Розмовник

uk У місті   »   nn In the city

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [tjuefem]

In the city

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська нінорст Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. E- vi---il to--tasj-n-n. E- v-- t-- t------------ E- v-l t-l t-g-t-s-o-e-. ------------------------ Eg vil til togstasjonen. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Eg --l-t-l-fl-plas---. E- v-- t-- f---------- E- v-l t-l f-y-l-s-e-. ---------------------- Eg vil til flyplassen. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Eg---l til se--r-m. E- v-- t-- s------- E- v-l t-l s-n-r-m- ------------------- Eg vil til sentrum. 0
Як дістатися на вокзал? Kor---- kj---e--t-l to-----j-ne-? K------ k--- e- t-- t------------ K-r-e-s k-e- e- t-l t-g-t-s-o-e-? --------------------------------- Korleis kjem eg til togstasjonen? 0
Як дістатися до аеропорту? Ko-lei- --em--- ----flyp----e-? K------ k--- e- t-- f---------- K-r-e-s k-e- e- t-l f-y-l-s-e-? ------------------------------- Korleis kjem eg til flyplassen? 0
Як дістатися до центру міста? K-rl-is-kjem e- -il -e-trum? K------ k--- e- t-- s------- K-r-e-s k-e- e- t-l s-n-r-m- ---------------------------- Korleis kjem eg til sentrum? 0
Мені потрібне таксі. Eg --en--ei ---s--. E- t---- e- d------ E- t-e-g e- d-o-j-. ------------------- Eg treng ei drosje. 0
Мені потрібна мапа міста. E- tr--- e-t -a-t --e--b---. E- t---- e-- k--- o--- b---- E- t-e-g e-t k-r- o-e- b-e-. ---------------------------- Eg treng eit kart over byen. 0
Мені потрібен готель. E- tr-ng-eit ho---l. E- t---- e-- h------ E- t-e-g e-t h-t-l-. -------------------- Eg treng eit hotell. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. E--v-- -j--ne -ei----------. E- v-- g----- l---- e-- b--- E- v-l g-e-n- l-i-e e-n b-l- ---------------------------- Eg vil gjerne leige ein bil. 0
Ось моя кредитна картка. H-r er------ttk-rte- mitt. H-- e- k------------ m---- H-r e- k-e-i-t-o-t-t m-t-. -------------------------- Her er kredittkortet mitt. 0
Ось мої права. H-r-er -ø-----rte---i-t. H-- e- f---------- m---- H-r e- f-r-r-o-t-t m-t-. ------------------------ Her er førarkortet mitt. 0
Що можна оглянути в місті? K-a -r-de----s-å-i---en? K-- e- d-- å s-- i b---- K-a e- d-t å s-å i b-e-? ------------------------ Kva er det å sjå i byen? 0
Ідіть в старе місто. Gå-i -am-eb-e-. G- i g--------- G- i g-m-e-y-n- --------------- Gå i gamlebyen. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. D---p---mv--i-g-i-by-n. D-- p- o------- i b---- D-a p- o-v-s-n- i b-e-. ----------------------- Dra på omvising i byen. 0
Ідіть до порту. G------ha--a. G- t-- h----- G- t-l h-m-a- ------------- Gå til hamna. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Dra-p--bå-o-v-si-g. D-- p- b----------- D-a p- b-t-m-i-i-g- ------------------- Dra på båtomvising. 0
Які є ще визначні місця? Kva--n-- e- ve-dt-å ---? K-- a--- e- v---- å s--- K-a a-n- e- v-r-t å s-å- ------------------------ Kva anna er verdt å sjå? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!