Розмовник

uk Родовий відмінок   »   ru Генитив (родительный падеж)

99 [дев’яносто дев’ять]

Родовий відмінок

Родовий відмінок

99 [девяносто девять]

99 [devyanosto devyatʹ]

Генитив (родительный падеж)

[Genitiv (roditelʹnyy padezh)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
кішка моєї подруги К-шк--м--й-по--у-и К---- м--- п------ К-ш-а м-е- п-д-у-и ------------------ Кошка моей подруги 0
Koshk--moyey p-----i K----- m---- p------ K-s-k- m-y-y p-d-u-i -------------------- Koshka moyey podrugi
собака мого друга С---к- м--го--р--а С----- м---- д---- С-б-к- м-е-о д-у-а ------------------ Собака моего друга 0
S--a-a-moy--o-dru-a S----- m----- d---- S-b-k- m-y-g- d-u-a ------------------- Sobaka moyego druga
іграшки моїх дітей Игруш-- мо-х-дет-й И------ м--- д---- И-р-ш-и м-и- д-т-й ------------------ Игрушки моих детей 0
I--us--- --ik-----ey I------- m---- d---- I-r-s-k- m-i-h d-t-y -------------------- Igrushki moikh detey
це – пальто мого колеги. Э-- п-ль-о м---- ---лег-. Э-- п----- м---- к------- Э-о п-л-т- м-е-о к-л-е-и- ------------------------- Это пальто моего коллеги. 0
Eto-palʹ-o m--e-o-ko-le-i. E-- p----- m----- k------- E-o p-l-t- m-y-g- k-l-e-i- -------------------------- Eto palʹto moyego kollegi.
Це – автомобіль моєї колеги. Э-о----и-а м-е- к-лл-г-. Э-- м----- м--- к------- Э-о м-ш-н- м-е- к-л-е-и- ------------------------ Это машина моей коллеги. 0
Eto m------ m--e---o----i. E-- m------ m---- k------- E-o m-s-i-a m-y-y k-l-e-i- -------------------------- Eto mashina moyey kollegi.
Це – робота моїх колег. Э-- рабо-а м-их к-----. Э-- р----- м--- к------ Э-о р-б-т- м-и- к-л-е-. ----------------------- Это работа моих коллег. 0
E-- ----ta-m-i-h-k-ll--. E-- r----- m---- k------ E-o r-b-t- m-i-h k-l-e-. ------------------------ Eto rabota moikh kolleg.
Ґудзик відлетів від сорочки. Пу--ви-- от----ла---о- ру-а---. П------- о--------- о- р------- П-г-в-ц- о-о-в-л-с- о- р-б-ш-и- ------------------------------- Пуговица оторвалась от рубашки. 0
Pug--i------o--a---ʹ-ot--ubashki. P-------- o--------- o- r-------- P-g-v-t-a o-o-v-l-s- o- r-b-s-k-. --------------------------------- Pugovitsa otorvalasʹ ot rubashki.
Немає ключа від гаража. Кл---о--гар--а п-опа-. К--- о- г----- п------ К-ю- о- г-р-ж- п-о-а-. ---------------------- Ключ от гаража пропал. 0
K--uc---t-gar---a--ro-a-. K----- o- g------ p------ K-y-c- o- g-r-z-a p-o-a-. ------------------------- Klyuch ot garazha propal.
Комп’ютер керівника зіпсований. К--пь------еф--с-ома---. К-------- ш--- с-------- К-м-ь-т-р ш-ф- с-о-а-с-. ------------------------ Компьютер шефа сломался. 0
K-mp-yuter--he-a-s----lsya. K--------- s---- s--------- K-m-ʹ-u-e- s-e-a s-o-a-s-a- --------------------------- Kompʹyuter shefa slomalsya.
Хто батьки дівчинки? Кт------т-л--де---ки? К-- р------- д------- К-о р-д-т-л- д-в-ч-и- --------------------- Кто родители девочки? 0
Kto--odi--li -e-o-hki? K-- r------- d-------- K-o r-d-t-l- d-v-c-k-? ---------------------- Kto roditeli devochki?
Як пройти до будинку її батьків? Как-мне -----и-к д--у--ё--одител-й? К-- м-- п----- к д--- е- р--------- К-к м-е п-о-т- к д-м- е- р-д-т-л-й- ----------------------------------- Как мне пройти к дому её родителей? 0
K----n- ---yt----domu y-y--ro----l-y? K-- m-- p----- k d--- y--- r--------- K-k m-e p-o-t- k d-m- y-y- r-d-t-l-y- ------------------------------------- Kak mne proyti k domu yeyë roditeley?
Будинок в кінці вулиці. Д-м-на-о--т-- - ---це-улицы. Д-- н-------- в к---- у----- Д-м н-х-д-т-я в к-н-е у-и-ы- ---------------------------- Дом находится в конце улицы. 0
D---na---ditsya ---o-t-e ------. D-- n---------- v k----- u------ D-m n-k-o-i-s-a v k-n-s- u-i-s-. -------------------------------- Dom nakhoditsya v kontse ulitsy.
Як називається столиця Швейцарії? Ка--наз-----с- с------ -ве---ри-? К-- н--------- с------ Ш--------- К-к н-з-в-е-с- с-о-и-а Ш-е-ц-р-и- --------------------------------- Как называется столица Швейцарии? 0
K----azy---et--- -t----s--S-v--tsa---? K-- n----------- s------- S----------- K-k n-z-v-y-t-y- s-o-i-s- S-v-y-s-r-i- -------------------------------------- Kak nazyvayetsya stolitsa Shveytsarii?
Як називається книга? К-к наз---ет-- эт--кн--а? К-- н--------- э-- к----- К-к н-з-в-е-с- э-а к-и-а- ------------------------- Как называется эта книга? 0
K---na--v-ye---a-e-a-k----? K-- n----------- e-- k----- K-k n-z-v-y-t-y- e-a k-i-a- --------------------------- Kak nazyvayetsya eta kniga?
Як звати дітей сусідів? К-- з---т с-с-дских д-т-й? К-- з---- с-------- д----- К-к з-в-т с-с-д-к-х д-т-й- -------------------------- Как зовут соседских детей? 0
Ka- z-v-- so-edskikh -ete-? K-- z---- s--------- d----- K-k z-v-t s-s-d-k-k- d-t-y- --------------------------- Kak zovut sosedskikh detey?
Коли у дітей канікули? Ког-а-- де----к-ни-у--? К---- у д---- к-------- К-г-а у д-т-й к-н-к-л-? ----------------------- Когда у детей каникулы? 0
Ko--a-- det-y ka-ik-ly? K---- u d---- k-------- K-g-a u d-t-y k-n-k-l-? ----------------------- Kogda u detey kanikuly?
Коли приймає лікар? Когд- у-вр-ч- --и-м? К---- у в---- п----- К-г-а у в-а-а п-и-м- -------------------- Когда у врача приём? 0
Ko-d--u--ra-ha--riyë-? K---- u v----- p------ K-g-a u v-a-h- p-i-ë-? ---------------------- Kogda u vracha priyëm?
Коли музей відчинений? К---- ча-- р-б----м-з-я? К---- ч--- р----- м----- К-к-е ч-с- р-б-т- м-з-я- ------------------------ Какие часы работы музея? 0
K-k-y- cha-----bo-y---z-y-? K----- c---- r----- m------ K-k-y- c-a-y r-b-t- m-z-y-? --------------------------- Kakiye chasy raboty muzeya?

