Розмовник

uk Заперечення 2   »   sq Mohore 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [gjashtёdhjetёepesё]

Mohore 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська албанська Відтворити більше
Перстень дорогий? A -sh---e-sh-ren-tё -na-a? A ё---- e s-------- u----- A ё-h-ё e s-t-e-j-ё u-a-a- -------------------------- A ёshtё e shtrenjtё unaza? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. Jo,-k--hton-v--ёm n-ёq-nd-eu-o. J-- k------ v---- n------ e---- J-, k-s-t-n v-t-m n-ё-i-d e-r-. ------------------------------- Jo, kushton vetёm njёqind euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Po- -nё--am-v--ёm pe-ёd-j-t-. P-- u-- k-- v---- p---------- P-r u-ё k-m v-t-m p-s-d-j-t-. ----------------------------- Por unё kam vetёm pesёdhjetё. 0
Ти вже готовий / готова? A je ----? A j- g---- A j- g-t-? ---------- A je gati? 0
Ні, ще ні. J-,-ako-a jo. J-- a---- j-- J-, a-o-a j-. ------------- Jo, akoma jo. 0
Але скоро буду готовий / готова. Po- do tё --m gati---n- -hpejt. P-- d- t- j-- g--- t--- s------ P-r d- t- j-m g-t- t-n- s-p-j-. ------------------------------- Por do tё jem gati tani shpejt. 0
Хочеш ще супу? A d- -ё--ё------ё? A d- p------ s---- A d- p-r-ё-i s-p-? ------------------ A do pёrsёri supё? 0
Ні, я більше не хочу. J---nu- -ua--ё. J-- n-- d-- m-- J-, n-k d-a m-. --------------- Jo, nuk dua mё. 0
Але ще одне морозиво. Po- nj--akul-or-. P-- n-- a-------- P-r n-ё a-u-l-r-. ----------------- Por njё akullore. 0
Ти довго вже тут живеш? A ke-i-----ё q- b-non----tu? A k--- s---- q- b----- k---- A k-n- s-u-ё q- b-n-n- k-t-? ---------------------------- A keni shumё qё banoni kёtu? 0
Ні, тільки місяць. Jo---e--m-----m--j. J-- v---- n-- m---- J-, v-t-m n-ё m-a-. ------------------- Jo, vetёm njё muaj. 0
Але я знаю вже багато людей. Po----oh--h----n----------mё. P-- n--- s---- n----- t------ P-r n-o- s-u-ё n-e-ё- t-s-m-. ----------------------------- Por njoh shumё njerёz tashmё. 0
Їдеш завтра додому? A do------s-sh-p-r n- --t-p- nes--? A d- t- n----- p-- n- s----- n----- A d- t- n-s-s- p-r n- s-t-p- n-s-r- ----------------------------------- A do tё nisesh pёr nё shtёpi nesёr? 0
Ні, тільки у вихідні. Jo---ё fun--a-ё. J-- n- f-------- J-, n- f-n-j-v-. ---------------- Jo, nё fundjavё. 0
Але я повертаюся вже у неділю. P-- d-----kt-ehem-tё -iel--. P-- d- t- k------ t- d------ P-r d- t- k-h-h-m t- d-e-ё-. ---------------------------- Por do tё kthehem tё dielёn. 0
Твоя дочка вже доросла? A--- --h-ё--rit-r -a-za? A t- ё---- r----- v----- A t- ё-h-ё r-i-u- v-j-a- ------------------------ A tё ёshtё rritur vajza? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Jo, ---t- --tёm-sh-a-ёm-ёdh-etё-vjeç. J-- ё---- v---- s-------------- v---- J-, ё-h-ё v-t-m s-t-t-m-ё-h-e-ё v-e-. ------------------------------------- Jo, ёshtё vetёm shtatёmbёdhjetё vjeç. 0
Але вона вже має хлопця. P---k--t-s-mё--j- s-o-. P-- k- t----- n-- s---- P-r k- t-s-m- n-ё s-o-. ----------------------- Por ka tashmё njё shok. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!