Ordliste

nn to need – to want to   »   uk потребувати – хотіти

69 [sekstini]

to need – to want to

to need – to want to

69 [шістдесят дев’ять]

69 [shistdesyat devʺyatʹ]

потребувати – хотіти

[potrebuvaty – khotity]

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Eg treng ei seng. Мен--пот-іб-е -і--о. М--- п------- л----- М-н- п-т-і-н- л-ж-о- -------------------- Мені потрібне ліжко. 0
M--i po-r---- -izh-o. M--- p------- l------ M-n- p-t-i-n- l-z-k-. --------------------- Meni potribne lizhko.
Eg vil sove. Я--очу-с-а--. Я х--- с----- Я х-ч- с-а-и- ------------- Я хочу спати. 0
YA---oc-------y. Y- k----- s----- Y- k-o-h- s-a-y- ---------------- YA khochu spaty.
Finst det ei seng her? Ту- - ---ко? Т-- є л----- Т-т є л-ж-о- ------------ Тут є ліжко? 0
Tut-ye l--hk-? T-- y- l------ T-t y- l-z-k-? -------------- Tut ye lizhko?
Eg treng ei lampe. Мені по-----а--ам--. М--- п------- л----- М-н- п-т-і-н- л-м-а- -------------------- Мені потрібна лампа. 0
M-------ri-na-l----. M--- p------- l----- M-n- p-t-i-n- l-m-a- -------------------- Meni potribna lampa.
Eg vil lese. Я---чу-читати. Я х--- ч------ Я х-ч- ч-т-т-. -------------- Я хочу читати. 0
Y--kho--- -h-ta--. Y- k----- c------- Y- k-o-h- c-y-a-y- ------------------ YA khochu chytaty.
Finst det ei lampe her? Ч- - --т----па? Ч- є т-- л----- Ч- є т-т л-м-а- --------------- Чи є тут лампа? 0
C-- y--t-t --m--? C-- y- t-- l----- C-y y- t-t l-m-a- ----------------- Chy ye tut lampa?
Eg treng ein telefon. М--і-п----б-- т------. М--- п------- т------- М-н- п-т-і-е- т-л-ф-н- ---------------------- Мені потрібен телефон. 0
M-------r--e- te-ef-n. M--- p------- t------- M-n- p-t-i-e- t-l-f-n- ---------------------- Meni potriben telefon.
Eg vil ringje. Я-хоч- зате-е-о---а-и. Я х--- з-------------- Я х-ч- з-т-л-ф-н-в-т-. ---------------------- Я хочу зателефонувати. 0
YA-kh-ch- zatele-onuva-y. Y- k----- z-------------- Y- k-o-h- z-t-l-f-n-v-t-. ------------------------- YA khochu zatelefonuvaty.
Finst det ein telefon her? Т-т-є-т----о-? Т-- є т------- Т-т є т-л-ф-н- -------------- Тут є телефон? 0
T-t-ye ---e--n? T-- y- t------- T-t y- t-l-f-n- --------------- Tut ye telefon?
Eg treng eit kamera. М-ні--о-р--ни- -ото-п--ат. М--- п-------- ф---------- М-н- п-т-і-н-й ф-т-а-а-а-. -------------------------- Мені потрібний фотоапарат. 0
M-ni--otr---y-̆-fo----ara-. M--- p--------- f---------- M-n- p-t-i-n-y- f-t-a-a-a-. --------------------------- Meni potribnyy̆ fotoaparat.
Eg vil ta bilete. Я-х--у-ф-т----ф-ва--. Я х--- ф------------- Я х-ч- ф-т-г-а-у-а-и- --------------------- Я хочу фотографувати. 0
YA kh--hu f-------u-at-. Y- k----- f------------- Y- k-o-h- f-t-h-a-u-a-y- ------------------------ YA khochu fotohrafuvaty.
Finst det eit kamera her? Т-т-- -от--па-ат? Т-- є ф---------- Т-т є ф-т-а-а-а-? ----------------- Тут є фотоапарат? 0
T---ye f-----a--t? T-- y- f---------- T-t y- f-t-a-a-a-? ------------------ Tut ye fotoaparat?
Eg treng ei datamaskin. М-н--п-т----н ко---ю---. М--- п------- к--------- М-н- п-т-і-е- к-м-’-т-р- ------------------------ Мені потрібен комп’ютер. 0
Me-- p-t---e- k--p-y-t--. M--- p------- k---------- M-n- p-t-i-e- k-m-ʺ-u-e-. ------------------------- Meni potriben kompʺyuter.
Eg vil sende ein epost. Я -оч- -ос---и--ов--о-ле-ня--ле-тро--ою п-ш--ю. Я х--- п------ п----------- е---------- п------ Я х-ч- п-с-а-и п-в-д-м-е-н- е-е-т-о-н-ю п-ш-о-. ----------------------------------------------- Я хочу послати повідомлення електронною поштою. 0
YA k-ochu-po-lat--p-v-----e-ny---l-k-r-nn--u--o--toy-. Y- k----- p------ p------------ e----------- p-------- Y- k-o-h- p-s-a-y p-v-d-m-e-n-a e-e-t-o-n-y- p-s-t-y-. ------------------------------------------------------ YA khochu poslaty povidomlennya elektronnoyu poshtoyu.
Finst det ei datamaskin her? Ч--є т-т к-----т-р? Ч- є т-- к--------- Ч- є т-т к-м-’-т-р- ------------------- Чи є тут комп’ютер? 0
C-y-ye-t-t k------t-r? C-- y- t-- k---------- C-y y- t-t k-m-ʺ-u-e-? ---------------------- Chy ye tut kompʺyuter?
Eg treng ein penn. Ме-і-----іб----у-ь---- --чк-. М--- п------- к------- р----- М-н- п-т-і-н- к-л-к-в- р-ч-а- ----------------------------- Мені потрібна кулькова ручка. 0
Men- p--r-b-a---lʹk-va -u----. M--- p------- k------- r------ M-n- p-t-i-n- k-l-k-v- r-c-k-. ------------------------------ Meni potribna kulʹkova ruchka.
Eg vil skrive noko. Я-х----де---------ти. Я х--- д--- н-------- Я х-ч- д-щ- н-п-с-т-. --------------------- Я хочу дещо написати. 0
Y-----c-- ---h----na--saty. Y- k----- d------ n-------- Y- k-o-h- d-s-c-o n-p-s-t-. --------------------------- YA khochu deshcho napysaty.
Finst det eit ark og ein penn her? Тут-є-а-к-- п-пер--і к------- --ч--? Т-- є а---- п----- і к------- р----- Т-т є а-к-ш п-п-р- і к-л-к-в- р-ч-а- ------------------------------------ Тут є аркуш паперу і кулькова ручка? 0
Tu- ye----us- --p--u-- -u-ʹk-v- r-ch-a? T-- y- a----- p----- i k------- r------ T-t y- a-k-s- p-p-r- i k-l-k-v- r-c-k-? --------------------------------------- Tut ye arkush paperu i kulʹkova ruchka?