Краще концентрація = краще навчання

Коли ми вчимося, ми повинні концентруватися. Вся наша увага повинна бути спрямована на одне діло. Здатність до концентрації не є природженою. Спочатку ми повинні вчитися концентруватися. Це відбувається найчастіше у дитячому садку чи в школі. У шість років дитина може бути сконцентрована близько 15 хвилин. Підлітки від 14 років працюють концентровано вдвічі довше. Фаза зосередженості у дорослих триває дещо 45 хвилин. Через певний час концентрація зменшується. Тоді учні втрачають інтерес до матеріалу. Також може бути, що вони втомилися або перевантажилися. Через це навчання стає складнішим. Пам’ять більше не може так добре зберігати матеріал. Але можна свою концентрацію також підвищити! Дуже важливо перед навчанням добре виспатися. Хто втомлений, той може зосереджуватися лише короткий час. Наш мозок робить більше помилок, якщо ми втомлені. Наші емоції також впливають на нашу концентрацію. Хто хоче ефективно вчитися, повинен мати нейтральний емоційний стан. Занадто багато позитивних чи негативних емоцій перешкоджають успішному навчанню. Певна річ, що свої почуття не завжди можна контролювати. Але можна спробувати ігнорувати їх під час навчання. Хто прагне бути зосередженим, повинен бути мотивованим. Під час навчання ми завжди повинні мати перед очима мету. Лише тоді наший мозок готовий зосереджуватися. Для хорошої концентрації також є важливим спокійне оточення. І ще: під час навчання слід пити багато води, це підтримує бадьорість… Хто бере все це до уваги, залишається впевнено довго концентрованим!