Розмовник

uk Години доби   »   sr Сати

8 [вісім]

Години доби

Години доби

8 [осам]

8 [osam]

Сати

[Sati]

українська сербська Відтворити більше
Вибачте! Из------! Извините! 0
I-------! Iz------! Izvinite! I-v-n-t-! --------!
Скажіть будь-ласка, котра година? Мо--- В--- к----- ј- с---? Молим Вас, колико је сати? 0
M---- V--, k----- j- s---? Mo--- V--- k----- j- s---? Molim Vas, koliko je sati? M-l-m V-s, k-l-k- j- s-t-? ---------,---------------?
Щиро дякую. Мн--- х----! Много хвала! 0
M---- h----! Mn--- h----! Mnogo hvala! M-o-o h-a-a! -----------!
Перша година. Је--- ј- с--. Један је сат. 0
J---- j- s--. Je--- j- s--. Jedan je sat. J-d-n j- s-t. ------------.
Друга година. Дв- с- с---. Два су сата. 0
D-- s- s---. Dv- s- s---. Dva su sata. D-a s- s-t-. -----------.
Третя година. Тр- с- с---. Три су сата. 0
T-- s- s---. Tr- s- s---. Tri su sata. T-i s- s-t-. -----------.
Четверта година. Че---- с- с---. Четири су сата. 0
Č----- s- s---. Če---- s- s---. Četiri su sata. Č-t-r- s- s-t-. --------------.
П’ята година. Пе- ј- с---. Пет је сати. 0
P-- j- s---. Pe- j- s---. Pet je sati. P-t j- s-t-. -----------.
Шоста година. Ше-- ј- с---. Шест је сати. 0
Š--- j- s---. Še-- j- s---. Šest je sati. Š-s- j- s-t-. ------------.
Сьома година. Се--- ј- с---. Седам је сати. 0
S---- j- s---. Se--- j- s---. Sedam je sati. S-d-m j- s-t-. -------------.
Восьма година. Ос-- ј- с---. Осам је сати. 0
O--- j- s---. Os-- j- s---. Osam je sati. O-a- j- s-t-. ------------.
Дев’ята година. Де--- ј- с--- . Девет је сати . 0
D---- j- s--- . De--- j- s--- . Devet je sati . D-v-t j- s-t- . --------------.
Десята година. Де--- ј- с---. Десет је сати. 0
D---- j- s---. De--- j- s---. Deset je sati. D-s-t j- s-t-. -------------.
Одинадцята година. Је------- ј- с---. Једанаест је сати. 0
J-------- j- s---. Je------- j- s---. Jedanaest je sati. J-d-n-e-t j- s-t-. -----------------.
Дванадцята година. Дв------ ј- с---. Дванаест је сати. 0
D------- j- s---. Dv------ j- s---. Dvanaest je sati. D-a-a-s- j- s-t-. ----------------.
Хвилина має шістдесят секунд. Је--- м----- и-- ш------- с------. Једна минута има шездесет секунди. 0
J---- m----- i-- š------- s------. Je--- m----- i-- š------- s------. Jedna minuta ima šezdeset sekundi. J-d-a m-n-t- i-a š-z-e-e- s-k-n-i. ---------------------------------.
Година має шістдесят хвилин. Је--- с-- и-- ш------- м-----. Један сат има шездесет минута. 0
J---- s-- i-- š------- m-----. Je--- s-- i-- š------- m-----. Jedan sat ima šezdeset minuta. J-d-n s-t i-a š-z-e-e- m-n-t-. -----------------------------.
День має двадцять чотири години. Је--- д-- и-- д------- и ч----- с---. Један дан има двадесет и четири сата. 0
J---- d-- i-- d------- i č----- s---. Je--- d-- i-- d------- i č----- s---. Jedan dan ima dvadeset i četiri sata. J-d-n d-n i-a d-a-e-e- i č-t-r- s-t-. ------------------------------------.

Мовні сім’ї

На землі живе близько 7000 мільйонів людей. І вони розмовляють приблизно 7000 різних мов! Як і люди, мови також можуть бути між собою у родинних стосунках. Це означає, що вони походять від однієї спільної прамови. Але є також мови цілком ізольовані. Вони не мають генетичного зв’язку з іншими мовами. У Європі, наприклад, ізольованою мовою вважають баскську. Але більшість мов мають батьків, дітей та сестер. Вони, таким чином, належать до певної мовної сім’ї. В якій мірі мови подібні – вивчають за допомогою порівняння. Мовознавці налічують сьогодні близько 300 генетичних одиниць. До цього належать 180 сімей, які складаються більш ніж з однієї мови. Решту складають 120 ізольованих мов. Найбільшою мовною сім’єю є індоєвропейська. Вона охоплює близько 280 мов. До неї належать романські, германські та слов’янські мови. Це складає понад 3000 мільйони розмовляючи на всіх континентах. Сино-тібетська мовна сім’я домінує в Азії. Вона налічує понад 1300 мільйонів розмовляючи. Найважливішою сино-тібетською мовою є китайська. В Африці знаходиться третя за розміром мовна сім’я. За регіоном вживання її називають Нігеро-Конголезька. До неї належать «лише» близько 350 мільйонів носіїв мови. В цій мовній сім’ї найважливішою мовою являється суахілі. Зазвичай вважається: тісніша спорідненість – краще порозуміння. Люди, що говорять спорідненими мовами, розуміють один одного добре. Вони можуть порівняно швидко вивчати інші мови. Отож – вивчайте мови! Сімейні зустрічі – це завжди добре!