Розмовник

uk Частини тіла   »   sv Kroppsdelar

58 [п’ятдесят вісім]

Частини тіла

Частини тіла

58 [femtioåtta]

Kroppsdelar

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Я малюю чоловіка. Ja--ri--- ---man. Jag ritar en man. J-g r-t-r e- m-n- ----------------- Jag ritar en man. 0
Спочатку голову. F-r-- hu-u-et. Först huvudet. F-r-t h-v-d-t- -------------- Först huvudet. 0
Чоловік носить капелюх. M--ne- b-- -n--at-. Mannen bär en hatt. M-n-e- b-r e- h-t-. ------------------- Mannen bär en hatt. 0
Волосся не видно. Hår-t -e- m-----te. Håret ser man inte. H-r-t s-r m-n i-t-. ------------------- Håret ser man inte. 0
Вух не видно також. Ö-o--n se--man in---h--le-. Öronen ser man inte heller. Ö-o-e- s-r m-n i-t- h-l-e-. --------------------------- Öronen ser man inte heller. 0
Спини також не видно. R---en s-- ma- int- ---ler. Ryggen ser man inte heller. R-g-e- s-r m-n i-t- h-l-e-. --------------------------- Ryggen ser man inte heller. 0
Я малюю очі і рот. Jag-r-t-r ö-o--- -c--mu-n--. Jag ritar ögonen och munnen. J-g r-t-r ö-o-e- o-h m-n-e-. ---------------------------- Jag ritar ögonen och munnen. 0
Чоловік танцює і сміється. Ma-ne- da-s-r o-h----a-t-r. Mannen dansar och skrattar. M-n-e- d-n-a- o-h s-r-t-a-. --------------------------- Mannen dansar och skrattar. 0
Чоловік має довгий ніс. M--n---h-r-e- l-----äsa. Mannen har en lång näsa. M-n-e- h-r e- l-n- n-s-. ------------------------ Mannen har en lång näsa. 0
Він носить у руках палицю. H---h-- -- -äpp-- han-e-. Han har en käpp i handen. H-n h-r e- k-p- i h-n-e-. ------------------------- Han har en käpp i handen. 0
Він також має на шиї кашне. Ha--h-r --k-- -n s-----u-t-h-l-en. Han har också en sjal runt halsen. H-n h-r o-k-å e- s-a- r-n- h-l-e-. ---------------------------------- Han har också en sjal runt halsen. 0
Це зима і холодно. D-- ---vint-r-och-d---är k-l--. Det är vinter och det är kallt. D-t ä- v-n-e- o-h d-t ä- k-l-t- ------------------------------- Det är vinter och det är kallt. 0
Руки сильні. Ar-arna----kr-f-i--. Armarna är kraftiga. A-m-r-a ä- k-a-t-g-. -------------------- Armarna är kraftiga. 0
Ноги також сильні. Bene- -- o---å --af-i--. Benen är också kraftiga. B-n-n ä- o-k-å k-a-t-g-. ------------------------ Benen är också kraftiga. 0
Чоловік зі снігу. M-nnen -r a---n-. Mannen är av snö. M-n-e- ä- a- s-ö- ----------------- Mannen är av snö. 0
Він не носить штанів і пальта. H-n---r ---a b--o----- --g---öve-r-ck. Han har inga byxor och ingen överrock. H-n h-r i-g- b-x-r o-h i-g-n ö-e-r-c-. -------------------------------------- Han har inga byxor och ingen överrock. 0
Але чоловік не мерзне. Me- m---en fry-er---t-. Men mannen fryser inte. M-n m-n-e- f-y-e- i-t-. ----------------------- Men mannen fryser inte. 0
Він – сніговик. H-- ä--en sn----b-. Han är en snögubbe. H-n ä- e- s-ö-u-b-. ------------------- Han är en snögubbe. 0

Мова наших предків

Сучасні мови можуть бути досліджені лінгвістами. Для цього застосовують різні методи. Але як розмовляли люди тисячоліттями? На це питання відповісти набагато важче. Однак науковці займаються цим довгий час. Вони хочуть вияснити, як розмовляли раніше. Для цього вони намагаються реконструювати старі форми мови. Американські дослідники зробили одне цікаве відкриття. Вони проаналізували понад 2000 мов. При цьому вони досліджували насамперед побудову речення в мовах. Результат їх дослідження був дуже цікавий. Майже половина мов має структуру речення С-О-Д. Це означає, що діє принцип суб’єкт, об’єкт, дієслово. Понад 700 мов відповідають зразку С-Д-О. І близько 160 мов функціонує за системою Д-С-О. Д-О-С-зразок використовують лише близько 40 мов. 120 мов демонструють змішані форми. О-Д-С і О-С-Д напроти є явно рідко уживаними системами. Отже більшість досліджених мов використовує принцип С-О-Д. Сюди відносяться, наприклад, перська, японська та турецька мови. Але у більшості випадків живі мови відповідають зразку С-Д-О. В індоєвропейській мовній сім’ї домінує сьогодні ця структура речення. Дослідники вважають, що раніше говорили відповідно до моделі С-О-Д. На цій системі базувалися всі мови. Але потім розвиток мов пішов різними шляхами. Чому так сталося – ще невідомо. Але зміна структури речення повинна була мати причину. Адже в ході еволюції перемагає лише те, що має переваги…