Розмовник

uk У місті   »   ru В городе

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [двадцать пять]

25 [dvadtsatʹ pyatʹ]

В городе

[V gorode]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська російська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. М-е -ужн--на---кзал. М-- н---- н- в------ М-е н-ж-о н- в-к-а-. -------------------- Мне нужно на вокзал. 0
M-e--uzh-- -- -o-zal. M-- n----- n- v------ M-e n-z-n- n- v-k-a-. --------------------- Mne nuzhno na vokzal.
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. М-- н-ж-о-в -эропо--. М-- н---- в а-------- М-е н-ж-о в а-р-п-р-. --------------------- Мне нужно в аэропорт. 0
Mne --zh-- ---e-o--rt. M-- n----- v a-------- M-e n-z-n- v a-r-p-r-. ---------------------- Mne nuzhno v aeroport.
Я хотів би / хотіла б в центр міста. М-- -уж---- цен---города. М-- н---- в ц---- г------ М-е н-ж-о в ц-н-р г-р-д-. ------------------------- Мне нужно в центр города. 0
Mn- -u-hn----ts---- ----d-. M-- n----- v t----- g------ M-e n-z-n- v t-e-t- g-r-d-. --------------------------- Mne nuzhno v tsentr goroda.
Як дістатися на вокзал? К---м---п--а----н--в--з-л? К-- м-- п------ н- в------ К-к м-е п-п-с-ь н- в-к-а-? -------------------------- Как мне попасть на вокзал? 0
K---mne--opa-----a-v-kza-? K-- m-- p------ n- v------ K-k m-e p-p-s-ʹ n- v-k-a-? -------------------------- Kak mne popastʹ na vokzal?
Як дістатися до аеропорту? К---м-- ---ас-- в -эроп--т? К-- м-- п------ в а-------- К-к м-е п-п-с-ь в а-р-п-р-? --------------------------- Как мне попасть в аэропорт? 0
Kak--ne -op--t--v-a---por-? K-- m-- p------ v a-------- K-k m-e p-p-s-ʹ v a-r-p-r-? --------------------------- Kak mne popastʹ v aeroport?
Як дістатися до центру міста? Как -не --па--- в цент---оро-а? К-- м-- п------ в ц---- г------ К-к м-е п-п-с-ь в ц-н-р г-р-д-? ------------------------------- Как мне попасть в центр города? 0
Ka- mne-p----tʹ v -sen-- go-od-? K-- m-- p------ v t----- g------ K-k m-e p-p-s-ʹ v t-e-t- g-r-d-? -------------------------------- Kak mne popastʹ v tsentr goroda?
Мені потрібне таксі. М---н-ж-о---кс-. М-- н---- т----- М-е н-ж-о т-к-и- ---------------- Мне нужно такси. 0
Mn--n-z--o-t-ksi. M-- n----- t----- M-e n-z-n- t-k-i- ----------------- Mne nuzhno taksi.
Мені потрібна мапа міста. М-е н-ж-а -ар-- г--о--. М-- н---- к---- г------ М-е н-ж-а к-р-а г-р-д-. ----------------------- Мне нужна карта города. 0
M-e nu-hna--a-t---oro-a. M-- n----- k---- g------ M-e n-z-n- k-r-a g-r-d-. ------------------------ Mne nuzhna karta goroda.
Мені потрібен готель. М----ужн--г-------а. М-- н---- г--------- М-е н-ж-а г-с-и-и-а- -------------------- Мне нужна гостиница. 0
Mn- -u-h-a-go--i-i---. M-- n----- g---------- M-e n-z-n- g-s-i-i-s-. ---------------------- Mne nuzhna gostinitsa.
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Я-----л б- --хот-л- -- --я-- --ши----- --ок--. Я х---- б- / х----- б- в---- м----- н- п------ Я х-т-л б- / х-т-л- б- в-я-ь м-ш-н- н- п-о-а-. ---------------------------------------------- Я хотел бы / хотела бы взять машину на прокат. 0
