Розмовник

uk Частини тіла   »   ky Parts of the body

58 [п’ятдесят вісім]

Частини тіла

Частини тіла

58 [элүү сегиз]

58 [elüü segiz]

Parts of the body

[Dene müçölörü]

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська киргизька Відтворити більше
Я малюю чоловіка. М-- -иш--и--а--ып ж-т----. М-- к----- т----- ж------- М-н к-ш-н- т-р-ы- ж-т-м-н- -------------------------- Мен кишини тартып жатамын. 0
Men -i-i-- ta-t-- j--a-ın. M-- k----- t----- j------- M-n k-ş-n- t-r-ı- j-t-m-n- -------------------------- Men kişini tartıp jatamın.
Спочатку голову. Б---н-и б----. Б------ б----- Б-р-н-и б-ш-н- -------------- Биринчи башын. 0
Bir-nç-----ın. B------ b----- B-r-n-i b-ş-n- -------------- Birinçi başın.
Чоловік носить капелюх. К-ши к-лпак------ тур-т. К--- к----- к---- т----- К-ш- к-л-а- к-й-п т-р-т- ------------------------ Киши калпак кийип турат. 0
Ki----alpak kiyi- tur--. K--- k----- k---- t----- K-ş- k-l-a- k-y-p t-r-t- ------------------------ Kişi kalpak kiyip turat.
Волосся не видно. Ч-чы ---ү-б-й-. Ч--- к--------- Ч-ч- к-р-н-ө-т- --------------- Чачы көрүнбөйт. 0
Ç----k-rü---y-. Ç--- k--------- Ç-ç- k-r-n-ö-t- --------------- Çaçı körünböyt.
Вух не видно також. Кула--ары--- -өр--б-йт. К-------- д- к--------- К-л-к-а-ы д- к-р-н-ө-т- ----------------------- Кулактары да көрүнбөйт. 0
Ku-akta----- ---------. K-------- d- k--------- K-l-k-a-ı d- k-r-n-ö-t- ----------------------- Kulaktarı da körünböyt.
Спини також не видно. Ар-ы д--кө----ө-т. А--- д- к--------- А-т- д- к-р-н-ө-т- ------------------ Арты да көрүнбөйт. 0
A--ı-d--kö---b--t. A--- d- k--------- A-t- d- k-r-n-ö-t- ------------------ Artı da körünböyt.
Я малюю очі і рот. Ме- көздөрү--жа-а--о-ун т-р--м. М-- к------- ж--- о---- т------ М-н к-з-ө-ү- ж-н- о-з-н т-р-а-. ------------------------------- Мен көздөрүн жана оозун тартам. 0
M---k-z--r-- j--- o-zun--ar-am. M-- k------- j--- o---- t------ M-n k-z-ö-ü- j-n- o-z-n t-r-a-. ------------------------------- Men közdörün jana oozun tartam.
Чоловік танцює і сміється. К--- б--л-п-ж--а-кү-ү--ж--а-. К--- б----- ж--- к---- ж----- К-ш- б-й-е- ж-н- к-л-п ж-т-т- ----------------------------- Киши бийлеп жана күлүп жатат. 0
K--i-bi--e--ja-a----ü- ja--t. K--- b----- j--- k---- j----- K-ş- b-y-e- j-n- k-l-p j-t-t- ----------------------------- Kişi biylep jana külüp jatat.
Чоловік має довгий ніс. К-ши-и- м-рду-у---. К------ м---- у---- К-ш-н-н м-р-у у-у-. ------------------- Кишинин мурду узун. 0
Ki--ni- m-rdu uzun. K------ m---- u---- K-ş-n-n m-r-u u-u-. ------------------- Kişinin murdu uzun.
Він носить у руках палицю. Ал к-лу-а ---к--л-п--үр--. А- к----- т--- а--- ж----- А- к-л-н- т-я- а-ы- ж-р-т- -------------------------- Ал колуна таяк алып жүрөт. 0
Al -olun---ay-k----p -ürö-. A- k----- t---- a--- j----- A- k-l-n- t-y-k a-ı- j-r-t- --------------------------- Al koluna tayak alıp jüröt.
Він також має на шиї кашне. О-о-до- -л- мо--у-а--о-- о--г-- -алы--п-жүр--. О------ э-- м------ м--- о----- с------ ж----- О-о-д-й э-е м-й-у-а м-ю- о-о-у- с-л-н-п ж-р-т- ---------------------------------------------- Ошондой эле мойнуна моюн орогуч салынып жүрөт. 0
O-ondo--el----ynun- moy-n -roguç---lın-- jü--t. O------ e-- m------ m---- o----- s------ j----- O-o-d-y e-e m-y-u-a m-y-n o-o-u- s-l-n-p j-r-t- ----------------------------------------------- Oşondoy ele moynuna moyun oroguç salınıp jüröt.
Це зима і холодно. А--р -ы-- су-к. А--- к--- с---- А-ы- к-ш- с-у-. --------------- Азыр кыш, суук. 0
A--- kı-,---u-. A--- k--- s---- A-ı- k-ş- s-u-. --------------- Azır kış, suuk.
Руки сильні. Ко-д--у-күч-ү-. К------ к------ К-л-о-у к-ч-ү-. --------------- Колдору күчтүү. 0
Ko-do-u---çtüü. K------ k------ K-l-o-u k-ç-ü-. --------------- Koldoru küçtüü.
Ноги також сильні. Б-тта-ы--а күч-ү-. Б------ д- к------ Б-т-а-ы д- к-ч-ү-. ------------------ Буттары да күчтүү. 0
B--ta-ı -- k-çt--. B------ d- k------ B-t-a-ı d- k-ç-ü-. ------------------ Buttarı da küçtüü.
Чоловік зі снігу. К-ши---р-ан жа-алг--. К--- к----- ж-------- К-ш- к-р-а- ж-c-л-а-. --------------------- Киши кардан жаcалган. 0
K--- k-r-an -a--lg--. K--- k----- j-------- K-ş- k-r-a- j-c-l-a-. --------------------- Kişi kardan jacalgan.
Він не носить штанів і пальта. Ал--ым-ж--- --л-т---ий-ей-. А- ш-- ж--- п----- к------- А- ш-м ж-н- п-л-т- к-й-е-т- --------------------------- Ал шым жана пальто кийбейт. 0
A--ş-- jan---a-t- ki-b-yt. A- ş-- j--- p---- k------- A- ş-m j-n- p-l-o k-y-e-t- -------------------------- Al şım jana palto kiybeyt.
Але чоловік не мерзне. Бир---к-ш--үш---н жо-. Б---- к--- ү----- ж--- Б-р-к к-ш- ү-ү-ө- ж-к- ---------------------- Бирок киши үшүгөн жок. 0
B-r-k -i-i-ü--gö---o-. B---- k--- ü----- j--- B-r-k k-ş- ü-ü-ö- j-k- ---------------------- Birok kişi üşügön jok.
Він – сніговик. А--к-р ---и. А- к-- к---- А- к-р к-ш-. ------------ Ал кар киши. 0
Al---r --ş-. A- k-- k---- A- k-r k-ş-. ------------ Al kar kişi.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Мова наших предків

