Розмовник

uk У місті   »   no I byen

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [tjuefem]

I byen

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська норвезька Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. J----i- --- t-gs-a-j-n--. J-- v-- t-- t------------ J-g v-l t-l t-g-t-s-o-e-. ------------------------- Jeg vil til togstasjonen. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Je- v---ti-----p-a--e-. J-- v-- t-- f---------- J-g v-l t-l f-y-l-s-e-. ----------------------- Jeg vil til flyplassen. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. J---vi- ti---en-ru-. J-- v-- t-- s------- J-g v-l t-l s-n-r-m- -------------------- Jeg vil til sentrum. 0
Як дістатися на вокзал? H--r-a- -o-me----g-ti--t-gs-a---ne-? H------ k----- j-- t-- t------------ H-o-d-n k-m-e- j-g t-l t-g-t-s-o-e-? ------------------------------------ Hvordan kommer jeg til togstasjonen? 0
Як дістатися до аеропорту? Hv--dan -o-mer je----l-f-ypla---n? H------ k----- j-- t-- f---------- H-o-d-n k-m-e- j-g t-l f-y-l-s-e-? ---------------------------------- Hvordan kommer jeg til flyplassen? 0
Як дістатися до центру міста? H-or--- --m-er jeg ti--se-tr-m? H------ k----- j-- t-- s------- H-o-d-n k-m-e- j-g t-l s-n-r-m- ------------------------------- Hvordan kommer jeg til sentrum? 0
Мені потрібне таксі. Jeg t--nger-e- -ro---. J-- t------ e- d------ J-g t-e-g-r e- d-o-j-. ---------------------- Jeg trenger en drosje. 0
Мені потрібна мапа міста. J-- tr--g-r-et (--)-art. J-- t------ e- (-------- J-g t-e-g-r e- (-y-k-r-. ------------------------ Jeg trenger et (by)kart. 0
Мені потрібен готель. Je--tr-ng-- -- -ote-l. J-- t------ e- h------ J-g t-e-g-r e- h-t-l-. ---------------------- Jeg trenger et hotell. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. J-g ø-s-e- - ---e e- ---. J-- ø----- å l--- e- b--- J-g ø-s-e- å l-i- e- b-l- ------------------------- Jeg ønsker å leie en bil. 0
Ось моя кредитна картка. He--er ---d--tko-te- mi--. H-- e- k------------ m---- H-r e- k-e-i-t-o-t-t m-t-. -------------------------- Her er kredittkortet mitt. 0
Ось мої права. H-- -r fø-er-ort-t --tt. H-- e- f---------- m---- H-r e- f-r-r-o-t-t m-t-. ------------------------ Her er førerkortet mitt. 0
Що можна оглянути в місті? H-a----d-t---se - bye-? H-- e- d-- å s- i b---- H-a e- d-t å s- i b-e-? ----------------------- Hva er det å se i byen? 0
Ідіть в старе місто. Gå--å--a---by-n. G- p- g--------- G- p- g-m-e-y-n- ---------------- Gå på gamlebyen. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. D-a på---ghtsee-ng-i----n. D-- p- s---------- i b---- D-a p- s-g-t-e-i-g i b-e-. -------------------------- Dra på sightseeing i byen. 0
Ідіть до порту. Gå --l -avn-. G- t-- h----- G- t-l h-v-a- ------------- Gå til havna. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. D-a p--båts-g-----in-. D-- p- b-------------- D-a p- b-t-i-h-s-e-n-. ---------------------- Dra på båtsightseeing. 0
Які є ще визначні місця? H-i-ke s---r-i--et-- -inn-s det-ell-r-? H----- s------------ f----- d-- e------ H-i-k- s-v-r-i-h-t-r f-n-e- d-t e-l-r-? --------------------------------------- Hvilke severdigheter finnes det ellers? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!