Розмовник

uk Робота   »   cs Práce

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [padesát pět]

Práce

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Хто Ви за професією? Č-- -e-------? Č-- s- ž------ Č-m s- ž-v-t-? -------------- Čím se živíte? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Mů- m-n----je p--olán-- l-k-ř. M-- m----- j- p-------- l----- M-j m-n-e- j- p-v-l-n-m l-k-ř- ------------------------------ Můj manžel je povoláním lékař. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Já-----u---j--- zd--v---í--------n- --- ú-azku. J- p------ j--- z-------- s----- n- p-- ú------ J- p-a-u-i j-k- z-r-v-t-í s-s-r- n- p-l ú-a-k-. ----------------------------------------------- Já pracuji jako zdravotní sestra na půl úvazku. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. B--- p--d-m- do d---od-. B--- p------ d- d------- B-z- p-j-e-e d- d-c-o-u- ------------------------ Brzy půjdeme do důchodu. 0
Але податки високі. Al- d-ně -s-- ------. A-- d--- j--- v------ A-e d-n- j-o- v-s-k-. --------------------- Ale daně jsou vysoké. 0
І медстрахування дороге. A z-r--o-ní--oj-št--í-j- --ahé. A z-------- p-------- j- d----- A z-r-v-t-í p-j-š-ě-í j- d-a-é- ------------------------------- A zdravotní pojištění je drahé. 0
Ким ти хочеш колись стати? Čí--c--eš---d-o- --t? Č-- c---- j----- b--- Č-m c-c-š j-d-o- b-t- --------------------- Čím chceš jednou být? 0
Я хотів би стати інженером. C-t---/--h-ě---byc- b-- in-enýre- /-i-ž-ný--o-. C---- / c----- b--- b-- i-------- / i---------- C-t-l / c-t-l- b-c- b-t i-ž-n-r-m / i-ž-n-r-o-. ----------------------------------------------- Chtěl / chtěla bych být inženýrem / inženýrkou. 0
Я хочу навчатися в університеті. Chc- j-- -- --i-er--t-. C--- j-- n- u---------- C-c- j-t n- u-i-e-z-t-. ----------------------- Chci jít na univerzitu. 0
Я практикант. Js-- na st-ž-. J--- n- s----- J-e- n- s-á-i- -------------- Jsem na stáži. 0
Я заробляю небагато. N--y----v-m mo-. N---------- m--- N-v-d-l-v-m m-c- ---------------- Nevydělávám moc. 0
Я проходжу практику за кордоном. Děl----táž-- ---ranič-. D---- s--- v z--------- D-l-m s-á- v z-h-a-i-í- ----------------------- Dělám stáž v zahraničí. 0
Це мій керівник. To -- mů-----. T- j- m-- š--- T- j- m-j š-f- -------------- To je můj šéf. 0
Я маю люб’язних колег. Má-----é -p-lup-aco-níky. M-- m--- s--------------- M-m m-l- s-o-u-r-c-v-í-y- ------------------------- Mám milé spolupracovníky. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. V-po-ed-- -de-e ---- -o k-ntýny. V p------ j---- v--- d- k------- V p-l-d-e j-e-e v-d- d- k-n-ý-y- -------------------------------- V poledne jdeme vždy do kantýny. 0
Я шукаю роботу. Hled--------. H----- p----- H-e-á- p-á-i- ------------- Hledám práci. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. U- -o- --em-nez--ě-t--n--- n---měst--n-. U- r-- j--- n----------- / n------------ U- r-k j-e- n-z-m-s-n-n- / n-z-m-s-n-n-. ---------------------------------------- Už rok jsem nezaměstnaný / nezaměstnaná. 0
У цій країні є забагато безробітних. V -é-- -em------ří--- ----o----a-ěst------. V t--- z--- j- p----- m---- n-------------- V t-t- z-m- j- p-í-i- m-o-o n-z-m-s-n-n-c-. ------------------------------------------- V této zemi je příliš mnoho nezaměstnaných. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?