Розмовник

uk Прислівники   »   sq Ndajfoljet

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

100 [njёqind]

Ndajfoljet

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи nj-h--ё – ---rё n------ – k---- n-ё-e-ё – k-r-ё --------------- njёherё – kurrё 0
Ви вже були в Берліні? A -eni qe-ё--d-n--herё-n- -e----? A k--- q--- n--------- n- B------ A k-n- q-n- n-o-j-h-r- n- B-r-i-? --------------------------------- A keni qenё ndonjёherё nё Berlin? 0
Ні, ще ніколи. Jo--asn-----ё. J-- a--------- J-, a-n-ё-e-ё- -------------- Jo, asnjёherё. 0
Хто-небудь – ніхто d--u-h-- --ku-h d----- – a----- d-k-s- – a-k-s- --------------- dikush – askush 0
Ви знаєте тут кого-небудь? A-n-i-ni-----j-? A n----- n------ A n-i-n- n-o-j-? ---------------- A njihni ndonjё? 0
Ні, я не знаю тут нікого. Jo,---k njo--nj-r- kё-u. J-- n-- n--- n---- k---- J-, n-k n-o- n-e-i k-t-. ------------------------ Jo, nuk njoh njeri kёtu. 0
ще – більше ні ak-------o -ё a---- – j- m- a-o-a – j- m- ------------- akoma – jo mё 0
Ви тут ще надовго залишаєтеся? A-d- r-i-i-ak-ma-g---ё --tu? A d- r---- a---- g---- k---- A d- r-i-i a-o-a g-a-ё k-t-? ---------------------------- A do rrini akoma gjatё kёtu? 0
Ні, я залишаюся ненадовго. Jo,--u- r-i -ё-gjatё kё--. J-- n-- r-- m- g---- k---- J-, n-k r-i m- g-a-ё k-t-. -------------------------- Jo, nuk rri mё gjatё kёtu. 0
ще щось – більше нічого ako-a -- –--o-mё a---- m- – j- m- a-o-a m- – j- m- ---------------- akoma mё – jo mё 0
Хочете ще щось випити? A-d-s-ir--i-tё-pin- -k---? A d-------- t- p--- a----- A d-s-i-o-i t- p-n- a-o-a- -------------------------- A dёshironi tё pini akoma? 0
Ні, я не хочу більше нічого. J-,-s-du---ё. J-- s---- m-- J-, s-d-a m-. ------------- Jo, s’dua mё. 0
вже щось – ще нічого d---a –-a-om--a-g-ё d---- – a---- a---- d-ç-a – a-o-a a-g-ё ------------------- diçka – akoma asgjё 0
Ви вже щось з’їли? A ---- ngrёn- -don-- ---? A k--- n----- n----- g--- A k-n- n-r-n- n-o-j- g-ё- ------------------------- A keni ngrёnё ndonjё gjё? 0
Ні, я ще нічого не їв / їла. Jo, -’k-m-----nё--k--- -s-j-. J-- s---- n----- a---- a----- J-, s-k-m n-r-n- a-o-a a-g-ё- ----------------------------- Jo, s’kam ngrёnё akoma asgjё. 0
ще хто-небудь – більше ніхто n-on-ё-ak--a - a-k-sh--ё n----- a---- – a----- m- n-o-j- a-o-a – a-k-s- m- ------------------------ ndonjё akoma – askush mё 0
Бажає ще хто-небудь кави? A --sh-r--------- t----r-n-ё k--e? A d------- d----- t----- n-- k---- A d-s-i-o- d-k-s- t-e-ё- n-ё k-f-? ---------------------------------- A dёshiron dikush tjetёr njё kafe? 0
Ні, більше ніхто. J-, a-k------. J-- a----- m-- J-, a-k-s- m-. -------------- Jo, askush mё. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…