Розмовник

uk У таксі   »   sv I taxin

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [trettioåtta]

I taxin

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська шведська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. Var -nä-l-o-h-r-----fte--e------. V-- s---- o-- r--- e---- e- t---- V-r s-ä-l o-h r-n- e-t-r e- t-x-. --------------------------------- Var snäll och ring efter en taxi. 0
Скільки коштує до вокзалу? Va- k--t-r --- -i---sta-ion--? V-- k----- d-- t--- s--------- V-d k-s-a- d-t t-l- s-a-i-n-n- ------------------------------ Vad kostar det till stationen? 0
Скільки коштує до аеропорту? V-----s-a- det t--------p-at-en? V-- k----- d-- t--- f----------- V-d k-s-a- d-t t-l- f-y-p-a-s-n- -------------------------------- Vad kostar det till flygplatsen? 0
Будь-ласка, прямо. Ra-t fr-m- ta--. R--- f---- t---- R-k- f-a-, t-c-. ---------------- Rakt fram, tack. 0
Будь-ласка, тут праворуч. S-----t--l-hö-e- --r,-----. S---- t--- h---- h--- t---- S-ä-g t-l- h-g-r h-r- t-c-. --------------------------- Sväng till höger här, tack. 0
Будь-ласка, там на розі ліворуч. S-än---ill-v-nst-- v----ö---t, t---. S---- t--- v------ v-- h------ t---- S-ä-g t-l- v-n-t-r v-d h-r-e-, t-c-. ------------------------------------ Sväng till vänster vid hörnet, tack. 0
Я поспішаю. J-- har brå-t--. J-- h-- b------- J-g h-r b-å-t-m- ---------------- Jag har bråttom. 0
Я маю час. Jag -a--ti-. J-- h-- t--- J-g h-r t-d- ------------ Jag har tid. 0
Їдьте, будь-ласка, повільніше. V-r sn--l och-k-r--ångs--m-r-. V-- s---- o-- k-- l----------- V-r s-ä-l o-h k-r l-n-s-m-a-e- ------------------------------ Var snäll och kör långsammare. 0
Зупиніться тут, будь-ласка. S-a-n-----, t-c-. S----- h--- t---- S-a-n- h-r- t-c-. ----------------- Stanna här, tack. 0
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. V-r-s-ä-- -ch v-nt- -tt-ö--------. V-- s---- o-- v---- e-- ö--------- V-r s-ä-l o-h v-n-a e-t ö-o-b-i-k- ---------------------------------- Var snäll och vänta ett ögonblick. 0
Я зараз повернуся. Jag-ä--sn--t--i-lb---. J-- ä- s---- t-------- J-g ä- s-a-t t-l-b-k-. ---------------------- Jag är snart tillbaka. 0
Дайте мені, будь-ласка, чек. Ge --g e-- kv--t-, -a-k. G- m-- e-- k------ t---- G- m-g e-t k-i-t-, t-c-. ------------------------ Ge mig ett kvitto, tack. 0
В мене немає дрібних грошей. J----ar i--a --å--n-ar. J-- h-- i--- s--------- J-g h-r i-g- s-å-e-g-r- ----------------------- Jag har inga småpengar. 0
Достатньо, решта для вас. D-t----j--t s-, b--åll-v-----. D-- ä- j--- s-- b----- v------ D-t ä- j-m- s-, b-h-l- v-x-l-. ------------------------------ Det är jämt så, behåll växeln. 0
Відвезіть мене за цією адресою. Kö- --g -i-l-d-n-hä- a-------. K-- m-- t--- d-- h-- a-------- K-r m-g t-l- d-n h-r a-r-s-e-. ------------------------------ Kör mig till den här adressen. 0
Відвезіть мене до мого готелю. K----ig t-l--m--t--otel-. K-- m-- t--- m--- h------ K-r m-g t-l- m-t- h-t-l-. ------------------------- Kör mig till mitt hotell. 0
Відвезіть мене на пляж. K-- m-- ti-l-st-a--e-. K-- m-- t--- s-------- K-r m-g t-l- s-r-n-e-. ---------------------- Kör mig till stranden. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?