Розмовник

uk Частини тіла   »   bg Частите на тялото

58 [п’ятдесят вісім]

Частини тіла

Частини тіла

58 [петдесет и осем]

58 [petdeset i osem]

Частите на тялото

[Chastite na tyaloto]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська болгарська Відтворити більше
Я малюю чоловіка. А- -ис-ва- -----. А- р------ ч----- А- р-с-в-м ч-в-к- ----------------- Аз рисувам човек. 0
Az ---uvam c-o---. A- r------ c------ A- r-s-v-m c-o-e-. ------------------ Az risuvam chovek.
Спочатку голову. Пъ-в- г-а--та. П---- г------- П-р-о г-а-а-а- -------------- Първо главата. 0
P-rvo -l---ta. P---- g------- P-r-o g-a-a-a- -------------- Pyrvo glavata.
Чоловік носить капелюх. Ч-в-къ---о-и--а--а. Ч------ н--- ш----- Ч-в-к-т н-с- ш-п-а- ------------------- Човекът носи шапка. 0
C--v--y--no--------a. C------- n--- s------ C-o-e-y- n-s- s-a-k-. --------------------- Chovekyt nosi shapka.
Волосся не видно. Кос--- -- не-се-вижда. К----- м- н- с- в----- К-с-т- м- н- с- в-ж-а- ---------------------- Косата му не се вижда. 0
K-sata-mu-ne -e --zhd-. K----- m- n- s- v------ K-s-t- m- n- s- v-z-d-. ----------------------- Kosata mu ne se vizhda.
Вух не видно також. И-у-ите--- н- ---ви--а-. И у---- м- н- с- в------ И у-и-е м- н- с- в-ж-а-. ------------------------ И ушите му не се виждат. 0
I-u---t- -u--e----v--hdat. I u----- m- n- s- v------- I u-h-t- m- n- s- v-z-d-t- -------------------------- I ushite mu ne se vizhdat.
Спини також не видно. Гърб-т-му --щ--н- с- вижд-. Г----- м- с--- н- с- в----- Г-р-ъ- м- с-щ- н- с- в-ж-а- --------------------------- Гърбът му също не се вижда. 0
Gyr--t-m- -y-hcho -e-s--vi-hd-. G----- m- s------ n- s- v------ G-r-y- m- s-s-c-o n- s- v-z-d-. ------------------------------- Gyrbyt mu syshcho ne se vizhda.
Я малюю очі і рот. Р-----м --ит- --ус--т-. Р------ о---- и у------ Р-с-в-м о-и-е и у-т-т-. ----------------------- Рисувам очите и устата. 0
Ris-v-- ---i-e i ------. R------ o----- i u------ R-s-v-m o-h-t- i u-t-t-. ------------------------ Risuvam ochite i ustata.
Чоловік танцює і сміється. Чов-къ- т-нцу---и се----е. Ч------ т------ и с- с---- Ч-в-к-т т-н-у-а и с- с-е-. -------------------------- Човекът танцува и се смее. 0
C----kyt -a-t-u-a i-s- --ee. C------- t------- i s- s---- C-o-e-y- t-n-s-v- i s- s-e-. ---------------------------- Chovekyt tantsuva i se smee.
Чоловік має довгий ніс. Чов--ът --- дъ-ъг-н--. Ч------ и-- д---- н--- Ч-в-к-т и-а д-л-г н-с- ---------------------- Човекът има дълъг нос. 0
C--veky- -m- --l----os. C------- i-- d---- n--- C-o-e-y- i-a d-l-g n-s- ----------------------- Chovekyt ima dylyg nos.
Він носить у руках палицю. То- --си -р-ч-- ----це-- -и. Т-- н--- п----- в р----- с-- Т-й н-с- п-ъ-к- в р-ц-т- с-. ---------------------------- Той носи пръчка в ръцете си. 0
Toy no-i-p-----a v---ts-te si. T-- n--- p------ v r------ s-- T-y n-s- p-y-h-a v r-t-e-e s-. ------------------------------ Toy nosi prychka v rytsete si.
Він також має на шиї кашне. Н--и - ш-л----л- --а---си. Н--- и ш-- о---- в---- с-- Н-с- и ш-л о-о-о в-а-а с-. -------------------------- Носи и шал около врата си. 0
N--i-- sh---ok-lo--r-ta-si. N--- i s--- o---- v---- s-- N-s- i s-a- o-o-o v-a-a s-. --------------------------- Nosi i shal okolo vrata si.
Це зима і холодно. З-м- - и-е-студ---. З--- е и е с------- З-м- е и е с-у-е-о- ------------------- Зима е и е студено. 0
Zim--y----ye s-ud-n-. Z--- y- i y- s------- Z-m- y- i y- s-u-e-o- --------------------- Zima ye i ye studeno.
Руки сильні. Ръ-ет---у -- ---ни. Р----- м- с- с----- Р-ц-т- м- с- с-л-и- ------------------- Ръцете му са силни. 0
Rytset--m- -a--i-ni. R------ m- s- s----- R-t-e-e m- s- s-l-i- -------------------- Rytsete mu sa silni.
Ноги також сильні. И-к-----а м- с- --лн-. И к------ м- с- с----- И к-а-а-а м- с- с-л-и- ---------------------- И краката му са силни. 0
I ------a-m- sa---l--. I k------ m- s- s----- I k-a-a-a m- s- s-l-i- ---------------------- I krakata mu sa silni.
Чоловік зі снігу. Чове----- -- сн-г. Ч------ е о- с---- Ч-в-к-т е о- с-я-. ------------------ Човекът е от сняг. 0
C--ve-y--ye----s--ag. C------- y- o- s----- C-o-e-y- y- o- s-y-g- --------------------- Chovekyt ye ot snyag.
Він не носить штанів і пальта. Т-- н--носи пан--ло- - -а--о. Т-- н- н--- п------- и п----- Т-й н- н-с- п-н-а-о- и п-л-о- ----------------------------- Той не носи панталон и палто. 0
T----e n-si--an-a----i--a---. T-- n- n--- p------- i p----- T-y n- n-s- p-n-a-o- i p-l-o- ----------------------------- Toy ne nosi pantalon i palto.
Але чоловік не мерзне. Но-------е ---д-но. Н- н- м- е с------- Н- н- м- е с-у-е-о- ------------------- Но не му е студено. 0
No------ ----t--eno. N- n- m- y- s------- N- n- m- y- s-u-e-o- -------------------- No ne mu ye studeno.
Він – сніговик. То-----н---- -овек. Т-- е с----- ч----- Т-й е с-е-е- ч-в-к- ------------------- Той е снежен човек. 0
T-y--- snezhen -ho-ek. T-- y- s------ c------ T-y y- s-e-h-n c-o-e-. ---------------------- Toy ye snezhen chovek.

