Розмовник

uk Покупки   »   af Inkopies

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [vier en vyftig]

Inkopies

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. E--wil ---g--k--k ko--. Ek wil ’n geskenk koop. E- w-l ’- g-s-e-k k-o-. ----------------------- Ek wil ’n geskenk koop. 0
Але не дуже дорогий. Ma-r ni---- d-u- ni-. Maar nie te duur nie. M-a- n-e t- d-u- n-e- --------------------- Maar nie te duur nie. 0
Можливо сумку? M--k--- ’n--a-d---? Miskien ’n handsak? M-s-i-n ’- h-n-s-k- ------------------- Miskien ’n handsak? 0
Якого кольору Ви б хотіли? W--t-r--l-ur --e---? Watter kleur soek u? W-t-e- k-e-r s-e- u- -------------------- Watter kleur soek u? 0
Чорного, коричневого чи білого? S-a--,--r-in--f w--? Swart, bruin of wit? S-a-t- b-u-n o- w-t- -------------------- Swart, bruin of wit? 0
Велику чи маленьку? ’--Gro-e-of -- k---n--i-? ’n Grote of ’n kleintjie? ’- G-o-e o- ’- k-e-n-j-e- ------------------------- ’n Grote of ’n kleintjie? 0
Чи можу я на цю глянути? M-g--- di--e------n--ss-bl--f? Mag ek die een sien asseblief? M-g e- d-e e-n s-e- a-s-b-i-f- ------------------------------ Mag ek die een sien asseblief? 0
Вона шкіряна? I--di---a- -e---g-maa-? Is dit van leer gemaak? I- d-t v-n l-e- g-m-a-? ----------------------- Is dit van leer gemaak? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? O- ---di----n pl-sti-k? Of is dit van plastiek? O- i- d-t v-n p-a-t-e-? ----------------------- Of is dit van plastiek? 0
Зі шкіри, звичайно. V-- -e--,----u----k. Van leer, natuurlik. V-n l-e-, n-t-u-l-k- -------------------- Van leer, natuurlik. 0
Це дуже хороша якість. D-t -s--e---d--se g--i--kwa-i--it. Dit is besonderse goeie kwaliteit. D-t i- b-s-n-e-s- g-e-e k-a-i-e-t- ---------------------------------- Dit is besonderse goeie kwaliteit. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. E- -ie ha-d-ak ----e----k -il-ik. En die handsak is werklik billik. E- d-e h-n-s-k i- w-r-l-k b-l-i-. --------------------------------- En die handsak is werklik billik. 0
Ця мені подобається. E--ho--daa-van. Ek hou daarvan. E- h-u d-a-v-n- --------------- Ek hou daarvan. 0
Я цю візьму. Ek -al-d-t -e--. Ek sal dit neem. E- s-l d-t n-e-. ---------------- Ek sal dit neem. 0
Чи можу я цю обміняти? Kan-e- dit--m-u-- i-di-n nodig? Kan ek dit omruil indien nodig? K-n e- d-t o-r-i- i-d-e- n-d-g- ------------------------------- Kan ek dit omruil indien nodig? 0
Звичайно. V-n--lfsp--kend. Vanselfsprekend. V-n-e-f-p-e-e-d- ---------------- Vanselfsprekend. 0
Ми запакуємо її як подарунок. Ons-----dit as ’n-g---enk -----aa-. Ons sal dit as ’n geskenk toedraai. O-s s-l d-t a- ’- g-s-e-k t-e-r-a-. ----------------------------------- Ons sal dit as ’n geskenk toedraai. 0
Каса там. D--r-a--er-a-- -s -i---assie-. Daar anderkant is die kassier. D-a- a-d-r-a-t i- d-e k-s-i-r- ------------------------------ Daar anderkant is die kassier. 0

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…