Розмовник

uk Прибирання в домі   »   zh 打扫 房子

18 [вісімнадцять]

Прибирання в домі

Прибирання в домі

18[十八]

18 [Shíbā]

打扫 房子

[dǎsǎo fángzi]

українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Сьогодні субота. 今天 是 星-- 。 今天 是 星期六 。 0
j------ s-- x--------. jī----- s-- x--------. jīntiān shì xīngqíliù. j-n-i-n s-ì x-n-q-l-ù. ---------------------.
Сьогодні ми маємо час. 今天 我- 有 时- 。 今天 我们 有 时间 。 0
J------ w---- y-- s------. Jī----- w---- y-- s------. Jīntiān wǒmen yǒu shíjiān. J-n-i-n w-m-n y-u s-í-i-n. -------------------------.
Сьогодні ми прибираємо квартиру. 今天 我- 打- 房- 。 今天 我们 打扫 房子 。 0
J------ w---- d---- f-----. Jī----- w---- d---- f-----. Jīntiān wǒmen dǎsǎo fángzi. J-n-i-n w-m-n d-s-o f-n-z-. --------------------------.
Я прибираю ванну кімнату. 我 打- 卫-- 。 我 打扫 卫生间 。 0
W- d---- w-----------. Wǒ d---- w-----------. Wǒ dǎsǎo wèishēngjiān. W- d-s-o w-i-h-n-j-ā-. ---------------------.
Мій чоловік миє автомобіль. 我的 丈- 洗 气- 。 我的 丈夫 洗 气车 。 0
W- d- z------ x- q----. Wǒ d- z------ x- q----. Wǒ de zhàngfū xǐ qìchē. W- d- z-à-g-ū x- q-c-ē. ----------------------.
Діти чистять велосипеди. 孩子- 擦 自-- 。 孩子们 擦 自行车 。 0
H------- c- z--------. Há------ c- z--------. Háizimen cā zìxíngchē. H-i-i-e- c- z-x-n-c-ē. ---------------------.
Бабуся поливає квіти. 奶奶/姥- 浇- 。 祖-/外-母 奶奶/姥姥 浇花 。 祖母/外祖母 0
N-----/ l----- j--- h--. Z---/ w------ Nǎ----/ l----- j--- h--. Z---/ w-----ǔ Nǎinai/ lǎolao jiāo huā. Zǔmǔ/ wàizǔmǔ N-i-a-/ l-o-a- j-ā- h-ā. Z-m-/ w-i-ǔ-ǔ ------/----------------.-----/--------
Діти прибирають дитячу кімнату. 孩子- 收- 他-- 房- 。 孩子们 收拾 他们的 房间 。 0
h------- s------ t---- d- f-------. há------ s------ t---- d- f-------. háizimen shōushí tāmen de fángjiān. h-i-i-e- s-ō-s-í t-m-n d- f-n-j-ā-. ----------------------------------.
Мій чоловік прибирає свій письмовий стіл. 我丈- 整- 他- 写-- 。 我丈夫 整理 他的 写字台 。 0
W- z------ z------ t- d- x-------. Wǒ z------ z------ t- d- x-------. Wǒ zhàngfū zhěnglǐ tā de xiězìtái. W- z-à-g-ū z-ě-g-ǐ t- d- x-ě-ì-á-. ---------------------------------.
Я кладу білизну в пральну машину. 我 把 脏-- 放- 洗-- 里 。 我 把 脏衣服 放进 洗衣机 里 。 0
W- b- z--- y--- f--- j-- x----- l-. Wǒ b- z--- y--- f--- j-- x----- l-. Wǒ bǎ zàng yīfú fàng jìn xǐyījī lǐ. W- b- z-n- y-f- f-n- j-n x-y-j- l-. ----------------------------------.
Я вішаю білизну. 我 晾 衣- 。 我 晾 衣服 。 0
W- l---- y---. Wǒ l---- y---. Wǒ liàng yīfú. W- l-à-g y-f-. -------------.
Я прасую білизну. 我 熨 衣- 。 我 熨 衣服 。 0
W- y-- y---. Wǒ y-- y---. Wǒ yùn yīfú. W- y-n y-f-. -----------.
Вікна брудні. 窗户 脏 了 。 窗户 脏 了 。 0
C------- z-----. Ch------ z-----. Chuānghù zàngle. C-u-n-h- z-n-l-. ---------------.
Підлога брудна. 地板 脏 了 。 地板 脏 了 。 0
D---- z-----. Dì--- z-----. Dìbǎn zàngle. D-b-n z-n-l-. ------------.
Посуд брудний. 餐具 脏 了 。 餐具 脏 了 。 0
C---- z-----. Cā--- z-----. Cānjù zàngle. C-n-ù z-n-l-. ------------.
Хто миє вікна? 谁 擦 窗- ? 谁 擦 窗户 ? 0
S--- c- c-------? Sh-- c- c-------? Shuí cā chuānghù? S-u- c- c-u-n-h-? ----------------?
Хто пилoсосить? 谁 吸- ? 谁 吸尘 ? 0
S--- x- c---? Sh-- x- c---? Shuí xī chén? S-u- x- c-é-? ------------?
Хто миє посуд? 谁 刷 餐- ? 谁 刷 餐具 ? 0
S--- s--- c----? Sh-- s--- c----? Shuí shuā cānjù? S-u- s-u- c-n-ù? ---------------?

Раннє навчання

Іноземні мови стають сьогодні все важливішими. Це справедливо також і для трудової діяльності. Через це кількість людей, які вивчають іноземні мови, зростає. Також багатьом батькам хотілося б, щоб їх діти вчили мови. Найкраще вже в юнацькі роки. По всьому світі вже є багато міжнародних початкових шкіл. Також дитячі садки з багатомовним вихованням стають дедалі популярнішими. Таке раннє навчання має багато переваг. Це пов’язано з розвитком нашого мозку. До 4-го року життя формуються структури мозку, які відповідають за мову. Ці нейронні мережі допомагають нам під час навчання. Пізніше нові структури розвиваються гірше. Діти старшого віку та дорослі вивчають мови набагато важче. А тому ми повинні активно підтримувати ранній розвиток нашого мозку. Коротко кажучи: чим молодше – тим краще. Але є також люди, які критикують раннє навчання. Вони побоюються, що багатомовність перевантажує маленьких дітей. Крім того небезпека полягає в тім, що вони ніяку мову не вчать правильно. Однак з наукової точки зору цей сумнів необґрунтований. Більшість лінгвістів та нейропсихологів налаштовані оптимістично . Їх дослідження з цієї теми дали позитивні результати. Так, діти здебільшого отримують більше задоволення від уроків вивченнямови. Також, коли діти вивчають мови, вони також розмірковують про мову. Тому за допомогою вивчення іноземних мов вони знайомляться також з рідною. Завдяки цим знанням про мови вони мають користь впродовж всього життя. Можливо навіть краще починати з вивчення складних мов. Адже мозок дітей вчиться швидко і інтуїтивно. Бо йому байдуже, що запам’ятовувати: hello, ciao чи néih hóu!