Nedlasting MP3 (.zip filer)

Ingen video funne!

Maskinomsetjingar

Den som vil ha omsett ein tekst, må oftast betale mykje pengar. Profesjonelle tolkar eller omsetjarar er dyre. Trass dette er det viktigare enn før å forstå andre språk. Dette problemet vil informatikarar og data-språkforskarar løyse. Dei har lenge arbeidd med å utvikle omsetjingsverkty. I dag finst det mange slike program. Dei maskinelle omsetjingane er oftast ikkje særleg gode. Men programmerarane har ikkje skulda for det! Språk er særs komplekse strukturar. Datamaskiner, derimot, er basert på enkle matematiske prinsipp. Difor kan dei ikkje alltid handtere språk rett. Eit omsetjingsprogram må lære eit språk fullstendig. Difor må ekspertar lære det tusenvis av ord og reglar. Det er i praksis umogleg. Det er lettare å setje ei datamaskin til å rekne. Ho er god til det! Ei datamaskin kan rekne ut kva kombinasjonar som er vanlege. Ho kan til dømes kjenne att kva ord som oftast står ved sidan av kvarandre. Difor må maskina ha tekstar på ulike språk. Slik lærer ho kva som er typisk for ulike språk. Denne statistiske metoden gjer dei automatiske omsetjingane betre. Likevel kan ikkje datamaskiner erstatte menneske. Inga datamaskin kan imitere ein menneskehjerne når det gjeld språk. Omsetjarar og tolkar vil dermed ha arbeid i lange tider framover! I framtida kan datamaskinene omsetje enkle tekstar. Song, poesi og litteratur, derimot, treng eit levande element. Dei treng den menneskelege kjensla for språk. Og det er bra...