Ordliste

nn Subordinate clauses: that 1   »   uk Складнопідрядні речення із що 1

91 [nittiein]

Subordinate clauses: that 1

Subordinate clauses: that 1

91 [дев’яносто один]

91 [devʺyanosto odyn]

Складнопідрядні речення із що 1

[Skladnopidryadni rechennya iz shcho 1]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Kanskje det blir betre vêr i morgon. По-о-а--у-е-м-ж--в---ра-ою ---т-а. П----- б--- м------ к----- з------ П-г-д- б-д- м-ж-и-о к-а-о- з-в-р-. ---------------------------------- Погода буде можливо кращою завтра. 0
Po--d----de moz-l-vo-k----choy---avt--. P----- b--- m------- k--------- z------ P-h-d- b-d- m-z-l-v- k-a-h-h-y- z-v-r-. --------------------------------------- Pohoda bude mozhlyvo krashchoyu zavtra.
Korleis veit du det? З--дк---- це ---єт-? З----- В- ц- з------ З-і-к- В- ц- з-а-т-? -------------------- Звідки Ви це знаєте? 0
Z-idk---y t-e -n-y---? Z----- V- t-- z------- Z-i-k- V- t-e z-a-e-e- ---------------------- Zvidky Vy tse znayete?
Eg håpar det blir betre. Я--п--іва---, ----о---б-де -р----. Я с---------- щ- в--- б--- к------ Я с-о-і-а-с-, щ- в-н- б-д- к-а-о-. ---------------------------------- Я сподіваюся, що вона буде кращою. 0
YA ---div-y-sy-, s---o --n- b-------sh--oy-. Y- s------------ s---- v--- b--- k---------- Y- s-o-i-a-u-y-, s-c-o v-n- b-d- k-a-h-h-y-. -------------------------------------------- YA spodivayusya, shcho vona bude krashchoyu.
Han kjem heilt sikkert. Ві--на-ев-о пр----. В-- н------ п------ В-н н-п-в-о п-и-д-. ------------------- Він напевно прийде. 0
V-n-na----o -ryy̆de. V-- n------ p------- V-n n-p-v-o p-y-̆-e- -------------------- Vin napevno pryy̆de.
Er det sikkert? Це----не? Ц- п----- Ц- п-в-е- --------- Це певне? 0
T-e-pev-e? T-- p----- T-e p-v-e- ---------- Tse pevne?
Eg veit at han kjem. Я----ю- щ--в-- ---й--. Я з---- щ- в-- п------ Я з-а-, щ- в-н п-и-д-. ---------------------- Я знаю, що він прийде. 0
Y---n-yu----c-- v---p------. Y- z----- s---- v-- p------- Y- z-a-u- s-c-o v-n p-y-̆-e- ---------------------------- YA znayu, shcho vin pryy̆de.
Han ringjer sikkert. Він--а---но з-те--фо---. В-- н------ з----------- В-н н-п-в-о з-т-л-ф-н-є- ------------------------ Він напевно зателефонує. 0
Vin-na--v-- zat------uy-. V-- n------ z------------ V-n n-p-v-o z-t-l-f-n-y-. ------------------------- Vin napevno zatelefonuye.
Er det sant? Дій-но? Д------ Д-й-н-? ------- Дійсно? 0
Diy-s-o? D------- D-y-s-o- -------- Diy̆sno?
Eg trur (at) han ringjer. Я --р---щ- ві---ат-л-ф--ує. Я в---- щ- в-- з----------- Я в-р-, щ- в-н з-т-л-ф-н-є- --------------------------- Я вірю, що він зателефонує. 0
YA--i-y---shc-o -in z-telef-nu-e. Y- v----- s---- v-- z------------ Y- v-r-u- s-c-o v-n z-t-l-f-n-y-. --------------------------------- YA viryu, shcho vin zatelefonuye.
Vinen er sikkert gamal. Вино-н--евн--ста-е. В--- н------ с----- В-н- н-п-в-о с-а-е- ------------------- Вино напевно старе. 0
V-no---pev-- --ar-. V--- n------ s----- V-n- n-p-v-o s-a-e- ------------------- Vyno napevno stare.
Veit du det sikkert? Чи-----те-Ви ц- ---евне? Ч- з----- В- ц- н------- Ч- з-а-т- В- ц- н-п-в-е- ------------------------ Чи знаєте Ви це напевне? 0
C-y ---ye----- t-e na-evn-? C-- z------ V- t-- n------- C-y z-a-e-e V- t-e n-p-v-e- --------------------------- Chy znayete Vy tse napevne?
Eg går ut frå at han er gamal. Я--р-пуска-, щ- во-о--т-р-. Я п--------- щ- в--- с----- Я п-и-у-к-ю- щ- в-н- с-а-е- --------------------------- Я припускаю, що воно старе. 0
Y-----pu-kayu- -hc-o --no-st---. Y- p---------- s---- v--- s----- Y- p-y-u-k-y-, s-c-o v-n- s-a-e- -------------------------------- YA prypuskayu, shcho vono stare.
Sjefen vår ser flott ut. Н-ш -е--д-бре--и--я---. Н-- ш-- д---- в-------- Н-ш ш-ф д-б-е в-г-я-а-. ----------------------- Наш шеф добре виглядає. 0
Na-h------dobr- vyh--adaye. N--- s--- d---- v---------- N-s- s-e- d-b-e v-h-y-d-y-. --------------------------- Nash shef dobre vyhlyadaye.
Synest du det? Ви-в--ж-єт-? В- в-------- В- в-а-а-т-? ------------ Ви вважаєте? 0
V- vvaz-a-et-? V- v---------- V- v-a-h-y-t-? -------------- Vy vvazhayete?
Eg synest at han ser veldig flott ut. Я вв-жаю- -о --- в---яда- -а-і---д--- -о--е. Я в------ щ- в-- в------- н----- д--- д----- Я в-а-а-, щ- в-н в-г-я-а- н-в-т- д-ж- д-б-е- -------------------------------------------- Я вважаю, що він виглядає навіть дуже добре. 0
Y----azh-y-----cho vin -y--yada---navitʹ-duzh- d----. Y- v-------- s---- v-- v--------- n----- d---- d----- Y- v-a-h-y-, s-c-o v-n v-h-y-d-y- n-v-t- d-z-e d-b-e- ----------------------------------------------------- YA vvazhayu, shcho vin vyhlyadaye navitʹ duzhe dobre.
Sjefen har sikkert ein kjærast. Ше- -ап-вно м---п--ру-у. Ш-- н------ м-- п------- Ш-ф н-п-в-о м-є п-д-у-у- ------------------------ Шеф напевно має подругу. 0
S-e- nap-----ma-e---dru--. S--- n------ m--- p------- S-e- n-p-v-o m-y- p-d-u-u- -------------------------- Shef napevno maye podruhu.
Trur du det? Ви-д----- т-к--важа-т-? В- д----- т-- в-------- В- д-й-н- т-к в-а-а-т-? ----------------------- Ви дійсно так вважаєте? 0
V- d--̆--- -a- -----a----? V- d------ t-- v---------- V- d-y-s-o t-k v-a-h-y-t-? -------------------------- Vy diy̆sno tak vvazhayete?
Det er godt mogleg at han har ein kjærast. Ці--о- можлив-, що-ві--має---друг-. Ц----- м------- щ- в-- м-- п------- Ц-л-о- м-ж-и-о- щ- в-н м-є п-д-у-у- ----------------------------------- Цілком можливо, що він має подругу. 0
Ts-l-o--moz-ly-----hc-o--in m-ye--o-ruh-. T------ m-------- s---- v-- m--- p------- T-i-k-m m-z-l-v-, s-c-o v-n m-y- p-d-u-u- ----------------------------------------- Tsilkom mozhlyvo, shcho vin maye podruhu.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Det spanske språket

