Розмовник

uk У місті   »   bs U gradu

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvadeset i pet]

U gradu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська боснійська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. H-i--/ --jela b-- ----el-e-ni--e s---ic-. H--- / h----- b-- d- ž---------- s------- H-i- / h-j-l- b-h d- ž-l-e-n-č-e s-a-i-e- ----------------------------------------- Htio / htjela bih do željezničke stanice. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. H-io-/ -tjel--bi-----aer----ma. H--- / h----- b-- d- a--------- H-i- / h-j-l- b-h d- a-r-d-o-a- ------------------------------- Htio / htjela bih do aerodroma. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. H-io - ----la bih--o cen-ra g-ad-. H--- / h----- b-- d- c----- g----- H-i- / h-j-l- b-h d- c-n-r- g-a-a- ---------------------------------- Htio / htjela bih do centra grada. 0
Як дістатися на вокзал? Ka-o -- d-đe- -o--el--zničk---t-n---? K--- d- d---- d- ž---------- s------- K-k- d- d-đ-m d- ž-l-e-n-č-e s-a-i-e- ------------------------------------- Kako da dođem do željezničke stanice? 0
Як дістатися до аеропорту? K--o-d- d--e- ----er--r--a? K--- d- d---- d- a--------- K-k- d- d-đ-m d- a-r-d-o-a- --------------------------- Kako da dođem do aerodroma? 0
Як дістатися до центру міста? K-k--d- -ođe--d- c--t-- g-a-a? K--- d- d---- d- c----- g----- K-k- d- d-đ-m d- c-n-r- g-a-a- ------------------------------ Kako da dođem do centra grada? 0
Мені потрібне таксі. T---am-----i. T----- t----- T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi. 0
Мені потрібна мапа міста. Treb-----an -r-da. T----- p--- g----- T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada. 0
Мені потрібен готель. Tr---m hot--. T----- h----- T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. H--o-/ -tj-l--b-- -z-a-m-t--a---. H--- / h----- b-- i-------- a---- H-i- / h-j-l- b-h i-n-j-i-i a-t-. --------------------------------- Htio / htjela bih iznajmiti auto. 0
Ось моя кредитна картка. Ov-j--j- --j-----ditn--ka---c-. O---- j- m--- k------- k------- O-d-e j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------- Ovdje je moja kreditna kartica. 0
Ось мої права. O-dj- -----ja---zač----o-vola. O---- j- m--- v------ d------- O-d-e j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ------------------------------ Ovdje je moja vozačka dozvola. 0
Що можна оглянути в місті? Šta -- --- v-d-eti-----a-u? Š-- s- i-- v------ u g----- Š-a s- i-a v-d-e-i u g-a-u- --------------------------- Šta se ima vidjeti u gradu? 0
Ідіть в старе місто. Id-te-- -ta---g--d. I---- u s---- g---- I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. N----v-t--obil--a---r--a. N-------- o------- g----- N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada. 0
Ідіть до порту. I--t--do---k-. I---- d- l---- I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. N--r-------b-l-zak -uke. N-------- o------- l---- N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke. 0
Які є ще визначні місця? K--e---- znam-n-to-t- p--t-je? K--- j-- z----------- p------- K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!