Розмовник

uk Робота   »   sl Na delu

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [petinpetdeset]

Na delu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Хто Ви за професією? S č-- s- p------- u--------? S čim se poklicno ukvarjate? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Mo- m-- j- p- p------ z-------. Moj mož je po poklicu zdravnik. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Ja- d---- k-- m--------- s----- s p--------- d------- č----. Jaz delam kot medicinska sestra s polovičnim delovnim časom. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. Km--- b--- š-- v p----. Kmalu bova šla v pokoj. 0
Але податки високі. Am--- d---- s- v-----. Ampak davki so visoki. 0
І медстрахування дороге. In z---------- z---------- j- d----. In zdravstveno zavarovanje je drago. 0
Ким ти хочеш колись стати? Ka- b- r--(a) n---- p-----(a)? Kaj bi rad(a) nekoč postal(a)? 0
Я хотів би стати інженером. Ra-(a) b- p-----(a) i------. Rad(a) bi postal(a) inženir. 0
Я хочу навчатися в університеті. Ho--- š-------- n- u-------. Hočem študirati na univerzi. 0
Я практикант. Se- p---------. Sem pripravnik. 0
Я заробляю небагато. Ne z------- v-----. Ne zaslužim veliko. 0
Я проходжу практику за кордоном. Op------- p------------ v t-----. Opravljam pripravništvo v tujini. 0
Це мій керівник. To j- m-- š--. To je moj šef. 0
Я маю люб’язних колег. Im-- p------- k-----. Imam prijetne kolege. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. Op----- g---- v---- v m----. Opoldne gremo vedno v menzo. 0
Я шукаю роботу. Iš--- s-----. Iščem službo. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. En- l--- s-- ž- b---------(a). Eno leto sem že brezposeln(a). 0
У цій країні є забагато безробітних. V t-- d----- j- p----- b-----------. V tej deželi je preveč brezposelnih. 0

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?