Розмовник

uk Приміське сполучення   »   zh 公共的郊区运输

36 [тридцять шість]

Приміське сполучення

Приміське сполучення

36[三十六]

36 [Sānshíliù]

公共的郊区运输

gōnggòng de jiāoqū yùnshū

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена] Відтворити більше
Де автобусна зупинка? 公--车--在--里-? 公____ 在 哪_ ? 公-汽-站 在 哪- ? ------------ 公共汽车站 在 哪里 ? 0
gō--g----q---ē----- z-i n---? g_______ q____ z___ z__ n____ g-n-g-n- q-c-ē z-à- z-i n-l-? ----------------------------- gōnggòng qìchē zhàn zài nǎlǐ?
Який автобус їздить в центр? 哪--公共汽车-开往-市中心 ? 哪_ 公___ 开_ 市__ ? 哪- 公-汽- 开- 市-心 ? ---------------- 哪路 公共汽车 开往 市中心 ? 0
N---ù--ōn---ng-qì-h---ā- --ng -h----ō-gx--? N_ l_ g_______ q____ k__ w___ s__ z________ N- l- g-n-g-n- q-c-ē k-i w-n- s-ì z-ō-g-ī-? ------------------------------------------- Nǎ lù gōnggòng qìchē kāi wǎng shì zhōngxīn?
Якою лінією мені їхати? 我 得 乘坐-哪-路 - ? 我 得 乘_ 哪__ 车 ? 我 得 乘- 哪-路 车 ? -------------- 我 得 乘坐 哪一路 车 ? 0
W- d-------zu---- -ī-- chē? W_ d_ c_______ n_ y___ c___ W- d- c-é-g-u- n- y-l- c-ē- --------------------------- Wǒ dé chéngzuò nǎ yīlù chē?
Чи повинен / повинна я пересідати? 我 得 ---------? 我 得 在 中___ 吗 ? 我 得 在 中-换- 吗 ? -------------- 我 得 在 中途换车 吗 ? 0
Wǒ d--z-- -hō-gt--h--n c-ē -a? W_ d_ z__ z______ h___ c__ m__ W- d- z-i z-ō-g-ú h-à- c-ē m-? ------------------------------ Wǒ dé zài zhōngtú huàn chē ma?
Де я повинен / повинна пересісти? 我-得 在--里 换- ? 我 得 在 哪_ 换_ ? 我 得 在 哪- 换- ? ------------- 我 得 在 哪里 换车 ? 0
W--d- zài --l- -u---chē? W_ d_ z__ n___ h___ c___ W- d- z-i n-l- h-à- c-ē- ------------------------ Wǒ dé zài nǎlǐ huàn chē?
Скільки коштує проїзний квиток? 一- -- 多---? 一_ 车_ 多__ ? 一- 车- 多-钱 ? ----------- 一张 车票 多少钱 ? 0
Yī---āng-chēp-ào-d-ōs-ǎo-q---? Y_ z____ c______ d______ q____ Y- z-ā-g c-ē-i-o d-ō-h-o q-á-? ------------------------------ Yī zhāng chēpiào duōshǎo qián?
Як багато зупинок до центру? 到 --心 - 多少站 ? 到 市__ 要 多__ ? 到 市-心 要 多-站 ? ------------- 到 市中心 要 多少站 ? 0
Dào --ì -h-n---- yà- d-ō-h-- z-àn? D__ s__ z_______ y__ d______ z____ D-o s-ì z-ō-g-ī- y-o d-ō-h-o z-à-? ---------------------------------- Dào shì zhōngxīn yào duōshǎo zhàn?
Ви повинні тут вийти. 您 --在-这里-下车 。 您 得 在 这_ 下_ 。 您 得 在 这- 下- 。 ------------- 您 得 在 这里 下车 。 0
Ní---é z-i-zhè-ǐ-xià-ch-. N__ d_ z__ z____ x__ c___ N-n d- z-i z-è-ǐ x-à c-ē- ------------------------- Nín dé zài zhèlǐ xià chē.
Ви повинні вийти ззаду. 您--- 从--- 下车-。 您 必_ 从 后_ 下_ 。 您 必- 从 后- 下- 。 -------------- 您 必须 从 后面 下车 。 0
Nín bìx--cóng ---m-àn -i- --ē. N__ b___ c___ h______ x__ c___ N-n b-x- c-n- h-u-i-n x-à c-ē- ------------------------------ Nín bìxū cóng hòumiàn xià chē.
Наступне метро прибуває через 5 хвилин. 下趟 ---五-钟 后- 。 下_ 地_ 五__ 后_ 。 下- 地- 五-钟 后- 。 -------------- 下趟 地铁 五分钟 后来 。 0
X------g d--i- -- fē-z-ō-g-hò----. X__ t___ d____ w_ f_______ h______ X-à t-n- d-t-ě w- f-n-h-n- h-u-á-. ---------------------------------- Xià tàng dìtiě wǔ fēnzhōng hòulái.
Наступний трамвай прибуває через 10 хвилин. 下趟 有--- 十---后--。 下_ 有___ 十__ 后_ 。 下- 有-电- 十-钟 后- 。 ---------------- 下趟 有轨电车 十分钟 后到 。 0
Xi------ -ǒ- --ǐ-d--nch---hí --nz---g hò--d-o. X__ t___ y__ g__ d______ s__ f_______ h__ d___ X-à t-n- y-u g-ǐ d-à-c-ē s-í f-n-h-n- h-u d-o- ---------------------------------------------- Xià tàng yǒu guǐ diànchē shí fēnzhōng hòu dào.
Наступний автобус прибуває через 15 хвилин. 下----汽车---分- -到-。 下_ 公___ 十___ 后_ 。 下- 公-汽- 十-分- 后- 。 ----------------- 下趟 公共汽车 十五分钟 后到 。 0
Xi- t-ng--ōng--n--q-ch- ----ǔ-fēn---n----u --o. X__ t___ g_______ q____ s____ f_______ h__ d___ X-à t-n- g-n-g-n- q-c-ē s-í-ǔ f-n-h-n- h-u d-o- ----------------------------------------------- Xià tàng gōnggòng qìchē shíwǔ fēnzhōng hòu dào.
Коли відправляється останнє метро? 最后-班 地- 什么 时候-开-? 最___ 地_ 什_ 时_ 开 ? 最-一- 地- 什- 时- 开 ? ----------------- 最后一班 地铁 什么 时候 开 ? 0
Z-ì--u -ī--ān dìt---s-én---s-í-òu-k--? Z_____ y_ b__ d____ s_____ s_____ k___ Z-ì-ò- y- b-n d-t-ě s-é-m- s-í-ò- k-i- -------------------------------------- Zuìhòu yī bān dìtiě shénme shíhòu kāi?
Коли відправляється останній трамвай? 最后一- 有轨电车-什- 时----? 最___ 有___ 什_ 时_ 开 ? 最-一- 有-电- 什- 时- 开 ? ------------------- 最后一班 有轨电车 什么 时候 开 ? 0
Z--hò- y- ----y-u-gu- -i-nchē s---me-sh-h-u kā-? Z_____ y_ b__ y__ g__ d______ s_____ s_____ k___ Z-ì-ò- y- b-n y-u g-ǐ d-à-c-ē s-é-m- s-í-ò- k-i- ------------------------------------------------ Zuìhòu yī bān yǒu guǐ diànchē shénme shíhòu kāi?
Коли відправляється останній автобус? 最后-班---汽车 什么-时候 --? 最___ 公___ 什_ 时_ 开 ? 最-一- 公-汽- 什- 时- 开 ? ------------------- 最后一班 公共汽车 什么 时候 开 ? 0
Zu-h----ī---- g-n----g ---h---hé------íhòu -āi? Z_____ y_ b__ g_______ q____ s_____ s_____ k___ Z-ì-ò- y- b-n g-n-g-n- q-c-ē s-é-m- s-í-ò- k-i- ----------------------------------------------- Zuìhòu yī bān gōnggòng qìchē shénme shíhòu kāi?
Маєте квиток на проїзд? 您 有------? 您 有 车_ 吗 ? 您 有 车- 吗 ? ---------- 您 有 车票 吗 ? 0
Ní---ǒu----p-ào--a? N__ y__ c______ m__ N-n y-u c-ē-i-o m-? ------------------- Nín yǒu chēpiào ma?
Квиток на проїзд? – Ні, я не маю. 车- ? 不--- -- 。 车_ ? 不_ 我 没_ 。 车- ? 不- 我 没- 。 -------------- 车票 ? 不， 我 没有 。 0
Ch--i-o? --, -ǒ --iyǒ-. C_______ B__ w_ m______ C-ē-i-o- B-, w- m-i-ǒ-. ----------------------- Chēpiào? Bù, wǒ méiyǒu.
Тоді Ви повинні заплатити штраф. 那-- 必须-交 罚--罚--。 那 您 必_ 交 罚____ 。 那 您 必- 交 罚-/-款 。 ---------------- 那 您 必须 交 罚金/罚款 。 0
Nà---- bìxū j-ā- fáj--/ ---uǎn. N_ n__ b___ j___ f_____ f______ N- n-n b-x- j-ā- f-j-n- f-k-ǎ-. ------------------------------- Nà nín bìxū jiāo fájīn/ fákuǎn.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена] (1-100) MP3 китайська (спрощена] (1-100)
Відео не знайдено!