Spansk er eitt av verdsspråka. Det er morsmål for meir enn 380 millionar menneske. I tillegg er det andre språk for svært mange menneske. Dermed er spansk eitt av dei viktigaste språka på planeten. Og det er det største av alle dei romanske språka. Dei spansktalande sjølve kallar språket sitt español eller castellano. Omgrepet castellano fortel kor det spanske språket kjem frå. Det utvikla seg frå daglegtalen i Castilla. Dei fleste spanjolar tala kastiljansk så tidleg som det 16. hundreåret. I dag blir omgrepa español og castellano brukt om einannan. Men dei kan òg vere politisk lada. Spansk vart utbreidd gjennom erobringar og kolonisering. Spansk blir òg tala i Vest-Afrika og på Filippinane. Dei fleste spanskspråklege menneske bur i Amerika. I Mellom- og Sør-Amerika er spansk det største språket. Men òg i USA veks talet på spanskspråklege. Om lag 50 millionar menneske i USA talar spansk. Det er fleire enn i Spania! Spansk i Amerika skil seg frå spansk i Europa. Desse skilnadene ser vi mest i ordtilfanget og grammatikken. I Amerika brukar dei til dømes ei anna fortidsform. Det er òg mange skilnader i ordtilfanget. Nokre ord finst berre i Amerika, andre berre i Spania. Men spansken er ikkje einskapleg i Amerika heller. Det finst forskjellige variantar av amerikansk spansk. Etter engelsk er spansk det mest studerte framandspråket i verda. Og det er nokså snøgt å lære. Kva ventar du på? - ¡Vamos!