М----р--- н---а-за-.
Мне трэба на вакзал.
М-е т-э-а н- в-к-а-.
--------------------
Мне трэба на вакзал. 0 Mn- --eba-na---k---.Mne treba na vakzal.M-e t-e-a n- v-k-a-.--------------------Mne treba na vakzal.
М----р--- - а--а-о--.
Мне трэба ў аэрапорт.
М-е т-э-а ў а-р-п-р-.
---------------------
Мне трэба ў аэрапорт. 0 M-e----ba - a--a-ort.Mne treba u aeraport.M-e t-e-a u a-r-p-r-.---------------------Mne treba u aeraport.
Мне-т---а-ў цэн-р -орад-.
Мне трэба ў цэнтр горада.
М-е т-э-а ў ц-н-р г-р-д-.
-------------------------
Мне трэба ў цэнтр горада. 0 Mne--re-- u-t---tr -o-a--.Mne treba u tsentr gorada.M-e t-e-a u t-e-t- g-r-d-.--------------------------Mne treba u tsentr gorada.
Я- мне--р---ц---- --к--л?
Як мне трапіць на вакзал?
Я- м-е т-а-і-ь н- в-к-а-?
-------------------------
Як мне трапіць на вакзал? 0 Y-- mne tr-p---- na--akz--?Yak mne trapіts’ na vakzal?Y-k m-e t-a-і-s- n- v-k-a-?---------------------------Yak mne trapіts’ na vakzal?
Я---н----ап----у аэр-пор-?
Як мне трапіць у аэрапорт?
Я- м-е т-а-і-ь у а-р-п-р-?
--------------------------
Як мне трапіць у аэрапорт? 0 Y-----e---a--t-’-----r----t?Yak mne trapіts’ u aeraport?Y-k m-e t-a-і-s- u a-r-p-r-?----------------------------Yak mne trapіts’ u aeraport?
Я---н- тр-піц--у -э-тр -орада?
Як мне трапіць у цэнтр горада?
Я- м-е т-а-і-ь у ц-н-р г-р-д-?
------------------------------
Як мне трапіць у цэнтр горада? 0 Y-k m---t-a-іts’------ntr-go---a?Yak mne trapіts’ u tsentr gorada?Y-k m-e t-a-і-s- u t-e-t- g-r-d-?---------------------------------Yak mne trapіts’ u tsentr gorada?
Мн----т--б--- ----а---р-д-.
Мне патрэбная карта горада.
М-е п-т-э-н-я к-р-а г-р-д-.
---------------------------
Мне патрэбная карта горада. 0 M----at---n--- ----a -o---a.Mne patrebnaya karta gorada.M-e p-t-e-n-y- k-r-a g-r-d-.----------------------------Mne patrebnaya karta gorada.
Я-ха-е---ы----а---а -ы ўз-ць напра--т -аш-ну.
Я хацеў бы / хацела бы ўзяць напракат машыну.
Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- ў-я-ь н-п-а-а- м-ш-н-.
---------------------------------------------
Я хацеў бы / хацела бы ўзяць напракат машыну. 0 Ya--h----- -- /--h-tsela by -z--ts’ ----a--t-ma-hyn-.Ya khatseu by / khatsela by uzyats’ naprakat mashynu.Y- k-a-s-u b- / k-a-s-l- b- u-y-t-’ n-p-a-a- m-s-y-u------------------------------------------------------Ya khatseu by / khatsela by uzyats’ naprakat mashynu.
Більше мов
Натисніть на прапор!
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль.
Я хацеў бы / хацела бы ўзяць напракат машыну.
Ya khatseu by / khatsela by uzyats’ naprakat mashynu.
Ш-о -о------г-ядз----- го-а--е?
Што можна паглядзець у горадзе?
Ш-о м-ж-а п-г-я-з-ц- у г-р-д-е-
-------------------------------
Што можна паглядзець у горадзе? 0 Sh-o-m-z--a pa-lyad-et-- - -or-d-e?Shto mozhna paglyadzets’ u goradze?S-t- m-z-n- p-g-y-d-e-s- u g-r-d-e------------------------------------Shto mozhna paglyadzets’ u goradze?
С-ад---- ------ы ---а-!
Схадзіце ў стары горад!
С-а-з-ц- ў с-а-ы г-р-д-
-----------------------
Схадзіце ў стары горад! 0 S----z-tse---s---y----a-!Skhadzіtse u stary gorad!S-h-d-і-s- u s-a-y g-r-d--------------------------Skhadzіtse u stary gorad!
С-----це ў----т!
Схадзіце ў порт!
С-а-з-ц- ў п-р-!
----------------
Схадзіце ў порт! 0 Sk-ad----e-u po-t!Skhadzіtse u port!S-h-d-і-s- u p-r-!------------------Skhadzіtse u port!
Якія ---- --ав-та-ц- т-т ёс-ь ---а-- -эта-а?
Якія яшчэ славутасці тут ёсць акрамя гэтага?
Я-і- я-ч- с-а-у-а-ц- т-т ё-ц- а-р-м- г-т-г-?
--------------------------------------------
Якія яшчэ славутасці тут ёсць акрамя гэтага? 0 Y-kі-a-ya----e---avu-a-tsі t---y--ts- --ra-y---e----?Yakіya yashche slavutastsі tut yosts’ akramya getaga?Y-k-y- y-s-c-e s-a-u-a-t-і t-t y-s-s- a-r-m-a g-t-g-?-----------------------------------------------------Yakіya yashche slavutastsі tut yosts’ akramya getaga?
Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов.
Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов.
Існує близько 20 слов’янських мов.
Найважливішою серед них є російська.
Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою.
Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв.
Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи.
Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови.
До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька.
Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами.
Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська.
Крім того, є багато інших слов’янських мов.
Але ними розмовляє відносно мало людей.
Слов’янські мови походять від спільної прамови.
З неї відносно пізно розвинулися окремі мови.
Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови.
Лексика слов’янських мов значною мірою подібна.
Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно.
З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними.
Це означає, що вони містять ще багато старих структур.
Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми.
Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників.
З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬
Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську.
Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних.
Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах.
Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою.
Але не бійтеся – все буде добре! Або польською:
Wszystko będzie dobrze!