Сучасні мови можуть бути досліджені лінгвістами. Для цього застосовують різні методи. Але як розмовляли люди тисячоліттями? На це питання відповісти набагато важче. Однак науковці займаються цим довгий час. Вони хочуть вияснити, як розмовляли раніше. Для цього вони намагаються реконструювати старі форми мови. Американські дослідники зробили одне цікаве відкриття. Вони проаналізували понад 2000 мов. При цьому вони досліджували насамперед побудову речення в мовах. Результат їх дослідження був дуже цікавий. Майже половина мов має структуру речення С-О-Д. Це означає, що діє принцип суб’єкт, об’єкт, дієслово. Понад 700 мов відповідають зразку С-Д-О. І близько 160 мов функціонує за системою Д-С-О. Д-О-С-зразок використовують лише близько 40 мов. 120 мов демонструють змішані форми. О-Д-С і О-С-Д напроти є явно рідко уживаними системами. Отже більшість досліджених мов використовує принцип С-О-Д. Сюди відносяться, наприклад, перська, японська та турецька мови. Але у більшості випадків живі мови відповідають зразку С-Д-О. В індоєвропейській мовній сім’ї домінує сьогодні ця структура речення. Дослідники вважають, що раніше говорили відповідно до моделі С-О-Д. На цій системі базувалися всі мови. Але потім розвиток мов пішов різними шляхами. Чому так сталося – ще невідомо. Але зміна структури речення повинна була мати причину. Адже в ході еволюції перемагає лише те, що має переваги…