Ordliste

nn to have to do something / must   »   uk Щось мусити

72 [syttito]

to have to do something / must

to have to do something / must

72 [сімдесят два]

72 [simdesyat dva]

Щось мусити

[Shchosʹ musyty]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
måtte М-с-ти М----- М-с-т- ------ Мусити 0
Musy-y M----- M-s-t- ------ Musyty
Eg må sende brevet. Я м----відправит- л-с-. Я м--- в--------- л---- Я м-ш- в-д-р-в-т- л-с-. ----------------------- Я мушу відправити лист. 0
YA----h- vid-ra-y-- -ys-. Y- m---- v--------- l---- Y- m-s-u v-d-r-v-t- l-s-. ------------------------- YA mushu vidpravyty lyst.
Eg må betale hotellet. Я--уш- -а-ла--т- -----т-л-. Я м--- з-------- з- г------ Я м-ш- з-п-а-и-и з- г-т-л-. --------------------------- Я мушу заплатити за готель. 0
Y- ----u-zap--t--- -a hote--. Y- m---- z-------- z- h------ Y- m-s-u z-p-a-y-y z- h-t-l-. ----------------------------- YA mushu zaplatyty za hotelʹ.
Du må stå opp tidleg. Ти м-си- в-та----а-о. Т- м---- в----- р---- Т- м-с-ш в-т-т- р-н-. --------------------- Ти мусиш встати рано. 0
Ty --s-s- -s-a-- ----. T- m----- v----- r---- T- m-s-s- v-t-t- r-n-. ---------------------- Ty musysh vstaty rano.
Du må jobbe mykje. Т- ----ш-б-г--- пра-ю---и. Т- м---- б----- п--------- Т- м-с-ш б-г-т- п-а-ю-а-и- -------------------------- Ти мусиш багато працювати. 0
T--m--ysh--ah--- p-a--yu-at-. T- m----- b----- p----------- T- m-s-s- b-h-t- p-a-s-u-a-y- ----------------------------- Ty musysh bahato pratsyuvaty.
Du må kome tidsnok. Т- -усиш бу-и---нкт---ьни-. Т- м---- б--- п------------ Т- м-с-ш б-т- п-н-т-а-ь-и-. --------------------------- Ти мусиш бути пунктуальним. 0
T- ----s- but- -----ua----m. T- m----- b--- p------------ T- m-s-s- b-t- p-n-t-a-ʹ-y-. ---------------------------- Ty musysh buty punktualʹnym.
Han må fylle bensin. Він муси-------а-и-ис-. В-- м----- з----------- В-н м-с-т- з-п-а-и-и-я- ----------------------- Він мусить заправитися. 0
V-------tʹ-zap-a-----y-. V-- m----- z------------ V-n m-s-t- z-p-a-y-y-y-. ------------------------ Vin musytʹ zapravytysya.
Han må reparere bilen. В-н-му--ть ре---ту--ти -вт--о-іл-. В-- м----- р---------- а---------- В-н м-с-т- р-м-н-у-а-и а-т-м-б-л-. ---------------------------------- Він мусить ремонтувати автомобіль. 0
V-n-m-s-tʹ-r-mont--at- ----m---l-. V-- m----- r---------- a---------- V-n m-s-t- r-m-n-u-a-y a-t-m-b-l-. ---------------------------------- Vin musytʹ remontuvaty avtomobilʹ.
Han må vaske bilen. В-н--ус-ть-м--- --т-мобіл-. В-- м----- м--- а---------- В-н м-с-т- м-т- а-т-м-б-л-. --------------------------- Він мусить мити автомобіль. 0
V-n-mus-tʹ----y-avtomo---ʹ. V-- m----- m--- a---------- V-n m-s-t- m-t- a-t-m-b-l-. --------------------------- Vin musytʹ myty avtomobilʹ.
Ho må handle. В-на------- р--и-- --к---. В--- м----- р----- з------ В-н- м-с-т- р-б-т- з-к-п-. -------------------------- Вона мусить робити закупи. 0
V----mu-y-ʹ -ob-t--zakupy. V--- m----- r----- z------ V-n- m-s-t- r-b-t- z-k-p-. -------------------------- Vona musytʹ robyty zakupy.
Ho må vaske husveret. В--- мус-т--п----ати-к---ти-у. В--- м----- п------- к-------- В-н- м-с-т- п-и-р-т- к-а-т-р-. ------------------------------ Вона мусить прибрати квартиру. 0
Vo-a mus-t- pry--a-y k-------. V--- m----- p------- k-------- V-n- m-s-t- p-y-r-t- k-a-t-r-. ------------------------------ Vona musytʹ prybraty kvartyru.
Ho må vaske tøy. В-н- м----ь прат- -і-и---. В--- м----- п---- б------- В-н- м-с-т- п-а-и б-л-з-у- -------------------------- Вона мусить прати білизну. 0
Von- m-s--- pra-y--il-znu. V--- m----- p---- b------- V-n- m-s-t- p-a-y b-l-z-u- -------------------------- Vona musytʹ praty bilyznu.
Vi må snart gå på skulen. М--м-с-мо---г-йно -ти -- ш--ли. М- м----- н------ й-- д- ш----- М- м-с-м- н-г-й-о й-и д- ш-о-и- ------------------------------- Ми мусимо негайно йти до школи. 0
My---symo n-ha-̆n--y̆ty-d--shko--. M- m----- n------- y--- d- s------ M- m-s-m- n-h-y-n- y-t- d- s-k-l-. ---------------------------------- My musymo nehay̆no y̆ty do shkoly.
Vi må snart gå på jobb. Ми-му--м- -е-ай-- йт---а роб-т-. М- м----- н------ й-- н- р------ М- м-с-м- н-г-й-о й-и н- р-б-т-. -------------------------------- Ми мусимо негайно йти на роботу. 0
My-mu-y-o-n--a--n- -̆-y na -o---u. M- m----- n------- y--- n- r------ M- m-s-m- n-h-y-n- y-t- n- r-b-t-. ---------------------------------- My musymo nehay̆no y̆ty na robotu.
Vi må snart gå til legen. М- -уси-о -е-а--о --- д--лікаря. М- м----- н------ й-- д- л------ М- м-с-м- н-г-й-о й-и д- л-к-р-. -------------------------------- Ми мусимо негайно йти до лікаря. 0
My m-sy-o-n-h--̆n- y-t- do---k--ya. M- m----- n------- y--- d- l------- M- m-s-m- n-h-y-n- y-t- d- l-k-r-a- ----------------------------------- My musymo nehay̆no y̆ty do likarya.
De må vente på bussen. Ви мус-т--чекати на а-то-у-. В- м----- ч----- н- а------- В- м-с-т- ч-к-т- н- а-т-б-с- ---------------------------- Ви мусите чекати на автобус. 0
V--m--y-- --e---y-na-a----us. V- m----- c------ n- a------- V- m-s-t- c-e-a-y n- a-t-b-s- ----------------------------- Vy musyte chekaty na avtobus.
De må vente på toget. Ви---сите-ч-кат- -а --їз-. В- м----- ч----- н- п----- В- м-с-т- ч-к-т- н- п-ї-д- -------------------------- Ви мусите чекати на поїзд. 0
Vy mus-t--c-e-at- ---p-i--d. V- m----- c------ n- p------ V- m-s-t- c-e-a-y n- p-i-z-. ---------------------------- Vy musyte chekaty na poïzd.
De må vente på drosjen. В-----ит- ----ти--- -а---. В- м----- ч----- н- т----- В- м-с-т- ч-к-т- н- т-к-і- -------------------------- Ви мусите чекати на таксі. 0
Vy-mu--t- che--ty na----s-. V- m----- c------ n- t----- V- m-s-t- c-e-a-y n- t-k-i- --------------------------- Vy musyte chekaty na taksi.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Kvifor finst det så mange ulike språk?

