Розмовник

uk В аеропорту   »   sq Nё aeroport

35 [тридцять п’ять]

В аеропорту

В аеропорту

35 [tridhjetёepesё]

Nё aeroport

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла би забронювати квиток до Афін. Du------eze--oj-njё-f-ut-ri- -ёr ---in-. D-- t- r------- n-- f------- p-- A------ D-a t- r-z-r-o- n-ё f-u-u-i- p-r A-h-n-. ---------------------------------------- Dua tё rezervoj njё fluturim pёr Athinё. 0
Це прямий рейс? A ёsh-ё---- -------m d-r-kt? A ё---- n-- f------- d------ A ё-h-ё n-ë f-u-u-i- d-r-k-? ---------------------------- A ёshtё një fluturim direkt? 0
Будь-ласка, місце біля вікна, для некурящих. N-- v-----fё--dr-ta-es- ku -’p-h-- --h-n. N-- v--- a--- d-------- k- s------ d----- N-ё v-n- a-ё- d-i-a-e-, k- s-p-h-t d-h-n- ----------------------------------------- Njё vend afёr dritares, ku s’pihet duhan. 0
Я хотів би / хотіла би підтвердити мою броню. D---tё k--fi-m-j r--e-v--i-. D-- t- k-------- r---------- D-a t- k-n-i-m-j r-z-r-i-i-. ---------------------------- Dua tё konfirmoj rezervimin. 0
Я хотів би / хотіла би скасувати мою броню. Du---ё--nu-------ze-v--i-. D-- t- a------ r---------- D-a t- a-u-l-j r-z-r-i-i-. -------------------------- Dua tё anulloj rezervimin. 0
Я хотів би / хотіла би перенести замовлення моєї броні. D-a-t- --ry-h-------r-i---. D-- t- n------- r---------- D-a t- n-r-s-o- r-z-r-i-i-. --------------------------- Dua tё ndryshoj rezervimin. 0
Коли найближчий рейс до Риму? Ku- --s-- a--on-----tё- p-- ---ё? K-- n---- a----- t----- p-- R---- K-r n-s-t a-i-n- t-e-ё- p-r R-m-? --------------------------------- Kur niset avioni tjetёr pёr Romё? 0
Є ще два вільних місця? A------e--- ve--e b---? A k- d-- d- v---- b---- A k- d-e d- v-n-e b-s-? ----------------------- A ka dhe dy vende bosh? 0
Ні, є лише одне вільне місце. Jo-----i--e--m-n-ё v--d--o-h. J-- k--- v---- n-- v--- b---- J-, k-m- v-t-m n-ё v-n- b-s-. ----------------------------- Jo, kemi vetёm njё vend bosh. 0
Коли ми приземляємося? Kur -- -----em---ё tok-? K-- d- t- u---- n- t---- K-r d- t- u-e-i n- t-k-? ------------------------ Kur do tё ulemi nё tokё? 0
Коли ми прибуваємо? Ku- ar-ijm--a-je? K-- a------ a---- K-r a-r-j-ё a-j-? ----------------- Kur arrijmё atje? 0
Коли їздить автобус в центр міста? Kur-ni----au--busi -ё-qen-ё-? K-- n---- a------- n- q------ K-r n-s-t a-t-b-s- n- q-n-ё-? ----------------------------- Kur niset autobusi nё qendёr? 0
Це Ваша валіза? V----hj- -u-----ht---j-? V------- j--- ё---- k--- V-l-x-j- j-a- ё-h-ё k-o- ------------------------ Valixhja juaj ёshtё kjo? 0
Це Ваша сумка? Ça--a --a- ё-----k--? Ç---- j--- ё---- k--- Ç-n-a j-a- ё-h-ё k-o- --------------------- Çanta juaj ёshtё kjo? 0
Це Ваш багаж? Ba-azh--j--- ё--tё--y? B------ j--- ё---- k-- B-g-z-i j-a- ё-h-ё k-? ---------------------- Bagazhi juaj ёshtё ky? 0
Як багато багажу я можу взяти? Sa-b--a-h--u-d t- -a-r? S- b----- m--- t- m---- S- b-g-z- m-n- t- m-r-? ----------------------- Sa bagazh mund tё marr? 0
Двадцять кілограм. Njёze--k---. N----- k---- N-ё-e- k-l-. ------------ Njёzet kile. 0
Що, тільки двадцять кілограм? Ç-a----vetёm---ё-e---i-e? Ç----- v---- n----- k---- Ç-a-ё- v-t-m n-ё-e- k-l-? ------------------------- Çfarё, vetёm njёzet kile? 0

Навчання змінює мозок

Хто багато займається спортом – формує власне тіло. Але можливо, мабуть, також свій мозок тренувати. Це означає, хто бажає добре вивчати мови, потребує не лише таланту. Так само важливо регулярно тренуватися. Адже тренування може позитивно впливати на структури мозку. Звісно, особливий талант до мов як правило природжений. Однак інтенсивне тренування може змінювати певні структури мозку. Обсяг мовного центру зростає. Також змінюються нервові клітини людей, які багато тренуються. Довго вважали, що мозок не має можливості змінюватися. Вважалося: що ми не вивчили в дитинстві, ми не вивчимо більше ніколи. Але дослідники мозку дійшли зовсім іншого висновку. Вони змогли показати, що наш мозок залишається рухливим і діяльним впродовж життя. Можна сказати, він функціонує як м’яза. Тому його можна розбудовувати до похилого віку. Кожен Input (ввід) обробляється в мозку. Коли мозок натренований, він обробляє Inputs (вхідну інформацію) набагато краще. Це означає, що він працює швидше та ефективніше. Цей принцип справедливий рівною мірою для молодих та старих людей. Але не обов’язково слід вчитися, щоб тренувати свій мозок. Читання також дуже добре тренування. Особливо нашому мовному центру сприяє вибаглива література. Це означає, що наша лексика стає більше. До того ж покращується наше відчуття мови. Цікаво, що мову обробляє не лише мовний центр. Область, яка керує моторикою, також переробляє новий зміст. Тому важливо, якомога частіше стимулювати весь мозок. Отож: рухайтеся своїм тілом ТА ворушіть мозок!