Розмовник

uk У місті   »   px Na cidade

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [vinte e cinco]

Na cidade

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська португальська (BR) Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. G--t--ia d------ estaçã---erro-iár--. G------- d- i- à e------ f----------- G-s-a-i- d- i- à e-t-ç-o f-r-o-i-r-a- ------------------------------------- Gostaria de ir à estação ferroviária. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. G--t---- d---r ao--erop--to. G------- d- i- a- a--------- G-s-a-i- d- i- a- a-r-p-r-o- ---------------------------- Gostaria de ir ao aeroporto. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. G--t--ia--- -- -o c--t--. G------- d- i- a- c------ G-s-a-i- d- i- a- c-n-r-. ------------------------- Gostaria de ir ao centro. 0
Як дістатися на вокзал? Co-o-c-eg- ---s---ão? C--- c---- à e------- C-m- c-e-o à e-t-ç-o- --------------------- Como chego à estação? 0
Як дістатися до аеропорту? C--o-c-e---a--aerop-rto? C--- c---- a- a--------- C-m- c-e-o a- a-r-p-r-o- ------------------------ Como chego ao aeroporto? 0
Як дістатися до центру міста? C--- chego a--c-nt--? C--- c---- a- c------ C-m- c-e-o a- c-n-r-? --------------------- Como chego ao centro? 0
Мені потрібне таксі. Eu --e-iso de--- --x-. E- p------ d- u- t---- E- p-e-i-o d- u- t-x-. ---------------------- Eu preciso de um táxi. 0
Мені потрібна мапа міста. E- -rec-so-de um mapa. E- p------ d- u- m---- E- p-e-i-o d- u- m-p-. ---------------------- Eu preciso de um mapa. 0
Мені потрібен готель. E- p--c----de--m--o-el. E- p------ d- u- h----- E- p-e-i-o d- u- h-t-l- ----------------------- Eu preciso de um hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Gost---a ----l-----u- c---o. G------- d- a----- u- c----- G-s-a-i- d- a-u-a- u- c-r-o- ---------------------------- Gostaria de alugar um carro. 0
Ось моя кредитна картка. Aqui -s-á o-me- ---tã---- c-éd-to. A--- e--- o m-- c----- d- c------- A-u- e-t- o m-u c-r-ã- d- c-é-i-o- ---------------------------------- Aqui está o meu cartão de crédito. 0
Ось мої права. Aq-i--s-- a -i-ha-car--i-a-d- -abi-i---ã-. A--- e--- a m---- c------- d- h----------- A-u- e-t- a m-n-a c-r-e-r- d- h-b-l-t-ç-o- ------------------------------------------ Aqui está a minha carteira de habilitação. 0
Що можна оглянути в місті? O--ue -á-pa---se--e- -a---dade? O q-- h- p--- s- v-- n- c------ O q-e h- p-r- s- v-r n- c-d-d-? ------------------------------- O que há para se ver na cidade? 0
Ідіть в старе місто. Vá-ao------o -ist----o d---ida--. V- a- c----- h-------- d- c------ V- a- c-n-r- h-s-ó-i-o d- c-d-d-. --------------------------------- Vá ao centro histórico da cidade. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. V- --ze---m p--s--o pe-- -idade. V- f---- u- p------ p--- c------ V- f-z-r u- p-s-e-o p-l- c-d-d-. -------------------------------- Vá fazer um passeio pela cidade. 0
Ідіть до порту. Vá-a----rto. V- a- p----- V- a- p-r-o- ------------ Vá ao porto. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Vá faz-- um pa---i--p-lo p-rto. V- f---- u- p------ p--- p----- V- f-z-r u- p-s-e-o p-l- p-r-o- ------------------------------- Vá fazer um passeio pelo porto. 0
Які є ще визначні місця? Que -tr--õ-s-t--ís-ic---h----is? Q-- a------- t--------- h- m---- Q-e a-r-ç-e- t-r-s-i-a- h- m-i-? -------------------------------- Que atrações turísticas há mais? 0

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!