Розмовник

uk Години доби   »   zh 时刻(复数)

8 [вісім]

Години доби

Години доби

8[八]

8 [bā]

时刻(复数)

[shíkè (fùshù)]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Вибачте! 对-起-！ 对-- ！ 对-起 ！ ----- 对不起 ！ 0
du-bùqǐ! d------- d-ì-ù-ǐ- -------- duìbùqǐ!
Скажіть будь-ласка, котра година? 请-- -- -- 了 ? 请-- 现- 几- 了 ? 请-, 现- 几- 了 ? ------------- 请问, 现在 几点 了 ? 0
Qǐ---èn, ----z-i--- d---le? Q------- x------ j- d------ Q-n-w-n- x-à-z-i j- d-ǎ-l-? --------------------------- Qǐngwèn, xiànzài jǐ diǎnle?
Щиро дякую. 非常--谢 ！ 非- 感- ！ 非- 感- ！ ------- 非常 感谢 ！ 0
Fēi-hán- gǎ-x-è! F------- g------ F-i-h-n- g-n-i-! ---------------- Fēicháng gǎnxiè!
Перша година. 现在-一点 。 现- 一- 。 现- 一- 。 ------- 现在 一点 。 0
X-àn--i--ī---n. X------ y------ X-à-z-i y-d-ǎ-. --------------- Xiànzài yīdiǎn.
Друга година. 现--二点-。 现- 二- 。 现- 二- 。 ------- 现在 二点 。 0
X-à-zài-è---iǎn. X------ è- d---- X-à-z-i è- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài èr diǎn.
Третя година. 现在--- 。 现- 三- 。 现- 三- 。 ------- 现在 三点 。 0
Xi---à---ān--iǎn. X------ s-- d---- X-à-z-i s-n d-ǎ-. ----------------- Xiànzài sān diǎn.
Четверта година. 现在 四--。 现- 四- 。 现- 四- 。 ------- 现在 四点 。 0
Xi-n-ài -- ---n. X------ s- d---- X-à-z-i s- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài sì diǎn.
П’ята година. 现- 五点 。 现- 五- 。 现- 五- 。 ------- 现在 五点 。 0
X---z-i -- ----. X------ w- d---- X-à-z-i w- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài wǔ diǎn.
Шоста година. 现在 六点 。 现- 六- 。 现- 六- 。 ------- 现在 六点 。 0
Xi---ài l-- diǎn. X------ l-- d---- X-à-z-i l-ù d-ǎ-. ----------------- Xiànzài liù diǎn.
Сьома година. 现在 七- 。 现- 七- 。 现- 七- 。 ------- 现在 七点 。 0
X--n--i--- d-ǎn. X------ q- d---- X-à-z-i q- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài qī diǎn.
Восьма година. 现在 八点-。 现- 八- 。 现- 八- 。 ------- 现在 八点 。 0
Xiànzài bā-diǎ-. X------ b- d---- X-à-z-i b- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài bā diǎn.
Дев’ята година. 现在 -点-。 现- 九- 。 现- 九- 。 ------- 现在 九点 。 0
X--nz-i -iǔ-d-ǎ-. X------ j-- d---- X-à-z-i j-ǔ d-ǎ-. ----------------- Xiànzài jiǔ diǎn.
Десята година. 现- -- 。 现- 十- 。 现- 十- 。 ------- 现在 十点 。 0
Xiàn--i-sh- -iǎn. X------ s-- d---- X-à-z-i s-í d-ǎ-. ----------------- Xiànzài shí diǎn.
Одинадцята година. 现--十一--。 现- 十-- 。 现- 十-点 。 -------- 现在 十一点 。 0
Xià-z-- s--yīd-ǎn. X------ s--------- X-à-z-i s-í-ī-i-n- ------------------ Xiànzài shíyīdiǎn.
Дванадцята година. 现在-十二点-。 现- 十-- 。 现- 十-点 。 -------- 现在 十二点 。 0
X--nz---s--'è- --ǎn. X------ s----- d---- X-à-z-i s-í-è- d-ǎ-. -------------------- Xiànzài shí'èr diǎn.
Хвилина має шістдесят секунд. 一-- 有 ---- 。 一-- 有 六- 秒 。 一-钟 有 六- 秒 。 ------------ 一分钟 有 六十 秒 。 0
Yī-fē---ōng--ǒ- -i--hí---ǎ-. Y- f------- y-- l----- m---- Y- f-n-h-n- y-u l-ù-h- m-ǎ-. ---------------------------- Yī fēnzhōng yǒu liùshí miǎo.
Година має шістдесят хвилин. 一个-时 - ---分--。 一--- 有 六- 分- 。 一-小- 有 六- 分- 。 -------------- 一个小时 有 六十 分钟 。 0
Yī-è-x-ǎos----ǒu l--s-- fēnzh--g. Y--- x------ y-- l----- f-------- Y-g- x-ǎ-s-í y-u l-ù-h- f-n-h-n-. --------------------------------- Yīgè xiǎoshí yǒu liùshí fēnzhōng.
День має двадцять чотири години. 一- 有 二-四个 ---。 一- 有 二--- 小- 。 一- 有 二-四- 小- 。 -------------- 一天 有 二十四个 小时 。 0
Yī-i-n yǒu-è------ -è-xiǎ-shí. Y----- y-- è------ g- x------- Y-t-ā- y-u è-s-í-ì g- x-ǎ-s-í- ------------------------------ Yītiān yǒu èrshísì gè xiǎoshí.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні сім’ї

На землі живе близько 7000 мільйонів людей. І вони розмовляють приблизно 7000 різних мов! Як і люди, мови також можуть бути між собою у родинних стосунках. Це означає, що вони походять від однієї спільної прамови. Але є також мови цілком ізольовані. Вони не мають генетичного зв’язку з іншими мовами. У Європі, наприклад, ізольованою мовою вважають баскську. Але більшість мов мають батьків, дітей та сестер. Вони, таким чином, належать до певної мовної сім’ї. В якій мірі мови подібні – вивчають за допомогою порівняння. Мовознавці налічують сьогодні близько 300 генетичних одиниць. До цього належать 180 сімей, які складаються більш ніж з однієї мови. Решту складають 120 ізольованих мов. Найбільшою мовною сім’єю є індоєвропейська. Вона охоплює близько 280 мов. До неї належать романські, германські та слов’янські мови. Це складає понад 3000 мільйони розмовляючи на всіх континентах. Сино-тібетська мовна сім’я домінує в Азії. Вона налічує понад 1300 мільйонів розмовляючи. Найважливішою сино-тібетською мовою є китайська. В Африці знаходиться третя за розміром мовна сім’я. За регіоном вживання її називають Нігеро-Конголезька. До неї належать «лише» близько 350 мільйонів носіїв мови. В цій мовній сім’ї найважливішою мовою являється суахілі. Зазвичай вважається: тісніша спорідненість – краще порозуміння. Люди, що говорять спорідненими мовами, розуміють один одного добре. Вони можуть порівняно швидко вивчати інші мови. Отож – вивчайте мови! Сімейні зустрічі – це завжди добре!