Мова наших предків

Сучасні мови можуть бути досліджені лінгвістами. Для цього застосовують різні методи. Але як розмовляли люди тисячоліттями? На це питання відповісти набагато важче. Однак науковці займаються цим довгий час. Вони хочуть вияснити, як розмовляли раніше. Для цього вони намагаються реконструювати старі форми мови. Американські дослідники зробили одне цікаве відкриття. Вони проаналізували понад 2000 мов. При цьому вони досліджували насамперед побудову речення в мовах. Результат їх дослідження був дуже цікавий. Майже половина мов має структуру речення С-О-Д. Це означає, що діє принцип суб’єкт, об’єкт, дієслово. Понад 700 мов відповідають зразку С-Д-О. І близько 160 мов функціонує за системою Д-С-О. Д-О-С-зразок використовують лише близько 40 мов. 120 мов демонструють змішані форми. О-Д-С і О-С-Д напроти є явно рідко уживаними системами. Отже більшість досліджених мов використовує принцип С-О-Д. Сюди відносяться, наприклад, перська, японська та турецька мови. Але у більшості випадків живі мови відповідають зразку С-Д-О. В індоєвропейській мовній сім’ї домінує сьогодні ця структура речення. Дослідники вважають, що раніше говорили відповідно до моделі С-О-Д. На цій системі базувалися всі мови. Але потім розвиток мов пішов різними шляхами. Чому так сталося – ще невідомо. Але зміна структури речення повинна була мати причину. Адже в ході еволюції перемагає лише те, що має переваги…