Розмовник

uk У місті   »   sr У граду

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [двадесет и пет]

25 [dvadeset i pet]

У граду

[U gradu]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська сербська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Х-е- / х-е-а -и--д--ж-лезни-к- -т--и--. Хтео / хтела бих до железничке станице. Х-е- / х-е-а б-х д- ж-л-з-и-к- с-а-и-е- --------------------------------------- Хтео / хтела бих до железничке станице. 0
Ht-- - ----a --h-do--e--z--č-----a----. Hteo / htela bih do železničke stanice. H-e- / h-e-a b-h d- ž-l-z-i-k- s-a-i-e- --------------------------------------- Hteo / htela bih do železničke stanice.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Хт-- ---тел----- д-------ром-. Хтео / хтела бих до аеродрома. Х-е- / х-е-а б-х д- а-р-д-о-а- ------------------------------ Хтео / хтела бих до аеродрома. 0
Hteo ---t--a bi--------o-ro-a. Hteo / htela bih do aerodroma. H-e- / h-e-a b-h d- a-r-d-o-a- ------------------------------ Hteo / htela bih do aerodroma.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Х-е--/ -т-л---и--д- це-т-а -рад-. Хтео / хтела бих до центра града. Х-е- / х-е-а б-х д- ц-н-р- г-а-а- --------------------------------- Хтео / хтела бих до центра града. 0
H----/-hte-a-bih do--e--r- -r---. Hteo / htela bih do centra grada. H-e- / h-e-a b-h d- c-n-r- g-a-a- --------------------------------- Hteo / htela bih do centra grada.
Як дістатися на вокзал? Как- ---и--- -- же-е-нич-е с------? Како да идем до железничке станице? К-к- д- и-е- д- ж-л-з-и-к- с-а-и-е- ----------------------------------- Како да идем до железничке станице? 0
K-ko d---d-m d--ž-lez--čk- -t-n-ce? Kako da idem do železničke stanice? K-k- d- i-e- d- ž-l-z-i-k- s-a-i-e- ----------------------------------- Kako da idem do železničke stanice?
Як дістатися до аеропорту? Ка----а---е- до --р-дром-? Како да идем до аеродрома? К-к- д- и-е- д- а-р-д-о-а- -------------------------- Како да идем до аеродрома? 0
Ka-- -a--de- -o-aerod-oma? Kako da idem do aerodroma? K-k- d- i-e- d- a-r-d-o-a- -------------------------- Kako da idem do aerodroma?
Як дістатися до центру міста? К----д----ем д-----тр- ---да? Како да идем до центра града? К-к- д- и-е- д- ц-н-р- г-а-а- ----------------------------- Како да идем до центра града? 0
Ka----a---em -----ntra gra--? Kako da idem do centra grada? K-k- d- i-e- d- c-n-r- g-a-a- ----------------------------- Kako da idem do centra grada?
Мені потрібне таксі. Т-е-а------и. Требам такси. Т-е-а- т-к-и- ------------- Требам такси. 0
Tr--am ---si. Trebam taksi. T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi.
Мені потрібна мапа міста. Т---а----а--гр-д-. Требам план града. Т-е-а- п-а- г-а-а- ------------------ Требам план града. 0
Tr-b-- plan --a-a. Trebam plan grada. T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada.
Мені потрібен готель. Т--б-----т-л. Требам хотел. Т-е-а- х-т-л- ------------- Требам хотел. 0
T-e--m h-t-l. Trebam hotel. T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Х-е--/-х---а б-- и-н---ити-аут-. Хтео / хтела бих изнајмити ауто. Х-е- / х-е-а б-х и-н-ј-и-и а-т-. -------------------------------- Хтео / хтела бих изнајмити ауто. 0
Hte- ---t-la --- ---aj-i-- -u-o. Hteo / htela bih iznajmiti auto. H-e- / h-e-a b-h i-n-j-i-i a-t-. -------------------------------- Hteo / htela bih iznajmiti auto.
Ось моя кредитна картка. О-д--ј- моја кр-ди-н---ар-ица. Овде је моја кредитна картица. О-д- ј- м-ј- к-е-и-н- к-р-и-а- ------------------------------ Овде је моја кредитна картица. 0
Ovd- je -oja--r--itna kartic-. Ovde je moja kreditna kartica. O-d- j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------ Ovde je moja kreditna kartica.
Ось мої права. О-д- ---моја--оз---а -о-вол-. Овде је моја возачка дозвола. О-д- ј- м-ј- в-з-ч-а д-з-о-а- ----------------------------- Овде је моја возачка дозвола. 0
Ovde-j--mo-- v-z---- --z--l-. Ovde je moja vozačka dozvola. O-d- j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ----------------------------- Ovde je moja vozačka dozvola.
Що можна оглянути в місті? Шт---- им- ----ти --гра--? Шта се има видети у граду? Ш-а с- и-а в-д-т- у г-а-у- -------------------------- Шта се има видети у граду? 0
Št--s- ----vide-i-- --adu? Šta se ima videti u gradu? Š-a s- i-a v-d-t- u g-a-u- -------------------------- Šta se ima videti u gradu?
Ідіть в старе місто. Идите-у--тари-г---. Идите у стари град. И-и-е у с-а-и г-а-. ------------------- Идите у стари град. 0
I-it----sta---g-a-. Idite u stari grad. I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad.
Візьміть участь в екскурсії до міста. Нап-а-------и-а-ак--р--а. Направите обилазак града. Н-п-а-и-е о-и-а-а- г-а-а- ------------------------- Направите обилазак града. 0
Napra--t- --il--ak gr-d-. Napravite obilazak grada. N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada.
Ідіть до порту. И-и-- -о--у-е. Идите до луке. И-и-е д- л-к-. -------------- Идите до луке. 0
I---- -----k-. Idite do luke. I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke.
Візьміть участь в екскурсії до порту. Н-п-а-и-е---илаза---у-e. Направите обилазак лукe. Н-п-а-и-е о-и-а-а- л-к-. ------------------------ Направите обилазак лукe. 0
Nap-a--t--o----z-k ---e. Napravite obilazak luke. N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke.
Які є ще визначні місця? К-је ј-ш -на--н--о-т----ст---? Које још знаменитости постоје? К-ј- ј-ш з-а-е-и-о-т- п-с-о-е- ------------------------------ Које још знаменитости постоје? 0
Ko-e još------n---s-------o-e? Koje još znamenitosti postoje? K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!