I dag er det meir enn 6.000 språk i verda. Difor treng vi tolkar og omsetjarar. For svært lenge sidan prata alle framleis det same språket. Det endra seg då folk byrja å vandre ut. Dei forlét det afrikanske heimlandet sitt, og breidde seg ut over jorda. Denne avstanden i rom førte til avstand i språk òg. Fordi kvart folkeslag utvikla si eiga form for kommunikasjon. Mange ulike språk utvikla seg frå eit felles proto-språk. Men mennesket vart aldri verande på same stad lenge. Så språka vart stendig meir skilde frå kvarandre. Ein stad på vegen vart det uråd å kjenne att noko felles rot. Og ikkje noko folkeslag levde isolert i fleire tusen år. Det var alltid kontakt med andre folkeslag. Det endra språka. Dei tok til seg element frå andre språk, eller dei blanda seg. Difor stoppa aldri språkutviklinga. Vandringar og kontakt forklarar dermed kvifor det er så mange språk. Kvifor språka er så ulike, er eit anna spørsmål. Kvar utviklingshistorie fylgjer visse reglar. At språka er slik dei er, må altså ha grunnar. Vitskapsfolk har lenge vore interesserte i desse grunnane. Dei vil vite kvifor språka utviklar seg ulikt. For å finne ut det, må dei fylgje historia til språka. Slik kan dei finne ut kva som endra seg når. Men dei veit ikkje enno kva som verkar inn på språkutviklinga. Kulturelle faktorar ser ut til å vere viktigare enn biologiske. Det vil seie at historia til eit folk formar språket deira. Tydelegvis fortel språka oss meir enn vi veit...