Розмовник

uk Заперечення 2   »   af Ontkenning 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [vyf en sestig]

Ontkenning 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська африкаанс Відтворити більше
Перстень дорогий? I- ----rin------? I- d-- r--- d---- I- d-e r-n- d-u-? ----------------- Is die ring duur? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N--- -i- -o- ma-r n-t--e-ho--er---ur-. N--- d-- k-- m--- n-- e--------- E---- N-e- d-t k-s m-a- n-t e-n-o-d-r- E-r-. -------------------------------------- Nee, dit kos maar net eenhonderd Euro. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. Maa--e----t n-t ---t-g. M--- e- h-- n-- v------ M-a- e- h-t n-t v-f-i-. ----------------------- Maar ek het net vyftig. 0
Ти вже готовий / готова? Is -y ---k----? I- j- a- k----- I- j- a- k-a-r- --------------- Is jy al klaar? 0
Ні, ще ні. Nee, --g -i-. N--- n-- n--- N-e- n-g n-e- ------------- Nee, nog nie. 0
Але скоро буду готовий / готова. M--- -- s-l---n-ekort kl----we--. M--- e- s-- b-------- k---- w---- M-a- e- s-l b-n-e-o-t k-a-r w-e-. --------------------------------- Maar ek sal binnekort klaar wees. 0
Хочеш ще супу? W-- -- n-g --- h-? W-- j- n-- s-- h-- W-l j- n-g s-p h-? ------------------ Wil jy nog sop hê? 0
Ні, я більше не хочу. N--- ek w---nie-mee---ê nie. N--- e- w-- n-- m--- h- n--- N-e- e- w-l n-e m-e- h- n-e- ---------------------------- Nee, ek wil nie meer hê nie. 0
Але ще одне морозиво. M--r -og-’- ro---s. M--- n-- ’- r------ M-a- n-g ’- r-o-y-. ------------------- Maar nog ’n roomys. 0
Ти довго вже тут живеш? Wo-n-jy-a- l--- --e-? W--- j- a- l--- h---- W-o- j- a- l-n- h-e-? --------------------- Woon jy al lank hier? 0
Ні, тільки місяць. N-e--n-g-n-- -n ma---. N--- n-- n-- ’- m----- N-e- n-g n-t ’- m-a-d- ---------------------- Nee, nog net ’n maand. 0
Але я знаю вже багато людей. Ma-r ek ken -l--ai- -en-e. M--- e- k-- a- b--- m----- M-a- e- k-n a- b-i- m-n-e- -------------------------- Maar ek ken al baie mense. 0
Їдеш завтра додому? G-a- jy mô----ui- ----ry? G--- j- m--- h--- t-- r-- G-a- j- m-r- h-i- t-e r-? ------------------------- Gaan jy môre huis toe ry? 0
Ні, тільки у вихідні. Ne-,-eer--o-r d-e na----. N--- e--- o-- d-- n------ N-e- e-r- o-r d-e n-w-e-. ------------------------- Nee, eers oor die naweek. 0
Але я повертаюся вже у неділю. M-ar e- -om ---ds-S--dag t-r--. M--- e- k-- r---- S----- t----- M-a- e- k-m r-e-s S-n-a- t-r-g- ------------------------------- Maar ek kom reeds Sondag terug. 0
Твоя дочка вже доросла? Is j-u---gt---ree-s-----o-w----ne? I- j-- d----- r---- ’- v---------- I- j-u d-g-e- r-e-s ’- v-l-a-s-n-? ---------------------------------- Is jou dogter reeds ’n volwassene? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. Ne-,-sy-i--no--ne- s-we---e-. N--- s- i- n-- n-- s--------- N-e- s- i- n-g n-t s-w-n-i-n- ----------------------------- Nee, sy is nog net sewentien. 0
Але вона вже має хлопця. Ma-- s- -et---ree-s-’n -êr--. M--- s- h-- a------ ’- k----- M-a- s- h-t a-r-e-s ’- k-r-l- ----------------------------- Maar sy het alreeds ’n kêrel. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!