Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   zh 允许，同意某人做某事

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73[七十三]

73 [Qīshísān]

允许，同意某人做某事

[yǔnxǔ, tóngyì mǒu rén zuò mǒu shì]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? 你-已- -允- 开车 了 - ？ 你 已经 被允许 开车 了 吗 ？ 你 已- 被-许 开- 了 吗 ？ ----------------- 你 已经 被允许 开车 了 吗 ？ 0
nǐ --jīn- b-i -ǔn-- -ā-ch-l--ma? nǐ yǐjīng bèi yǔnxǔ kāichēle ma? n- y-j-n- b-i y-n-ǔ k-i-h-l- m-? -------------------------------- nǐ yǐjīng bèi yǔnxǔ kāichēle ma?
Тобі можна вже пити алкоголь? 你--经 可以 -- 了 吗-？ 你 已经 可以 喝酒 了 吗 ？ 你 已- 可- 喝- 了 吗 ？ ---------------- 你 已经 可以 喝酒 了 吗 ？ 0
Nǐ--ǐj-n---ě-- ---i------? Nǐ yǐjīng kěyǐ hējiǔle ma? N- y-j-n- k-y- h-j-ǔ-e m-? -------------------------- Nǐ yǐjīng kěyǐ hējiǔle ma?
Тобі можна вже їздити самому за кордон? 你--经 可以 一-- -- 了 - ？ 你 已经 可以 一个人 出国 了 吗 ？ 你 已- 可- 一-人 出- 了 吗 ？ -------------------- 你 已经 可以 一个人 出国 了 吗 ？ 0
Nǐ--ǐ---g kě-ǐ y--è-----c-ū----e--a? Nǐ yǐjīng kěyǐ yīgè rén chūguóle ma? N- y-j-n- k-y- y-g- r-n c-ū-u-l- m-? ------------------------------------ Nǐ yǐjīng kěyǐ yīgè rén chūguóle ma?
Могти 允-，可-，-许， 允许，可以，准许， 允-，-以-准-， --------- 允许，可以，准许， 0
Y--------yǐ, --ǔ--ǔ, Yǔnxǔ, kěyǐ, zhǔnxǔ, Y-n-ǔ- k-y-, z-ǔ-x-, -------------------- Yǔnxǔ, kěyǐ, zhǔnxǔ,
Ми можемо тут курити? 我- 可- --里--烟 吗-？ 我们 可以 在这里 吸烟 吗 ？ 我- 可- 在-里 吸- 吗 ？ ---------------- 我们 可以 在这里 吸烟 吗 ？ 0
w-me- kěyǐ z-i z-è-ǐ xī--- ma? wǒmen kěyǐ zài zhèlǐ xīyān ma? w-m-n k-y- z-i z-è-ǐ x-y-n m-? ------------------------------ wǒmen kěyǐ zài zhèlǐ xīyān ma?
Можна тут курити? 这- 可以 吸烟-吗-？ 这里 可以 吸烟 吗 ？ 这- 可- 吸- 吗 ？ ------------ 这里 可以 吸烟 吗 ？ 0
Z--lǐ-k-yǐ-xīy-- -a? Zhèlǐ kěyǐ xīyān ma? Z-è-ǐ k-y- x-y-n m-? -------------------- Zhèlǐ kěyǐ xīyān ma?
Можна розрахуватися кредитною карткою? 可- --信用- 付款 - ？ 可以 用 信用卡 付款 吗 ？ 可- 用 信-卡 付- 吗 ？ --------------- 可以 用 信用卡 付款 吗 ？ 0
Kěyǐ yòng x---òng-ǎ-f--uǎn ma? Kěyǐ yòng xìnyòngkǎ fùkuǎn ma? K-y- y-n- x-n-ò-g-ǎ f-k-ǎ- m-? ------------------------------ Kěyǐ yòng xìnyòngkǎ fùkuǎn ma?
Можна розрахуватися чеком? 可- 用 支- -款 --？ 可以 用 支票 付款 吗 ？ 可- 用 支- 付- 吗 ？ -------------- 可以 用 支票 付款 吗 ？ 0
K-y- -òng --ī--ào-----ǎn m-? Kěyǐ yòng zhīpiào fùkuǎn ma? K-y- y-n- z-ī-i-o f-k-ǎ- m-? ---------------------------- Kěyǐ yòng zhīpiào fùkuǎn ma?
Можна заплатити готівкою? 只--以 用 -金-付- 吗 ？ 只 可以 用 现金 付款 吗 ？ 只 可- 用 现- 付- 吗 ？ ---------------- 只 可以 用 现金 付款 吗 ？ 0
Z-ǐ kěyǐ-y--- -i--j----ù-u-n -a? Zhǐ kěyǐ yòng xiànjīn fùkuǎn ma? Z-ǐ k-y- y-n- x-à-j-n f-k-ǎ- m-? -------------------------------- Zhǐ kěyǐ yòng xiànjīn fùkuǎn ma?
