Розмовник

uk Щось могти (мати дозвіл)   »   af om iets te mag

73 [сімдесят три]

Щось могти (мати дозвіл)

Щось могти (мати дозвіл)

73 [drie en sewentig]

om iets te mag

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Тобі можна вже водити автомобіль? Ma---- -- be-tuur? Mag jy al bestuur? M-g j- a- b-s-u-r- ------------------ Mag jy al bestuur? 0
Тобі можна вже пити алкоголь? Mag--- ---a--oh-l dri-k? Mag jy al alkohol drink? M-g j- a- a-k-h-l d-i-k- ------------------------ Mag jy al alkohol drink? 0
Тобі можна вже їздити самому за кордон? Mag-j- -l -l-e-- b---el-n---o- gaan? Mag jy al alleen buiteland toe gaan? M-g j- a- a-l-e- b-i-e-a-d t-e g-a-? ------------------------------------ Mag jy al alleen buiteland toe gaan? 0
Могти mag mag m-g --- mag 0
Ми можемо тут курити? M-g-o-s--ie- r--k? Mag ons hier rook? M-g o-s h-e- r-o-? ------------------ Mag ons hier rook? 0
Можна тут курити? Mag -en---ie- ro-k? Mag mens hier rook? M-g m-n- h-e- r-o-? ------------------- Mag mens hier rook? 0
Можна розрахуватися кредитною карткою? M-g --n--me--’n------e-k-a----e---l? Mag mens met ’n kredietkaart betaal? M-g m-n- m-t ’- k-e-i-t-a-r- b-t-a-? ------------------------------------ Mag mens met ’n kredietkaart betaal? 0
Можна розрахуватися чеком? M-g m------t ’- tje- -e-aal? Mag mens met ’n tjek betaal? M-g m-n- m-t ’- t-e- b-t-a-? ---------------------------- Mag mens met ’n tjek betaal? 0
Можна заплатити готівкою? Ma- --ns --t ---t-n- ---a--? Mag mens net kontant betaal? M-g m-n- n-t k-n-a-t b-t-a-? ---------------------------- Mag mens net kontant betaal? 0
Можу я зателефонувати? Ma---k maar -e-? Mag ek maar bel? M-g e- m-a- b-l- ---------------- Mag ek maar bel? 0
Можу я запитати? M-g--k----r---ts--r-? Mag ek maar iets vra? M-g e- m-a- i-t- v-a- --------------------- Mag ek maar iets vra? 0
Можу я щось сказати? Ma--e- ---r---t- s-? Mag ek maar iets sê? M-g e- m-a- i-t- s-? -------------------- Mag ek maar iets sê? 0
Йому не можна спати в парку. Hy ma- nie -n-di--p-r--slaap -i-. Hy mag nie in die park slaap nie. H- m-g n-e i- d-e p-r- s-a-p n-e- --------------------------------- Hy mag nie in die park slaap nie. 0
Йому не можна спати в автомобілі. Hy-m-g-n----n-d-e-m-t-r--l--- ---. Hy mag nie in die motor slaap nie. H- m-g n-e i- d-e m-t-r s-a-p n-e- ---------------------------------- Hy mag nie in die motor slaap nie. 0
Йому не можна спати на вокзалі. Hy m-g-n-e in--ie-----i--s--ap n--. Hy mag nie in die stasie slaap nie. H- m-g n-e i- d-e s-a-i- s-a-p n-e- ----------------------------------- Hy mag nie in die stasie slaap nie. 0
Можна нам присісти? Ma- --- s-t? Mag ons sit? M-g o-s s-t- ------------ Mag ons sit? 0
Можна нам меню? Mag o-- -n-----kaa---kr-? Mag ons ’n spyskaart kry? M-g o-s ’- s-y-k-a-t k-y- ------------------------- Mag ons ’n spyskaart kry? 0
Чи можемо ми заплатити окремо? Mag--ns-a--rt-be----? Mag ons apart betaal? M-g o-s a-a-t b-t-a-? --------------------- Mag ons apart betaal? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Як мозок вчить нові слова

Коли ми вчимо слова, наш мозок зберігає новий зміст. Але навчання функціонує лише завдяки постійному повторюванню. Наскільки добре наш мозок зберігає слова, залежить від багатьох факторів. Але найважливішим є те, що ми регулярно повторюємо слова. Лише слова, які ми часто читаємо або пишемо, запам’ятовуються. Можна сказати, ці слова архівуються як зображення. Цей принцип навчання справедливий також для мавп. Мавпи можуть навчатися «читати» слова, коли вони їх досить часто бачать. Хоча вони не розуміють слів, вони їх розпізнають за формою. Щоб вільно говорити мовою ми потребуємо багато слів. Для цього слова повинні бути добре організовані. Адже наша пам’ять функціонує як архів. Щоб швидко знайти слово, необхідно знати, де його слід шукати. Тому краще вчити слова в певному контексті. Так наша пам’ять може завжди відкривати правильну папку. Але навіть те, що ми добре вивчили, ми можемо знов забути. Тоді знання переходить з активної форми у пасивну. Завдяки забуванню ми звільняємося від знання, яке нам не потрібно. Так наш мозок створює місце для нових і важливих справ. Тому важливо, щоб ми регулярно активували наші знання. Що збережено у пасиві – втрачено не назавжди. Коли ми бачимо забуті слова, ми знов згадуємо їх. Що один раз було вивчено, за другим разом вивчається швидше. Хто хоче розширити свій словник, повинен також розширити свої хобі. Адже кожен з нас має певні інтереси. Тому ми займаємося зазвичай завжди одними й тими ж справами. Але мова складається з багатьох різних семантичних полів. Хто цікавиться політикою, повинен також читати спортивні газети!