одного. Напроти, як саме виникла мова – менш ясно. Щодо цього – існують різні теорії. Але напевне, що мова є дуже давнім феноменом. Передумовами для мовлення були певні тілесні ознаки. Вони були необхідні, щоб ми з їх допомогою могли відтворювати звуки. Вже неандертальці мали здатність застосовувати свій голос. Завдяки цьому вони могли відрізнятися від тварин. Крім того, гучний, впевнений голос був важливий для захисту. З ним могли погрожувати або лякати ворогів. Тоді вже вироблялися інструменти та вживався вогонь. Ці знання слід було якимось чином передавати далі. Мова була також важлива для полювання групами. Зовсім просте порозуміння існувало вже понад 2 мільйони років тому. Першими мовними елементами були знаки та жести. Але люди хотіли також розумітися у темряві. Для цього вони повинні були мати змогу говорити один з одним, не бачачи себе. Тому розвинувся голос, який заміняє знаки. Мова у сьогоднішньому розумінні існує принаймні 50000 років. Коли Homo sapiens покинув Африку, він розповсюдив її по всьому світі. В різних регіонах мови відділилися одна від одної. Це означає, що виникли різні мовні сім’ї. Однак вони склали лише основи мовних систем. Перші мови були набагато простіші, ніж сьогоднішні мови. За допомогою граматики, фонології та семантики вони були розвинені далі. Можна було б сказати, що різні мови є різними рішеннями. Але проблема була завжди та сама: як я показую, що я думаю?