Розвиток мови

Чому ми розмовляємо один з одним – ясно. Ми б хотіли обмінюватися і розуміти один одного. Напроти, як саме виникла мова – менш ясно. Щодо цього – існують різні теорії. Але напевне, що мова є дуже давнім феноменом. Передумовами для мовлення були певні тілесні ознаки. Вони були необхідні, щоб ми з їх допомогою могли відтворювати звуки. Вже неандертальці мали здатність застосовувати свій голос. Завдяки цьому вони могли відрізнятися від тварин. Крім того, гучний, впевнений голос був важливий для захисту. З ним могли погрожувати або лякати ворогів. Тоді вже вироблялися інструменти та вживався вогонь. Ці знання слід було якимось чином передавати далі. Мова була також важлива для полювання групами. Зовсім просте порозуміння існувало вже понад 2 мільйони років тому. Першими мовними елементами були знаки та жести. Але люди хотіли також розумітися у темряві. Для цього вони повинні були мати змогу говорити один з одним, не бачачи себе. Тому розвинувся голос, який заміняє знаки. Мова у сьогоднішньому розумінні існує принаймні 50000 років. Коли Homo sapiens покинув Африку, він розповсюдив її по всьому світі. В різних регіонах мови відділилися одна від одної. Це означає, що виникли різні мовні сім’ї. Однак вони склали лише основи мовних систем. Перші мови були набагато простіші, ніж сьогоднішні мови. За допомогою граматики, фонології та семантики вони були розвинені далі. Можна було б сказати, що різні мови є різними рішеннями. Але проблема була завжди та сама: як я показую, що я думаю?