Ya-khot----- ---h-t-----y ---atʹ-m----n---a prokat. Y- k----- b- / k------ b- v----- m------ n- p------ Y- k-o-e- b- / k-o-e-a b- v-y-t- m-s-i-u n- p-o-a-. --------------------------------------------------- Ya khotel by / khotela by vzyatʹ mashinu na prokat.
Ось моя кредитна картка. Во----я-креди-ная----т-чка. В-- м-- к-------- к-------- В-т м-я к-е-и-н-я к-р-о-к-. --------------------------- Вот моя кредитная карточка. 0
Vo- m-ya---ed--nay- k-rtoc-k-. V-- m--- k--------- k--------- V-t m-y- k-e-i-n-y- k-r-o-h-a- ------------------------------ Vot moya kreditnaya kartochka.
Ось мої права. Во- мо- в-ди-ел-ски--пра-а. В-- м-- в----------- п----- В-т м-и в-д-т-л-с-и- п-а-а- --------------------------- Вот мои водительские права. 0
Vo- -o- -o-itelʹ-kiy- p--va. V-- m-- v------------ p----- V-t m-i v-d-t-l-s-i-e p-a-a- ---------------------------- Vot moi voditelʹskiye prava.
Що можна оглянути в місті? Что ----о----де---в-г-р--е? Ч-- м---- у------ в г------ Ч-о м-ж-о у-и-е-ь в г-р-д-? --------------------------- Что можно увидеть в городе? 0
Ch-o--ozhno --i---- v --ro-e? C--- m----- u------ v g------ C-t- m-z-n- u-i-e-ʹ v g-r-d-? ----------------------------- Chto mozhno uvidetʹ v gorode?
Ідіть в старе місто. Идит--- -т---й ---о-. И---- в с----- г----- И-и-е в с-а-ы- г-р-д- --------------------- Идите в старый город. 0
I-it------a--- go-od. I---- v s----- g----- I-i-e v s-a-y- g-r-d- --------------------- Idite v staryy gorod.
Візьміть участь в екскурсії до міста. Со----и-е -б----ую э-ск----ю-п---ор--у. С-------- о------- э-------- п- г------ С-в-р-и-е о-з-р-у- э-с-у-с-ю п- г-р-д-. --------------------------------------- Совершите обзорную экскурсию по городу. 0
S--ers-i---o-z-rnuyu ek--ursi---po----od-. S--------- o-------- e--------- p- g------ S-v-r-h-t- o-z-r-u-u e-s-u-s-y- p- g-r-d-. ------------------------------------------ Sovershite obzornuyu ekskursiyu po gorodu.
Ідіть до порту. С-одит----п---. С------ в п---- С-о-и-е в п-р-. --------------- Сходите в порт. 0
Skho--te-v po--. S------- v p---- S-h-d-t- v p-r-. ---------------- Skhodite v port.
Візьміть участь в екскурсії до порту. Съезд--- ---э-ску---ю по порту. С------- н- э-------- п- п----- С-е-д-т- н- э-с-у-с-ю п- п-р-у- ------------------------------- Съездите на экскурсию по порту. 0
Sʺy-------na--k-k-r-i---p--p-r--. S-------- n- e--------- p- p----- S-y-z-i-e n- e-s-u-s-y- p- p-r-u- --------------------------------- Sʺyezdite na ekskursiyu po portu.
Які є ще визначні місця? Как----ос--пр-м----ель---ти е--ь -ро-е--о-о? К---- д-------------------- е--- к---- т---- К-к-е д-с-о-р-м-ч-т-л-н-с-и е-т- к-о-е т-г-? -------------------------------------------- Какие достопримечательности есть кроме того? 0
Kakiye---st-p-i-echa-e-ʹnost- ------k--m- -o--? K----- d--------------------- y---- k---- t---- K-k-y- d-s-o-r-m-c-a-e-ʹ-o-t- y-s-ʹ k-o-e t-g-? ----------------------------------------------- Kakiye dostoprimechatelʹnosti yestʹ krome togo?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!