Розмовник

uk У місті   »   cs Ve městě

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvacet pět]

Ve městě

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Chc--(j----na -ád-až-. C--- (---- n- n------- C-c- (-e-) n- n-d-a-í- ---------------------- Chci (jet) na nádraží. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Chci -je-- -a ----š-ě. C--- (---- n- l------- C-c- (-e-) n- l-t-š-ě- ---------------------- Chci (jet) na letiště. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. C--- (--t- -o---ntra. C--- (---- d- c------ C-c- (-e-) d- c-n-r-. --------------------- Chci (jet) do centra. 0
Як дістатися на вокзал? J-k -e -o-t-n- na-nád----? J-- s- d------ n- n------- J-k s- d-s-a-u n- n-d-a-í- -------------------------- Jak se dostanu na nádraží? 0
Як дістатися до аеропорту? Ja- se-dost-nu na--et----? J-- s- d------ n- l------- J-k s- d-s-a-u n- l-t-š-ě- -------------------------- Jak se dostanu na letiště? 0
Як дістатися до центру міста? J-- se --s---- ----ent-a? J-- s- d------ d- c------ J-k s- d-s-a-u d- c-n-r-? ------------------------- Jak se dostanu do centra? 0
Мені потрібне таксі. P-tře-u----a-i. P-------- t---- P-t-e-u-i t-x-. --------------- Potřebuji taxi. 0
Мені потрібна мапа міста. P--ře--ji -lá- mě--a. P-------- p--- m----- P-t-e-u-i p-á- m-s-a- --------------------- Potřebuji plán města. 0
Мені потрібен готель. P------ji-ho-el. P-------- h----- P-t-e-u-i h-t-l- ---------------- Potřebuji hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Chc- si -ron-j-out au-o. C--- s- p--------- a---- C-c- s- p-o-a-m-u- a-t-. ------------------------ Chci si pronajmout auto. 0
Ось моя кредитна картка. Tady -e m-je kre-itní ka-t-. T--- j- m--- k------- k----- T-d- j- m-j- k-e-i-n- k-r-a- ---------------------------- Tady je moje kreditní karta. 0
Ось мої права. T-dy--- --j-řid-č--ý-průkaz. T--- j- m-- ř------- p------ T-d- j- m-j ř-d-č-k- p-ů-a-. ---------------------------- Tady je můj řidičský průkaz. 0
Що можна оглянути в місті? C---e-- t-m-o m-stě-- --dě--? C- j- v t---- m---- k v------ C- j- v t-m-o m-s-ě k v-d-n-? ----------------------------- Co je v tomto městě k vidění? 0
Ідіть в старе місто. B-ž---d- s---ého měs-a. B---- d- s------ m----- B-ž-e d- s-a-é-o m-s-a- ----------------------- Běžte do starého města. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Z-ča-tnět- -e-o-r-ž-- j-z---m---em. Z--------- s- o------ j---- m------ Z-č-s-n-t- s- o-r-ž-í j-z-y m-s-e-. ----------------------------------- Zúčastněte se okružní jízdy městem. 0
Ідіть до порту. Běžt- ----ř-s-av-. B---- d- p-------- B-ž-e d- p-í-t-v-. ------------------ Běžte do přístavu. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Z--a--n--- -e o-ru-ní j-zdy př-s-----. Z--------- s- o------ j---- p--------- Z-č-s-n-t- s- o-r-ž-í j-z-y p-í-t-v-m- -------------------------------------- Zúčastněte se okružní jízdy přístavem. 0
Які є ще визначні місця? Ja-- -a--í pam-tih--n-s---jso- t--- -e---? J--- d---- p------------- j--- t--- j----- J-k- d-l-í p-m-t-h-d-o-t- j-o- t-d- j-š-ě- ------------------------------------------ Jaké další pamětihodnosti jsou tady ještě? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!