Можу я зателефонувати? 我--- 可以 - -个 电话 --？ 我 现在 可以 打 一个 电话 吗 ？ 我 现- 可- 打 一- 电- 吗 ？ ------------------- 我 现在 可以 打 一个 电话 吗 ？ 0
W--x-àn----kěy---ǎ-yī-- d-à--uà---? Wǒ xiànzài kěyǐ dǎ yīgè diànhuà ma? W- x-à-z-i k-y- d- y-g- d-à-h-à m-? ----------------------------------- Wǒ xiànzài kěyǐ dǎ yīgè diànhuà ma?
Можу я запитати? 我-现- -以---一些-问- 吗-？ 我 现在 可以 提 一些 问题 吗 ？ 我 现- 可- 提 一- 问- 吗 ？ ------------------- 我 现在 可以 提 一些 问题 吗 ？ 0
Wǒ-x-àn--- kěyǐ--í yīxiē-w-n-í m-? Wǒ xiànzài kěyǐ tí yīxiē wèntí ma? W- x-à-z-i k-y- t- y-x-ē w-n-í m-? ---------------------------------- Wǒ xiànzài kěyǐ tí yīxiē wèntí ma?
Можу я щось сказати? 我 现--可- 说---- ？ 我 现在 可以 说点话 吗 ？ 我 现- 可- 说-话 吗 ？ --------------- 我 现在 可以 说点话 吗 ？ 0
Wǒ-x-à-zài-k----s-u----ǎ---uà -a? Wǒ xiànzài kěyǐ shuō diǎn huà ma? W- x-à-z-i k-y- s-u- d-ǎ- h-à m-? --------------------------------- Wǒ xiànzài kěyǐ shuō diǎn huà ma?
Йому не можна спати в парку. 他 不 -以--公园-----。 他 不 可以 在公园里 睡觉 。 他 不 可- 在-园- 睡- 。 ---------------- 他 不 可以 在公园里 睡觉 。 0
Tā ----yǐ zà---ōng--á- ----hu-j---. Tā bùkěyǐ zài gōngyuán lǐ shuìjiào. T- b-k-y- z-i g-n-y-á- l- s-u-j-à-. ----------------------------------- Tā bùkěyǐ zài gōngyuán lǐ shuìjiào.
Йому не можна спати в автомобілі. 他 不--以 -车---觉-。 他 不 可以 在车里 睡觉 。 他 不 可- 在-里 睡- 。 --------------- 他 不 可以 在车里 睡觉 。 0
T- b----yǐ---i c---lǐ -h-ìj-à-. Tā bù kěyǐ zài chē lǐ shuìjiào. T- b- k-y- z-i c-ē l- s-u-j-à-. ------------------------------- Tā bù kěyǐ zài chē lǐ shuìjiào.
Йому не можна спати на вокзалі. 他 --可- 在--站 - 觉-。 他 不 可以 在火车站 睡 觉 。 他 不 可- 在-车- 睡 觉 。 ----------------- 他 不 可以 在火车站 睡 觉 。 0
T--b- kěyǐ zà- huǒch- --àn --uìjiào. Tā bù kěyǐ zài huǒchē zhàn shuìjiào. T- b- k-y- z-i h-ǒ-h- z-à- s-u-j-à-. ------------------------------------ Tā bù kěyǐ zài huǒchē zhàn shuìjiào.
Можна нам присісти? 我--可以 坐- --？--示--） 我们 可以 坐下 吗 ？（表示请求） 我- 可- 坐- 吗 ？-表-请-） ------------------ 我们 可以 坐下 吗 ？（表示请求） 0
W-m-n kě-- zuò -i- m-?---ǎo-hì-q--g-i-) Wǒmen kěyǐ zuò xià ma?(Biǎoshì qǐngqiú) W-m-n k-y- z-ò x-à m-?-B-ǎ-s-ì q-n-q-ú- --------------------------------------- Wǒmen kěyǐ zuò xià ma?(Biǎoshì qǐngqiú)
Можна нам меню? 我- -以-- 菜单 --？ 我们 可以 看 菜单 吗 ？ 我- 可- 看 菜- 吗 ？ -------------- 我们 可以 看 菜单 吗 ？ 0
w-men -ě-ǐ k------d-n-ma? wǒmen kěyǐ kàn càidān ma? w-m-n k-y- k-n c-i-ā- m-? ------------------------- wǒmen kěyǐ kàn càidān ma?
Чи можемо ми заплатити окремо? 我---- 分- 付款---？ 我们 可以 分开 付款 吗 ？ 我- 可- 分- 付- 吗 ？ --------------- 我们 可以 分开 付款 吗 ？ 0
W--e- ---ǐ-fēnk-- -ùku-n --? Wǒmen kěyǐ fēnkāi fùkuǎn ma? W-m-n k-y- f-n-ā- f-k-ǎ- m-? ---------------------------- Wǒmen kěyǐ fēnkāi fùkuǎn ma?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!